01 квітня 2014 р.Справа № 818/8207/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 818/8207/13-а
за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"
до Шосткинської об'єднаної державної фінансової інспекції , Державної фінансової інспекції в Сумській області
про визнання протиправними та скасування вимог,
Позивач- Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", звернулось до суду з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції в Сумській області в якому просив визнати протиправним та скасувати пункти 2-7 вимоги Шосткинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 06.09.2013 року №106-14/1369 "Про усунення виявлених ревізією порушень".
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано пункти 2,3 та 6,7 вимоги Шосткинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 06.09.2013 року №106-14/1369 "Про усунення виявлених ревізією порушень".
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Вирішено питання про розподіл судового збору.
Не погодившись з даною постановою суду в частині відмови у задоволенні позову, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Державна фінансова інспекція в Сумській області, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, Шосткинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» за період з 01.01.2010 року по 30.04.2013 року.
За результатами ревізії складено акт № 106-21/105 від 02.08.2013 року ( а.с.18-62), яким встановлені наступні порушення:
-в порушення ст.206 Земельного кодексу України, п.276.1 ст.276 Податкового кодексу України підприємством проводиться сплата земельного податку за земельну ділянку, яка надана в оренду фізичній особі-підприємцю, що призвело до матеріальної шкоди в розмірі 613,40 грн., окрім того, цю земельну ділянку надано в оренду за заниженою ставкою, що призвело до втрат доходів підприємства на загальну суму 1209,24 гр.;
-в порушення контракту, укладеного виконкомом Шосткинської міської ради з директором підприємства ОСОБА_1, п.5.2 Статуту підприємства, останньому безпідставно нараховано та виплачено надбавки за високі досягнення в роботі в сумі 15366,84 грн. та сплачено соціального внеску в сумі 5819,42 грн., а також призвело до переплати відпускних в розмірі 1676,49 грн. та сплати з цієї суми соціального внеску в розмірі 634,88грн.;
-в порушення вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст..6 Закону України «Про колективні договори і угоди» голові профспілкового комітету та скарбнику безпідставно нараховано та виплачено надбавку за профспілкову діяльність з коштів підприємства на загальну суму 36736,23 грн., нараховано та сплачено єдиного внеску соціального внеску в сумі 13867,53 грн., окрім того, голові профспілкового комітету безпідставно виплачена надбавка за звання «Кращий профспілковий лідер» за кошти підприємства в сумі 28115,50 грн. нараховано та сплачено єдиного соціального внеску на суму 10613,23 грн.
06.09.2013 року відповідачем, Шосткинською об»єднаною державною фінансовою інспекцією, було сформовано вимогу №106-14/1369 про усунення виявлених ревізією порушень шляхом проведення відповідних перерахунків та вжиття заходів щодо повернення підприємству безпідставно виплачених коштів ( а.с. 14-17).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень позивачем чинного законодавства щодо орендних відносин комунального господарства з фізичною особою-підприємцем та сплати земельного податку та з безпідставності висновків контролюючого органу про порушення КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" вимог законодавства про оплату праці.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно ст.13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України „Про оцінку земель" - нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до ст. 274 Податкового кодексу України ставка земельного податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
Як свідчать фактичні обставини справи, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та КП ВУВГК «Водоканал» укладені договори оренди земельної ділянки під нежитловою будівлею, яка належить орендареві, та навколо неї для її господарського використання, площею 420 кв.м, розташованої за адресою ( м.Шостка, вул.Прорізна,17). Відповідно до умов договору розмір орендної плати становить 315,45 грн. на рік ( а.с. 267-269). В свою чергу позивач сплачує земельний податок у розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки землі.
За висновками контролюючого органу, підприємством понесено збитки від покриття витрат сторонніх фізичних осіб на загальну суму 613,40 грн. (2011 рік - 262,88 грн., 2012 рік - 262,88 грн., січень -квітень 2013 року 87,64 грн.), що є порушенням ст.206 Земельного кодексу України та п. 276.1 ст. 279 Податкового кодексу України.
Між тим, виходячи з розміру грошової оцінки всієї земельної ділянки, що знаходиться у постійному користуванні позивача (а.с. 132, 133,134, 136), розмір грошової оцінки орендованої підприємцем земельної ділянки становить 26287,80 грн., що розраховано в акті ревізії, відповідно розмір податку для позивача за цю ділянку має складати 7,89 грн. ( 26287,80 х 1%) х 3%.
Тобто, розмір орендної плати, який встановлений договором і сплачується підприємцем позивачеві значно більший розміру земельного податку, який сплачує позивач, та як наслідок, позивач отримує прибуток, а не збитки, як зазначає відповідач.
Крім того, згідно до п. 269.2 ст. 269 Податкового кодексу України встановлено особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Пунктом 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1. ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою ( гл. 1 розділу XIV цього Кодексу), з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з п.п. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів підприємницької діяльності» - суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю.
Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 № 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98» суб'єкт малого підприємництва, який згідно абз. 5 ч. 1 ст. 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.
Таким чином, контролюючим органом не взято до уваги особливості оподаткування суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, оскільки відповідно до пп.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 звільнений від сплати земельного податку.
Отже, вимога про стягнення з орендаря коштів в сумі 613,40 грн. та приведення договору оренди у відповідність рішенню ради не ґрунтується на вимогах закону.
Щодо висновків Шосткинської об'єднаної державної фінансової інспекції про відсутність підстав для встановлення надбавок до посадового окладу голові профспілкового комітету та скарбнику профспілкової організації, створеної на підприємстві судовим розглядом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, начальнику відділу водозбуту Франкевич Г.М., проводилась доплата за рахунок коштів підприємства в розмірі 20% від посадового окладу як голові профспілкової організації, та скарбнику профспілкової організації Матвійчук С.М, у розмірі 10% від посадового окладу ( а.с. 162). Також голові профспілкової організації встановлена доплата в розмірі 20% від посадового окладу за почесне звання «Кращий профспілковий лідер» ( а.с.180).
Відповідно до ч.2,3 ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Гарантії прав профспілок передбачено розділом 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», зокрема ч.8 ст.41 Закону визначено, що за працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі або організації, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства. За рахунок коштів підприємства цим працівникам можуть бути надані додаткові пільги, якщо це передбачено колективним договором.
Правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців визначає Закону України «Про колективні договори і угоди»
Колективним договором між адміністрацією та профспілковим комітетом КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Водоканал» на 2010-2012 роки ( а.с.152-157), який узгоджується з галузевою угодою між міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Фелерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки ( а.с.77-83) та регіональною угодою між Сумською обласною державною адміністрацією, Сумською обласною радою профспілок та Сумською обласною організацією роботодавців «Сумський регіон» на 2011-2012 роки ( а.с.84-88), передбачено, що голові профкому та скарбнику не звільненим від своїх виробничих чи службових обов'язків встановлюється доплата до посадових окладів у розмірі: голові профкому - 20%, скарбнику - 10%. Крім того, передбачений обов'язок нараховувати за рахунок коштів підприємства надбавки за почесні звання, якщо такі будуть встановлені. ( п.9.4 колективного договору).
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на норми Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а також Закону України "Про колективні договори і угоди" є безпідставними, оскільки ними визначається статус, компетенція та діяльність професійних спілок і ці норми не забороняють виплату вищевказаних надбавок голові та скарбнику профкому.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень відповідача щодо порушення КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.6 Закону України «Про колективні договори і угоди», в наслідок чого голові профспілкового комітету та скарбнику безпідставно нараховано та виплачено надбавку за профспілкову діяльність з коштів підприємства на загальну суму 36736,23 грн., нараховано та сплачено єдиного внеску соціального внеску в сумі 13867,53 грн., окрім того, голові профспілкового комітету безпідставно виплачена надбавка за звання «Кращий профспілковий лідер» за кошти підприємства в сумі 28115,50 грн. нараховано та сплачено єдиного соціального внеску на суму 10613,23 грн.
Колегія суддів також вважає правильним рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання протиправними та скасування пунктів 4,5 вимоги Шосткинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 06.09.2013 року №106-14/1369 "Про усунення виявлених ревізією порушень", з огляду на наступне.
Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що відповідно до Статуту комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», п.5.2 якого передбачає що з директором підприємства укладається трудовий договір (контракт), в якому визначається строк найму, права, обов'язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади, інші умови найму ( а.с.250-257) виконавчим комітетом Шосткинської міської ради 30.08.2006 року укладений контракт з ОСОБА_1 як з керівником підприємства на строк до 04.09.2014 року ( а.с. 142-144). Умови матеріального забезпечення керівника, зокрема складові заробітної плати, визначені розділом 3 контракту.
17.04.2008 року міським головою видане розпорядження №83к про встановлення директору комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» ОСОБА_1, додаткової надбавки за високу досягнення в праці в розмірі 20 відсотків до посадового окладу на період дії укладеного контракту ( а.с.146).
22.04.2008 року директором підприємства виданий наказ про встановлення надбавки відповідно до розпорядження ( а.с.147). При цьому до контракту зміни не внесені.
01.12.2011 року міським головою видане розпорядження про скасування свого розпорядження №83 від 17.04.2008 року з 01.12.2011 року у зв'язку з складним фінансовим становищем комунального підприємства та 08.12.2011 року директором виданий відповідний наказ про скасування додаткової надбавки ( а.с.148,149).
За період 2010 року по листопад 2011 року такої надбавки виплачено 15366,84 грн., відраховано до соціальних фондів 5819,42 грн., а також вона врахована при обчисленні допомоги при наданні відпусток, внаслідок чого виплачено 1676,49 грн. та перераховано до соціальних фондів 634,88 грн. ( а.с.150, 151).
Враховуючи те, що відповідно до Статуту підприємства, підставою для нарахування та виплати заробітної плати керівнику підприємства є контракт, сторонами в якому є виконавчий комітет Шосткинської міської ради та громадянин ОСОБА_1, відповідні зміни щодо розміру та складових заробітної плати до контракту не вносились, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав у керівника виходити за межі договору та збільшувати собі розмір заробітної плати, навіть за наявності розпорядження міського голови, до повноважень якого не входить встановлення розміру заробітної плати в односторонньому порядку за рахунок коштів комунального підприємства. Отже, відповідач дійшов вірного висновку щодо необхідності повернення таких коштів підприємству.
Таким чином, рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження апеляційних скарг зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", Державної фінансової інспекції в Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 818/8207/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.