Справа №713/5012/12
24 квітня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого - Бисага Т.Ю.,
суддів - Власова С.О., Ігнатюк Б.Ю.,
при секретарі - Свіді Г.С.
за участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою завідуючої Хустської державної нотаріальної контори Турчин В.Ф. на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 18 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Хустської державної нотаріальної контори, третя особа - Хустська міська рада про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хустської державної нотаріальної контори, третя особа - Хустська міська рада про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Позовні вимоги мотивував тим, що 25.02.2010 року апеляційним судом Закарпатської області ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 з мотивів його недоведеності. Позов про визнання права власності заявлявся в інтересах позивача з тих підстав, що він є сином померлого ОСОБА_4 і за яким він, як неповнолітній син успадкував 1/6 частину його майна. За договором купівлі-продажу від 23.03.1994 року його батькові ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належала частина квартири АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу виповнилось 18 років і згідно цивільного законодавства України набув повної цивільної дієздатності. Ознайомившись із договором купівлі-продажу від 23.03.1994 року позивач з'ясував, що такий Хустською державною нотаріальною конторою посвідчений з грубим порушенням, оскільки договір його батьком не підписувався взагалі і від імені нього договір підписаний невідомо ким. Позивач вважає, що строк позовної давності ним не пропущено. Просив суд позов задовольнити та визнати договір купівлі-продажу від 23.03.1994 року між ОСОБА_4 та Хустською міською радою недійсним.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 18 вересня 2013 позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та Хустською міською радою від 23 березня 1994 року, посвідченого державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори Король О.Ю., зареєстрований за реєстрованим номером 3941. Стягнуто з Хустської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 1012,28 грн.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, завідуючою Хустської державної нотаріальної контори Турчин В.Ф. подано апеляційну скаргу, якою вона просить скасувати рішення Хустського районного суду від 18.09.2013 року та ухвалити нове рішення, яким просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що з даним рішенням суду погодитись не можна, оскільки останнє прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме порушено права власників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які не були залучені судом до участі в розгляді справи. Крім того вважає, що позивачем порушено строк позовної давності.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Не вдаючись в оцінку доказів по справі, на підставі яких було прийняте рішення, колегія констатує, що нотаріальна контора не уповноважена представляти інтереси зазначених в апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Останні з апеляційними скаргами, чи в інший спосіб за захистом своїх прав не зверталися.
Також, в апеляційній скарзі апелянтом не зазначено, які саме права нотаріальної контори порушені рішенням суду.
Щодо тверджень апелянта про застосування позовної давності необхідно вказати наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (стаття 303 ЦПК України), то заява відповідача про застосування позовної давності не може бути розглянута судом апеляційної інстанції.
Доводи викладені в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами не доведені, що у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу завідуючої Хустської державної нотаріальної контори Турчин В.Ф.- відхилити.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 18 вересня 2013 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: