Ухвала від 27.02.2014 по справі 2-а-10039/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-10039/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

УХВАЛА

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу капітального будівництва Броварської міської ради Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відділу капітального будівництва Броварської міської ради Київської області до Державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ахмад Наталії Іванівни про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відділ капітального будівництва Броварської міської ради Київської області звернувся до суду з позовом до Державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ахмад Наталії Іванівни про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 листопада 2010 року ВП № 22822401.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Відділ капітального будівництва Броварської міської ради Київської області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Київської області від 06 квітня 2010 року у справі № 10/029-10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Броварське шляхо-будівельне управління № 50» до Відділу капітального будівництва Броварської міської ради Київської області про стягнення 2298887,39 грн. затверджено мирову угоду між сторонами.

Постановою державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ахмад Наталії Іванівни від 18 листопада 2010 року ВП № 22822401 відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Київської області від 06 квітня 2010 року у справі № 10/029-10 про стягнення з Відділу капітального будівництва Броварської міської ради Київської області на користь Відкритого акціонерного товариства «Броварське шляхо-будівельне управління № 50» залишку несплаченого боргу в розмірі 1 583 759,70 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

В силу п. «а» ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 даного Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 06 квітня 2010 року у справі № 10/029-10 у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Броварське шляхо-будівельне управління № 50» до Відділу капітального будівництва Броварської міської ради Київської області про стягнення 2298887,39 грн. затверджено мирову угоду між сторонами.

Так, пунктом 7 Мирової угоди передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов цієї угоди, а саме: порушення терміну сплати грошових коштів та суми сплати грошових коштів, викладених в угоді, Відкрите акціонерне товариство «Броварське шляхо-будівельне управління № 50», як стягувач, має право подати заяву і державну виконавчу службу про примусове стягнення з боржника - Відділу капітального будівництва Броварської міської ради Київської області - боргу.

Також, в ухвалі Господарського суду Київської області від 06 квітня 2010 року у справі № 10/029-10 зазначено, що дана ухвала є виконавчим документом згідно з п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, колегія суддів вважає, що документ, на підставі якого державним виконавцем прийнято оскаржувану постанову є виконавчим документом у розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова прийнята відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з дотриманням всіх вимог встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу капітального будівництва Броварської міської ради Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 05.03.2014 року..

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Попередній документ
38459025
Наступний документ
38459027
Інформація про рішення:
№ рішення: 38459026
№ справи: 2-а-10039/10/1070
Дата рішення: 27.02.2014
Дата публікації: 29.04.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: