83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46
про відстрочку виконання рішення суду
24.04.2014 Справа № 905/2612/13
Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,
при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 23 грудня 2013 року у справі № 905/2612/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (юридична адреса: 83055, місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок № 11, поштова адреса: 83001, місто Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок № 151; код ЄДРПОУ 31018149) до публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, місто Краматорськ; код ЄДРПОУ 00210602)
про стягнення заборгованості, -
за участю представників сторін:
від заявника (відповідача): Харитонова М.І. (довіреність № 17/10 від 11.02.2013)
від стягувача (позивача): не з'явився
Рішенням господарського суду Донецької області від 23 грудня 2013 року у справі № 905/2612/13, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» задоволено частково; стягнуто з публічного акціонерного товариства «Енергомашспец-сталь» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 12 447 320,90 гривень та 68 820,00 гривень судового збору; провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 15 305 803,92 гривень припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору.
13 січня 2014 року господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 23 грудня 2013 року у справі № 905/2612/13.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року частково задоволено заяву публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» та відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 23 грудня 2013 року у справі № 905/2612/13 до 31 грудня 2014 року.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26 лютого 2014 року ухвалу господарського суду Донецької області від 03 лютого 2014 року у справі № 905/2612/13 змінено, абзац другий резолютивної частини ухвали викладено у наступній редакції: «відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 23 грудня 2013 року у справі № 905/2612/13 до 30 квітня 2014 року».
18 квітня 2014 року до господарського суду Донецької області надійшла заява публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 23 грудня 2013 року у справі № 905/2612/13 на 24 місяці до 30 квітня 2016 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18 квітня 2014 року розгляд заяви призначено на 24 квітня 2014 року.
Розпорядженням за підписом голови господарського суду Донецької області від 24 квітня 2014 року справу № 905/2612/13 для розгляду заяви про відстрочку виконання рішення передано на розгляд судді Фурсовій С.М.
В обґрунтування своєї заяви публічне акціонерне товариство «Енергомашспец-сталь» посилається на скрутне фінансове становище підприємства, зокрема, зменшення кількості замовлень продукції підприємства, несвоєчасну оплату замовниками заборгованості за виготовлену продукцію на користь публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», наявність у відповідача кредиторської заборгованості у розмірі 301 977,3 тисяч гривень, яка значно перевищує розмір дебіторської заборгованості у розмірі 119 138,6 тисяч гривень, накладення арешту на кошти та майно підприємства.
Заявник додатково зазначає, що підприємством здійснюються заходи з модернізації виробництва, оптимізації виробничих процесів з метою підвищення конкуренто-спроможності продукції підприємства, а також звертає увагу на те, що у 2014-2015 роках публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» планується укладання довгострокових контрактів, що дозволить покращити фінансовий стан підприємства та погасити існуючу заборгованість перед кредиторами. Негайне виконання судового рішення по даній справі може призвести до банкрутства публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь». Публічне акціонерне товариство «Енергомашспец-сталь» здійснює своєчасну оплату електроенергії, що споживається у поточні періоди, а також здійснює часткову оплату спожитої у минулі періоди електроенергії, тобто сприяє виконанню рішення та добровільно здійснює заходи, спрямовані на погашення існуючої заборгованості перед позивачем.
На підтвердження скрутного фінансового заявником надано копію балансу станом на 31 грудня 2013 року, звіти про фінансові результати діяльності за 2013 рік, звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами, довідку про несвоєчасну виплату працівникам підприємства заробітної плати, належним чином засвідчені копії постанов державного виконавця про накладення арешту на кошти публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь».
Позивач (стягувач) явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 18 квітня 2014 року не виконав. Докази на підтвердження поважних причин нез'явлення в судове засідання суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, заяву та додані до неї документи, заслухавши пояснення представника заявника, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19, пункту 1 частини третьої статті 129 Конституції України, суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції України).
Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України (стаття 4-5 Господарського процесуального кодексу України).
Так, в силу статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
З правового аналізу статті 121 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання у зв'язку з чим господарський суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
В контексті зазначеного, господарський суд, оцінюючи вимоги заявника наголошує на наступному.
За приписами статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, саме на відповідача покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав для відстрочки виконання рішення, тоді як позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, змагальність сторін полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.
Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.
Доводи заявника щодо необхідності відстрочки виконання рішення полягають в обґрунтуванні скрутного фінансового становища і оцінки негативних наслідків виконання такого рішення без її надання.
Виходячи з встановлених судом обставин, відповідач перебуває у скрутному фінансовому становище, ступінь якого істотним чином впливає на можливість продовження поточної діяльності з одночасним виконанням грошових зобов'язань перед позивачем, встановлених рішенням у розглядуваній справі.
Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановами про арешт коштів боржника від 12 серпня 2009 року, від 22 вересня 2009 року, від 31 жовтня 2011 року, державним виконавцем Краматорського міського управління юстиції накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь». Однак, наявних на рахунках підприємства коштів недостатньо для погашення існуючої заборгованості.
З наданої заявником довідки № 17/114 від 23 січня 2014 року, підписаної директором по економічним питанням та головним бухгалтером публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» вбачається, що виплата заробітної плати працівникам підприємства за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року здійснювалась несвоєчасно.
Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» здійснюються заходи, спрямовані на стягнення заборгованості з контрагентів підприємства. Так, заявником заявляються позови до господарських судів, пред'являються письмові претензії контрагентам тощо (належним чином засвідчені копії рішень судів, претензій, тощо містяться в матеріалах справи).
Приймаючи до уваги, що відомості щодо стану відповідача підтверджені наданими до матеріалів заяви документами, тоді як позивач означені обставини не спростував та не надав доказів ухилення відповідача від виконання рішення суду, господарський суд оцінює обґрунтованість та адекватність вимог заявника виключно за наявними документами.
Враховуючи значний розмір наявної заборгованості перед стягувачем, неможливість публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» одразу погасити зазначену заборгованість, господарський суд дійшов висновку, що зазначені обставини можуть призвести до паралізації діяльності підприємства боржника, що, в свою чергу, не може вважатися адекватним заходом, оскільки негативні наслідки для відповідача та позитиві для позивача не є рівноцінними.
Частиною першою статті 115, частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю, статтею 22, частинами першою та шостою статті 24, частиною третьою статті 15 Закону України «Про оплату праці» визначено:
- заробітна плата повинна виплачуватись регулярно в робочі дні, в установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця строки, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів.
- керівники підприємств усіх форм власності зобов'язані вживати заходів щодо своєчасної виплати заробітної плати та вжиття заходів з погашення заборгованості по її виплаті.
- своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
- суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
- оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Стягнення з боржника всієї суми заборгованості призведе до невиплати з боку публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» заробітної плати працівникам підприємства.
Отже, заявник під час вирішення питання про можливість відстрочки виконання рішення суду, надав належних доказів, які підтверджують викладені у заяві обставини.
Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наяву загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Прийнявши до уваги те, що винятковість випадку є оціночним поняттям, враховуючи доводи заявника, з метою створення належних умов для виконання рішення суду, та задля уникнення паралізації діяльності боржника у світлі його фінансового становища, і необхідності збереження можливості останнього здійснювати свою діяльність, господарський суд вважає за можливе заяву задовольнити частково та відстрочити виконання рішення строком на 1 (один) рік.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Заяву публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 23 грудня 2013 року у справі № 905/2612/13 задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 23 грудня 2013 року у справі № 905/2612/13 строком на 1 (один) рік.
В іншій частині вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили 24 квітня 2014 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Виконання рішення господарського суду Донецької області від 23 грудня 2013 року у справі № 905/2612/13 здійснювати з урахуванням цієї ухвали.
Суддя С.М. Фурсова