36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28.04.2014 р. Справа № 917/306/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекотек" (вул. Карантинний острів, буд. 1, м. Херсон, 73021)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" (вул. Облачна, буд. 1, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 428192,13 грн.
Суддя Безрук Т. М.
Представники:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: Дубинка Ю. С.
від третьої особи: не з'явився.
Розглядається позовна заява про стягнення 428192,13грн., у тому числі 389675,00 грн. заборгованості за виконані роботи, згідно договору підряду № 103 від 03.11.2012р., 27787,72 грн. - пені, 10729,41 грн. - 3 % річних.
Позивач та відповідач зареєстровані як юридичні особи, що підтверджується випискою від 17.12.2013р. та витягом від 18.03.2014р. з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців (а.с.29, 41).
Про час та місце розгляду справи сторони та третя особа повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою позивача від 20.03.2014р. та поштовим повідомленням від 21.03.2014р. про вручення судової ухвали відповідачу, розпискою відповідача від 10.04.2014р. та поштовими повідомленнями від 21.03.2014р. про вручення судової ухвали позивачу і третій особі (а.с.47, 48, 66-68).
Відповідач направив суду клопотання (вх. № 3284 від 17.03.2014р.) про відкладення розгляду справи в зв'язку з наявністю заперечень проти позову і знаходженням уповноваженого представника в іншому судовому засіданні. Ухвалою від 20.03.2014р. суд відклав розгляд справи (а.с.35, 46).
Відповідач надав клопотання від 09.04.2014р. про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення Полтавського районного суду Полтавської області у цивільній справі № 545/1196/14-ц за позовом ОСОБА_1 до 1) ТОВ "Полтава-Сад", 2) ТОВ "Укрекотек" про визнання недійсним договору підряду № 103 від 03.11.2012р., укладеного між ТОВ "Полтава-Сад" та ТОВ "Укрекотек" (а.с.49-50).
В зв'язку з необхідністю залучення до участі у справі третьої особи - ОСОБА_1 та надання можливості подати докази щодо результату розгляду цивільного позову, суд ухвалою від 10.04.2014р. відклав розгляд справи (а.с.64-65).
В судовому засіданні 28.04.2014р. представник відповідача підтримав клопотання про зупинення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Згідно з п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пов'язаною з даною справою є така справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Питання дійсності чи недійсності правочину - договору підряду № 103 від 03.11.2012р. може бути вирішено при розгляді даної справи, оскільки даний договір укладено між юридичними особами. Згідно доданого цивільного позову заявленими підставами недійсності договору визначено відсутність істотних умов договору, відсутність у підрядника ліцензії на здійснення будівельної діяльності, невідповідність підпису директора ТОВ "Полтава-Сад" - ОСОБА_3 на договорі (а.с.52-55). Вказані обставини не є такими, що підлягають дослідженню лише в порядку цивільного судочинства, і можуть бути встановлені під час розгляду даної господарської справи.
Господарський суд ухвалою від 10.04.2014р. залучив до участі у справі третю особу - ОСОБА_1 та надав їй можливість подати свої пояснення чи заперечення щодо спору. Третя особа пояснень не надала. Відповідач також дійсність договору не заперечує.
З огляду на викладене, клопотання про зупинення розгляду справи судом відхиляється, оскільки відсутні обставини, що не уможливлюють розгляд даної справи.
Відповідач надав заяву від 28.04.2014р. про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені, оскільки позовна заява подана після спливу річного строку для стягнення пені (а.с.72).
Також відповідач в судовому засіданні 28.04.2014р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання письмових пояснень та контррозрахунку суми позову. На клопотання відповідача суд оголосив перерву в засіданні до 15.30 год. Відповідач пояснень чи розрахунку не надав.
Отже, господарським судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх процесуальних прав у відповідності до статей 43 , 22 ГПК України.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
На даний час підстави для відкладення розгляду справи відсутні, провадження у справі було порушено 25.02.2014р., отже відповідач мав достатньо часу для надання господарському суду відзиву, пояснень, заперечень чи додаткових доказів по справі, проте відповідачем вчинялися лише дії які фактично направлені на затягування вирішення даного спору.
В судовому засіданні 28.04.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрекотек» (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Полтава-сад» (відповідачем) був укладений договір підряду № 103 від 03.11.2012 p. (надалі - Договір; а.с.9-13).
Відповідно до п.1.1 Договору позивач як підрядник зобов'язався виконати роботи з теплоізоляції ангару розташованого на території ТОВ «Полтава-сад» за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Розшосенці, а відповідач (замовник) зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.
Згідно п. 2.1 Договору вартість робіт становить 389675,00 грн. (з ПДВ), які замовник зобов'язався сплатити наступним чином:
- аванс в розмірі 272772,50 грн. в строк до 05.02.2013 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника,
- остаточний розрахунок в сумі 116902,50 грн. проводиться не пізніше 15 лютого 2013 року після приймання робіт уповноваженими представниками замовника.
Сторонами було узгоджено Договірну ціну на будівництво теплоізоляції ангару в розмірі 389675,00 грн. (а.с.14).
Позивач відповідно договір підряду № 103 від 03.11.2012 p. до виконав для відповідача роботи на загальну суму 389675,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2013р. від 11.02.2013р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2013р. від 11.02.2013р. (а.с.15, 16-17).
Зазначені документи підписані позивачем і відповідачем без зауважень та скріплені печатками обох сторін. Скріплення актів печаткою відповідача свідчить про визнання їх відповідачем.
В даних акті та довідці сторонами зазначено, що роботи виконані на підставі договору підряду № 103 від 03.11.2012 p.
В п. 1.1 Договору визначено зобов'язання замовника передати підряднику об'єкт для виконання робіт. В акті приймання виконаних будівельних робіт та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2013р. сторонами зазначено, що роботи виконані на підставі договору підряду № 103 від 03.11.2012 p. Доказів передання іншого об'єкту відповідач суду не надав.
Відповідач за проведені роботи не розрахувався.
Заборгованість в сумі 389675,00 грн. підтверджена в рядку 3 двостороннє підписаного акту звірки розрахунків станом на 30.11.2013 р. (а.с.18).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 193 Господарського кодексу встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Виконання визначених в договорі робіт з теплоізоляції ангару не входять до переліку будівельних робіт на виконання яких видається ліцензія згідно Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 N 47 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06.10.2010 N 392), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2009 р. за N 226/16242.
Отже, на проведення спірних робіт ліцензія не потрібна.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів сплати 389675,00 грн. боргу чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення 389675,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задовленню.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 4.2. Договору при простроченні сплати авансу і прострочені остаточного розрахунку за виконанні роботи за договором замовник сплачує підрядникові суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а також пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за весь час прострочення.
Позивач за неналежне виконання умов договору відповідачу нарахував відповідачу 27787,72 грн. пені за період 16.02.2013р. - 12.08.2013р. (а.с.8).
Нарахування пені проведено позивачем в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Проте, при визначенні періоду нарахування позивачем не враховано, що за ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, кінцевим терміном нарахування пені на авансову суму оплати є 06.08.2013р.
З огляду на дану норму та заявлений позивачем період нарахування пені, вимоги про стягнення пені є правомірними на суму 27193,98 грн. (нараховані за 16.02.2013р.-06.08.2013р. на суму боргу 272772,50 грн. та за 16.02.2013р.-12.08.2013р. на суму боргу 116902,50 грн.).
З огляду на викладене, вимоги в частині стягнення 593,74 грн. пені слід відхилити, як заявлені з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
В п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні спорів» роз'яснено, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожен день прострочення виконання зобов'язань, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не установлений законом або угодою сторін.
Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач надав суду заяву від 28.04.2014р. про застосування позовної давності до спірних правовідносин частині стягнення пені, оскільки позовна заява подана після спливу річного строку для стягнення пені (а.с.72).
В даному випадку позивачем нараховано пеню з 16.02.2013р. Позовна заява була подана до суду 19.02.2014р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті (а.с.32).
Отже, вимоги про стягнення пені за період 16.02.2013р. - 18.02.2014р. заявлені після спливу позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо пені підлягають задоволенню на суму 26713,55 грн. (нараховані за 19.02.2013р.-06.08.2013р. на суму боргу 272772,50 грн. та за 19.02.2013р.-12.08.2013р. на суму боргу 116902,50 грн.). Розрахунок суду залучено до справи.
В іншій частині вимоги щодо стягнення пені слід відхилити як заявлені після спливу строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивачем правомірно нараховано 10729,41 грн. - 3% річних за період 06.02.2013р. - 10.01.2014р. (правильність розрахунку перевірена судом). Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" (вул. Облачна, буд. 1, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751; ідентифікаційний код 31034773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекотек" (вул. Карантинний острів, буд. 1, м. Херсон, 73021; ідентифікаційний код 36838117) 389675грн. 00 коп. основного боргу, 27193грн. 98 коп. пені, 10729грн. 41 коп. річних, 8551грн. 61 коп. витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Повне рішення складено та підписано: 29.04.2014р.
Суддя Безрук Т.М.