23 квітня 2014 р. Справа № 876/15822/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дяковича В. П.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2013 року у справі №308/19471/13-а за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ПА ВДАІ Ужгородського РВ капітана міліції Куртанич Т.С. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
04 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив визнати неправомірними дії відповідача по навмисному спотворенню схеми місця ДТП від 10 жовтня 2013 року та внесення до неї відомостей, які не відповідають дійсності та зобов'язати відповідача привести схему місця ДТП від 10 жовтня 2013 року у відповідність до вимог Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС від 26.02.2009 року №77 в частині приведення у відповідність масштабів схеми місця ДТП та належну прив'язку такої до місцевості та приведення у відповідність до фактичних обставин позначки « 5» в розділі «Назви об'єктів зображених на схемі».
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2013 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ПА ВДАІ Ужгородського РВ капітана міліції Куртанич Т.С. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить ухвалу скасувати та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Враховуючи наведене, вбачається право позивача на оскарження незаконних дій відповідача, у зв'язку з чим посилання суду першої інстанції на п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України є необґрунтованим.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції своєю ухвалою від 05 листопада 2013 року відмовив у відкритті провадження у справі, у зв'язку з неналежністю розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається КУпАП та іншими законами України, тобто визначаються певні процесуальні дії, до яких, у тому числі, належать складення схеми місця ДТП та протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-17 цього Кодексу, протоколи про правопорушення та схеми місця ДТП мають складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Заявлені позивачем вимоги щодо неправомірності схеми місця ДТП від 10.10.2013 року про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, мають бути вирішені органом, до компетенції якого віднесено розгляд справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у порядку, передбаченому нормами КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своїй позовній заяві ставить питання про визнання незаконними дій по внесенню додаткових відомостей в схему місця ДТП від 10.10.2013 року та зобов'язання вчинення дій, тобто вчинені інспектором дії під час оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Враховуючи викладене, нормами закону не передбачена можливість розгляду даної категорії спорів адміністративними судами, що відповідно унеможливлює розгляд даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, виніс ухвалу у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2013 року у справі №308/19471/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
Т.В. Онишкевич