Справа № 127/4096/14-к
1-кп/127/610/14
29.04.2014 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження внесене 13.01.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020010000238 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 16 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Вінниці, українки, громадянки України, розлученої, не працюючої, із неповною середньою освітою, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимоївирокомВінницького міського суду Вінницької області від 01.11.2013 року за ч. 1 ст. 302 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2013 року за ст. 198 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 24 грудня 2013 року приблизно о 14:00 год. перебуваючи в приміщенні офісу ПП «Самід», який розташований по вулиці Київській 16 в місті Вінниці, підбурювана жагою особистої наживи та незаконного збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, непомітно для власника майна та інших осіб, таємно вчинила крадіжку особистого майна ОСОБА_5 , а саме системного блоку вартістю 2363,50 гривень, жорсткого диску ємкістю 500 ГБ вартістю 350 гривень та підвіски із металу жовтого кольору (золота 585 проби) вагою 0,46 грами вартістю 253 гривні. В подальшому ОСОБА_4 викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, завдавши своїми діями потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2966,50 гривень.
Обвинувачена ОСОБА_4 суду повідомила, що вину у вчиненні злочину визнає, проте на підставі ст. 63 Конституції України відмовилася від дачі показань в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_5 суду повідомив, що 24 грудня 2013 року до нього зателефонувала ОСОБА_4 , яку він давно знає та підтримував з нею добрі відносини, та попросила дозволу прийти до нього в офіс, на що він надав згоду. Після цього, приблизно о 14.00 годині до нього в офіс, що розташований в приміщенні «Інфракону» прийшла ОСОБА_4 та попросила дозволу пошукати інформацію в Інтернеті на його комп'ютері. ОСОБА_4 повідомила потерпілому, що в той день її визнали винною у скоєні злочину та призначили її покарання. В подальшому, потерпілому потрібно було відлучитися по справам, а тому він залишив ОСОБА_4 в офісі, оскільки довіряв їй. Ключ від його офісу був один, а тому ОСОБА_5 сказав ОСОБА_4 де його залишити. ОСОБА_4 потерпілий давно знав, оскільки вона проживала по сусідству та нерідко приходила до нього на роботу, де він вчив її користуватись комп'ютером. Повернувшись приблизно через 4 години на роботу, ОСОБА_5 помітив, що з офісу зник комп'ютер, жорсткий диск та золота підвіска. Він почав шукати ОСОБА_4 , щоб довідатись, що сталось, проте не зміг її знайти. В подальшому він переглянув запис з камер відеоспостереження в приміщенні та побачив, що комп'ютер викрала ОСОБА_4 та молодший брат її колишнього чоловіка. Враховуючи, що на дзвінки ОСОБА_4 не відповідала, потерпілий звернувся до міліції. Крім того, потерпілий повідомив, що не міг працювати без комп'ютера, а тому в зв'язку з крадіжкою був вимушений взяти комп'ютер в кредит, який він зараз виплачує. Обвинувачена вибачення у потерпілого не просила, шкоди не відшкодувала.
Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_4 є його колишньою дружиною. В грудні 2013 року, точної дати він не пам'ятає, ОСОБА_4 йому повідомила, що вона після судового засідання має намір зайти на роботу до свого хрещеного ОСОБА_5 . Він пішов разом з нею, проте до офісу не заходив, а очікував ОСОБА_4 в приміщенні на сходовому майданчику, оскільки з потерпілим в нього неприязні відносини. Через деякий час до нього підійшла ОСОБА_4 та попросила, щоб він допоміг їй забрати комп'ютер, який як повідомила ОСОБА_4 їй подарував ОСОБА_5 . Після цього, свідок взяв пакет в якому був системний блок від комп'ютера та вийшов разом з ОСОБА_4 з приміщення. Про золоту підвіску та жорсткий диск ОСОБА_4 йому нічого не повідомляла. В подальшому вони пішли до ломбарду де ОСОБА_4 здала комп'ютер. Причинами з яких потерпілий міг подарувати ОСОБА_4 вказані речі свідок не цікавився, про те, що ОСОБА_4 їх викрала йому нічого не було відомо.
З досліджених судом доказів, що надані під час судового провадження, вбачається, що під час досудового провадження потерпілий надав працівникам міліції СD-диск із відеозаписом з камер спостереження, що розташовані в приміщення «Інфракон», який 6 лютого 2014 року оглянутий слідчим СВ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області та визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні. Вказане підтверджується заявою потерпілого про добровільну видачу вказаного диску, протоколом огляду предмету та постановою про визнання речових доказів від 06.02.2014 року.
В судовому засіданні судом оглянуто вказаний доказ та безпосередньо досліджено відеозапис. Так, при відтворенні в судовому засіданні відеозапису встановлено, що на зазначеному диску, що зберігався з конверті білого кольору з написом «СД-дискі з відеозаписом з камер спостереження будівлі «Інфракону»» та опечатаному слідчим печаткою для довідок ВМ УМВС України у Вінницькій області, в форматі IRF міститься файл при відтворенні якого видно, що камера відеоспостереження знаходиться на першому поверсі в приміщенні, відеозапис містить дату 24.12.2013 року та час. В проміжок часу з 14:01:32 до 14:02:55 на відеозаписі з'являється жінка, яка виходить з приміщення та оглядається у сторони, а о 14:03:04 зі сходів спускається чоловік, який несе коробку та вони разом виходять з приміщення.
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.02.2014 року потерпілий ОСОБА_5 під час досудового провадження серед фотографій осіб впізнав жінку з відеозапису із камер відеоспостереження, фото якої зазначено під № 2 та якою є ОСОБА_4 .
З оглянутого в судовому засіданні речового доказу, а саме наданого потерпілим цінника на золоту підвіску вбачається, що ОСОБА_4 викрадено підвіску з золота 585 проби вагою 0,46 грами вартість якої складає 253,00 гривень. Належність та допустимість вказаного доказу підтверджена відповідними протоколом огляду предмету від 20.01.2014 року здійсненого слідчим СВ Вінницького МВ, з якого вбачається, що вказаний цінник добровільно виданий потерпілим та постановою слідчого від 20.01.2014 року визнаний речовим доказом.
Згідно з висновком експерта № 87 від 24.02.2014 року вартість системного блоку могла становити 2363,50 гривень, а довідкою ПП «Новолакс-Л» підтверджується, що вартість жорсткого диску становить 350 гривень.
Аналіз вказаних доказів, показань потерпілого, свідка, свідчить, що винуватість обвинуваченої у вчиненні злочину є доведеною в судовому засіданні, оскільки підтверджена достатніми належними та допустимими доказами у справі. Так, показання потерпілого підтверджують те, що обвинувачена залишилась в приміщенні та мала доступ до його речей, таким чином могла скоїти крадіжку майна потерпілого. Також, показання потерпілого щодо того, що він переглянувши відеозапис впізнав на ньому ОСОБА_4 , підтверджують те, що злочин вчинено обвинуваченою та той факт, що заволодіння чужим майном відбувалось таємно. Вказані показання узгоджуються з безпосередньо дослідженими речовими доказами у справі, а саме протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та записом з камер відеоспостереження, яким підтверджено те, що крадіжка вчинена ОСОБА_4 та узгоджуються з показаннями допитаного свідка у справі, який вказав на те, що виносив за вказівкою ОСОБА_4 речі з приміщення офісу потерпілого. Також, судом приймається до уваги, що в судовому засіданні стороною обвинувачення підтверджено розмір заподіяних діями ОСОБА_4 збитків потерпілому ОСОБА_5 , що підтверджується речовим доказом (цінником та підвіску), висновком експерта та довідкою про вартість викраденого майна.
Таким чином, наведені докази, не зважаючи на відмову обвинуваченої надати показання в судовому засіданні, є достатніми для висновків суду про доведеність винуватості обвинуваченої, наявність в їх діях складу злочину та надання правової кваліфікації дій ОСОБА_4 .
Вислухавши показання потерпілого, свідка, дослідивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям обвинуваченоїсуд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України як вчинення крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» від 23.01.2014 року № 180-м ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не перебуває. Відповідно до довідки ВОПНЛ ім. Ющенка від 28.01.2014 року № 2-0560 ОСОБА_4 на обліку у вказаному закладі не перебуває.
З довідки-характеристики № 4 від 23.01.14, наданої сільським головою Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, вбачається, що ОСОБА_4 має на утриманні двох неповнолітніх дітей доньку ОСОБА_7 2007 року народження та сина ОСОБА_8 2011 року народження, що також підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей. За час проживання на території сільської ради зарекомендувала себе посередньо. Скарг від сусідів та членів сім'ї відносно її поведінки в громадських місцях та в побуті до сільської ради не надходило.
З вимоги ІЦ УМВС України у Вінницькій області від 21.01.2014 року вбачається, що обвинувачена раніше притягувалась до кримінальної відповідальності.
Так, згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2013 року ОСОБА_4 визнано винною та засуджено за ст. 198 КК України на 1 рік позбавлення волі за звільненням засудженої на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік. З копії журналу судового засідання у вказаній справі вбачається, що вирок щодо ОСОБА_4 був проголошений у 10.42 годині.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_4 раніше судима, вчинила в період іспитового строку умисний корисливий злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, має на утриманні неповнолітніх дітей, шкоду завдану злочином не відшкодувала.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає наявність на утриманні ОСОБА_4 неповнолітніх дітей та те, що вона перебуває в стані вагітності.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, думки потерпілого, конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, суд зважаючи на вимоги ст. 75 КК України та приписи Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.03 «Про практику призначення судами кримінального покарання» якими визначено, що іспитовий строк обчислюється з дня постановлення вироку, вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. Так, незважаючи на те, що ОСОБА_4 вчинено злочин в день постановлення вироку, сукупність доказів у справі свідчить про те, що він вчинений ОСОБА_4 після постановлення вироку, тобто під час іспитового строку призначеного вироком суду.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 судові витрати у справі та вирішити долю речових доказів.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України і призначити її покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків шляхом частково приєднання невібутої частини покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2013 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі.
Строк покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Речові докази у справі, а саме СД-диск із відеозаписом з камер спостереження, цінник та аркуш паперу залишити при справі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 244, 50 ( двісті сорок чотири гривні 50 копійок).
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: