23 квітня 2014 р. Справа № 484/32/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Сотська С.О.
року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Кравець О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною, проведення перерахунку та виплати пенсії,
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Миколаївський ОВК) та Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Миколаївській області про:
- визнання протиправною бездіяльність Миколаївського ОВК щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.09.2013 року перерахунку розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 з 01.09.2013 року перерахунок розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 51, ч. З ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням щомісячної додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889 (зі змінами) у розмірі визначеному наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595 (зі змінами);
- визнання протиправною бездіяльність ГУПФ України в Миколаївській області щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.06.2013 року перерахунку розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
- зобов'язання ГУПФ України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 розрахунку розміру грошового забезпечення для нарахування пенсії та виплачувати пенсію з 01.09.2013 року відповідно до вимог ч. 2 ст. 51, ч. З ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням щомісячної додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889 (зі змінами) у розмірі визначеному наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595 (зі змінами).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відмовляючи в здійсненні відповідного перерахунку призначеної пенсії відповідачі порушують вимоги ч.3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що згідно з ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку з введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій у розмірах встановлених законодавством. Оскільки щомісячна додаткова грошова допомога не зазначена у статтях 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то вона не може бути врахована ні при призначенні пенсії, ні при її перерахунку.
Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №889 пунктом 9 Наказу Міністра Оборони України від 15 листопада 2010 року №595 передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказом Міністра Оборони України з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення передбачене для Міністерства Оборони України у державному бюджеті України на відповідний рік.
Пунктом 10 зазначеного наказу передбачено підстави, за наявності яких командирам надано право зменшувати розмір винагороди, що свідчить про те, що нагорода не носить щомісячного обов'язкового характеру, як інші види грошового забезпечення, а є заохоченням в роботі, а тому не є підставою для перерахунку пенсії.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач є пенсіонером Збройних Сил України, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 від 13 серпня 2011 року.
У листопаді 2013 року позивач звернувся до Миколаївського ОВК, ГУПФ України в Миколаївській області про перерахунок призначеної пенсії, однак відповідачі відмовили йому у проведенні перерахунку.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161, якою були внесені зміни де Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року, обмежена в часі, терміном до 31 грудня 2013 року. Також, суд виходив з того, що Наказом Міністра Оборони України №595 була затверджена Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, згідно з якою, щомісячна грошова додаткова винагорода є заохоченням в роботі, розповсюджується лише на ті категорії військовослужбовців, що проходять дійсну військову службу та носить тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), її розмір не є фіксованим, і залежить від настання спеціальних обставин, виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність відмови позивачу у перерахунку пенсії.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказується, що його правова позиція щодо наявності права на зазначений перерахунок пенсії узгоджується з певними рішеннями Вищого адміністративного суду України в аналогічних справах.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи за наступного.
За результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції частини третьої статті 63 Закону №2262-XII, Верховний Суд України ухвалив Постанову від 15 жовтня 2013 року (№21-368а13), в мотивувальній частині якої зазначив наступне:
«Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсії, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 5 цієї Постанови Кабінетом Міністрів України надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» установлено, що з 01 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї Постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року №595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Підпунктом 2.4 пункту 2 даної Інструкції встановлено розмір винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище і виконували у минулому місяці польоти за планами бойової (навчально-льотної) підготовки у складі екіпажів літаків, вертольотів, - до 100 відсотків місячного грошового забезпечення.
У пункті 5 Інструкції визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників). Підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу в установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, є витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами бойової (навчально-льотної) підготовки, а також витяги з льотної книжки військовослужбовця.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року №595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям».
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець