Справа № 646/3668/14-ц
№ производства 2/646/889/2014
29.04.2014 року м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого -судді Васильєвої О.О.
при секретарі - Міщенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку, -
Позивач звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, у якій просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житлом у будинку АДРЕСА_1; зняти відповідача з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову вказала, що є власницею житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договорами купівлі - продажу від 03.10.1978 року та 26.05.1989 року, технічним паспортом Харківського міського бюро технічної інвентаризації на садибний (індивідуальний) житловий будинок.
Відповідно до копії домової книги у вказаному житлі зареєстровані, окрім позивача, члени сім'ї: ОСОБА_3 - син, ОСОБА_4 - син, ОСОБА_5 - невістка, ОСОБА_6 - онук та ще один мій син - ОСОБА_2, який був зареєстрований ще 19.06.1998 року.
Однак, Відповідач з 2000 року добровільно виїхав з вказаного житла та не повертається вже протягом 14-ти років, комунальні платежі не сплачує, кореспонденцію не отримує, у приміщенні відсутні його особисті речі і взагалі будинком він не цікавився.
Відповідач не повідомляв про причини своєї відсутності у вказаному житловому приміщені, йому не перешкоджали у доступі до вказаного житла.
Комунальні платежі нараховуються згідно численності зареєстрованих осіб. Так як відповідач не сплачує зазначені платежі, то позивач та інші зареєстровані члени сім'ї змушені сплачувати за все самі.
Враховуючи те, що у зв'язку із тяжкою економічною ситуацією в країні тарифи на комунальні послуги будуть підвищуватися, необхідно буде оформлювати субсидію, чого позивач не зможе зробити у зв'язку із фактом реєстрації відповідача, який давно вже не проживає.
Між сторонами не було встановлено іншого порядку втрати права на користування житлом, ніж порядок, встановлений законом.
У судовому засіданні позивач та її представник повністю підтримали позовні вимоги, надали судові аналогічні пояснення. Позивач додатково пояснила, що відповідач до 2005 року періодично з'являвся, а потім взагалі перестав приїжджати.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлений належним чином про причини неявки до судового засідання суд не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 за правом власності належить будинок АДРЕСА_1, що підтверджується що підтверджується договорами купівлі - продажу від 03.10.1978 року та 26.05.1989 року.
Право власності позивача належним чином зареєстровано в реєстрі права власності на нерухоме майно, про що мається відмітка Харківського міського бюро технічної інвентаризації на договорах купівлі-продажу.
Також, право власності на квартиру належним чином зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», про що свідчить копія технічного паспорту від 22.12.2011 року.
Відповідно до копії домової книги будинку АДРЕСА_1, в будинку зареєстрований ОСОБА_2 з 19.06.1998 року.
Згідно довідки вуличного комітету №17 Червонозаводського району м. Харкова від 09.04.2014 року за №72, ОСОБА_2 зареєстрований у будинку АДРЕСА_1, однак з 2000 року не проживає.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є сусідкою позивача. Відповідач у вказаному будинку не проживає, його речей не має, зв'язок з батьками не підтримує, витрат по утриманню будинку не здійснює. Останній раз приїжджав близько 5 років назад, 10 років не проживає у будинку.
Згідно частини 4 статті 9 ЖК України житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Наявність реєстрації місця проживання відповідача у будинку позивача порушує його право власності на даний будинок, створює додаткові перешкоди у розпорядженні майном, зумовлює несення додаткових витрат з оплати комунальних послуг.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сем"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, який є власником спірного будинку, не може в повній мірі реалізувати своє право власності, користуватися та розпоряджатися домоволодінням, оскільки в ньому зареєстрований відповідач, який з 2000 року не проживає. Відповідач не несе ніяких витрат по утриманню житла, проведенню ремонтних робіт та оплаті комунальних послуг, добровільно виїхав із спірного будинку, але свою реєстрацію не припинив.
Тому суд вважає за необхідне усунути перешкод у здійсненні позивачем права власності на належний їй будинок, визнати відповідача таким, що втратив право користування житловою площею в спірній квартирі та зняти з реєстраційного обліку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10, 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.71, 72 ЖК України, ст. ст. 316, 317, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом у будинку АДРЕСА_1.
Зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення у повному обсязі виготовлено 29.04.2014 року.
Суддя О.О. Васильєва