1-кс/604/23/14
26 березня 2014 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3
слідчого СВ Підволочиського РВ УМВС України ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Підволочиська Тернопільської області скаргу представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого відділу Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області про закриття кримінального провадження від 07 лютого 2014 року, -
У лютому 2014 року представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого відділу Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області про закриття кримінального провадження від 07 лютого 2014 року у зв'язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, посилаючись на те, що досудовим слідством винесена постанова про закриття кримінального провадження всупереч вимогам КПК України, досудове слідство проведено необ'єктивно, неповно, що призвело до винесення незаконної постанови, зокрема при проведенні очної ставки між потерпілою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , останній не заперечив, що міг рухатись зі швидкістю 50 км/год., з допустимою видимістю 10 метрів, проте після додаткового допиту ОСОБА_6 вказав, що він мав на увазі швидкість руху його транспортного засобу могла знизитись до 58-59 км/год., Вказані розбіжності в показах виникли через те, що він не міг повністю висловити свою думку оскільки, потерпіла чинила на нього психологічний тиск. В постанові про закриття кримінального провадження вказані посилання слідчого СВ Підволочиського РВ в Тернопільській області не спростовані. Крім того, слідчий при призначенні експертизи не поставлено експерту запитання з якою можливою швидкістю повинний був рухатись ОСОБА_6 , якщо видимість дороги до нерухомої перешкоди становила близько 10 метрів, тобто у вихідні дані при проведенні експертизи на яку посилається слідчий внесено суперечливі дані, котрі на даний час є неспростованими та нічим не підтвердженими, що у свою чергу і послужило прийняттям суперечливого висновку експерта. У зв'язку з цим просить поновити строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження та скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 07 лютого 2014 року як незаконну.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 та її представник подану скаргу підтримали з мотивів у ній викладених, крім того доповнили, що у матеріалах кримінального провадження наявні суперечливі висновки експертиз які є неспростованими, зокрема у висновку експерта судової авто технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4779/11-18 від 09 серпня 2011 року зазначена величина максимально допустимої швидкості руху транспортного засобу становить 106….110 км/год., що ймовірно є помилковим, та суперечить первинним вихідним даним.
Слідчий СВ Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області проти задоволення скарги заперечив та пояснив, що при прийнятті постанови про закриття кримінального провадження від 07 лютого 2014 року ним дотримано усіх вимог КПК України, вжито усіх необхідних заходів, виконано усі вказівки прокуратури та слідчих суддів щодо всебічного повного та об'єктивного вирішення даної справи, зокрема проведено ряд експертиз з метою усунення протиріч, проведено додатковий допит з ОСОБА_6 , з метою встановлення дійсної швидкості керованого ним автомобіля, вжито усіх заходів щодо встановлення зустрічного транспортного засобу, а тому у потерпілої сторони немає об'єктивних підстав для скасування винесеної ним постанови.
Суд, заслухавши пояснення представника скаржника ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 , слідчого СВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_4 , вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що скарга підлягає до задоволення, а постанова про закриття кримінального провадження від 07 лютого 2014 року до скасування виходячи з наступних міркувань :
Відповідно до п.7 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Після набрання чинності цим Кодексом оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України «Про оперативну-розшукову діяльність» та положеннями цього Кодексу.
Згідно ст.. 303 КПК України на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст.. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Разом із тим, як убачається із постанови слідчого СВ Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області, слідчим вказаних вимог закону у повній мірі не дотримано, слідчі дії проведено не повно, не надано здобутим доказам належну правову оцінку, що в кінці слугувало прийняття незаконного рішення, а саме постанови про закриття кримінального провадження.
Зокрема як убачається із ухвали Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 листопада 2013 року постанова слідчого СВ Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області від 14 вересня 2013 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 скасовано, а матеріали повернуті до слідчого відділення Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області для проведення досудового розслідування.
Мотивами ухвалення даного судового рішення послужило те, що під час проведення очної ставки між ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 визнав, що рухався зі швидкістю 50-60 км/год. і не виключав можливість її зменшення до 50 км/год. З цих підстав залишалось недослідженим чи при русі транспортного засобу зі швидкістю 50 км./год. водій мав змогу в темну пору доби зупинити транспортний засіб з урахуванням усіх обставин встановлених досудовим слідством попередньо у відповідності до вимог п.п.12.2,12.3 ПДР України. У зв'язку із цим при проведенні досудового розслідування слідчим органам вказано на вжиття заходів щодо перевірки тверджень потерпілої та її представника і на підставі встановленого зробити відповідний висновок.
Постановою СВ Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області про закриття кримінального провадження від 07 лютого 2014 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210150000281 від 06 серпня 2013 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, з зв'язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
У своїй постанові слідчий посилається на те, що ним було проведено додаткове розслідування, щодо перевірки тверджень потерпілого та її представника і на підставі зібраних даних зроблений відповідний висновок, зокрема було додатково допитано водія ОСОБА_6 з приводу швидкості руху його автомобіля, котрий під час допиту зазначив, що безпосередньо перед наїздом на ОСОБА_7 від дещо зменшив свою швидкість, яка до цього часу була близько 60 км/год. до 50 км/год. Під час очної ставки, він вказуючи швидкість 50 км/год. мав на увазі її зменшення до 58-59 км/год., оскільки не міг нормально виразитись та повністю висловити свою думку, так як потерпіла ОСОБА_5 постійно чинила на нього психологічний тиск. Крім того у своїх поясненнях ОСОБА_6 пояснив, що він не може на час додаткового допиту пригадати чи садили його за кермо автомобіля для визначення видимості чи її хтось визначав із присутніх.
Як убачається із протоколу очної ставки від 10 лютого 2010 року ОСОБА_6 вказав, що можливо і зменшив швидкість руху автомобіля до 50 км/год. при цьому видимість при наявності зустрічного автомобіля з увімкненим світлом фар становили близько 10 метрів, а можливо і більше.
З цього випливає, що і надалі залишається недослідженим та чітко не встановленим з якою швидкістю рухався водій ОСОБА_6 , зі швидкістю 50 чи 58-59 км/год., а також неспростовані та належним чином не досліджені викладені у постанові про закриття кримінального провадження факти щодо тиску зі сторони ОСОБА_5 під час проведення очної ставки від 10 лютого 2010 року, позаяк будь-яких зауважень з цього приводу заступником начальника відділу по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Тернопільській області слідчим ОСОБА_8 під час проведення у протокол не вносилось.
Крім цього не з'ясовано чи дійсно 24 вересня 2008 року під час проведення відтворення обстановки та обставин події у слідчому експерименті що тоді мав місце у цей день, він перебував за кермом автомобіля для визначення видимості нерухомої перешкоди, чи перебували інші особи, що може суттєво вплинути на прийняття рішення, у зв'язку із фізіологічними властивостями гостроти зору інших осіб якщо подібне мало місце.
Також слідчим СВ Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області у своїй постанові не виконано вказівки суду щодо проведення технічної експертизи на вирішення якої необхідно було поставити питання з якою допустимою швидкістю повинен був рухатись ОСОБА_6 з врахуванням обставин справи встановлених раніше на досудовому розслідуванні та вихідних даних, якщо видимість дороги складала приблизно 10 метрів, так як це зазначав ОСОБА_9 у своїх поясненнях на очній ставці, або можливого спростування даного факту з конкретним його поясненням зміни показів.
Також в матеріалах кримінального провадження наявний висновок експерта № 4779/11-18 від 09 серпня 2011 року (т.2 а.с. 165) , з якого вбачається, що за умови сухого дорожнього покриття величина максимально допустимої за умов видимості дороги швидкості руху транспортного засобу становить 106…110 км/год., що є суперечливим іншим висновкам експертиз та вихідних даних зазначених у цьому ж висновку. Вказане залишається не спростованим та недослідженим у постанові про закриття кримінального провадження від 07 лютого 2014 року.
Таким чином під час прийняття слідчим СВ Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області постанови про закриття кримінального провадження від 07 лютого 2014 року судом встановлено неповне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження, надання належної правової оцінки. Вказані недоліки слід усунути шляхом проведення додаткового допиту щодо суперечливих та нечітких показів з приводу швидкості руху керованого ним автомобіля в момент виявлення перешкоди, перевірити та спростувати або підтвердити факт чинення на ОСОБА_6 тиску зі сторони потерпілої ОСОБА_5 , у випадку якщо даний факт підтвердиться то чому він не був зафіксований слідчим у протоколі очної ставки, підтвердити чи спростувати покази ОСОБА_6 щодо можливої відстані з якої він міг бачити нерухому перешкоду, уточнити чи проводилась слідча дія під час відтворення обстановки та обставин події за його участі якщо так то в яких саме слідчих експериментах він приймав участь, з'ясувати чи підтвердити можливість допущення описки у висновку експерта № 4779/11-18 від 09 серпня 2011 року, щодо максимально допустимої за умови видимості дороги швидкості руху транспортного засобу 106…110 км/год. За наслідками проведення відповідних слідчих дій вирішити питання про доцільність призначення судової авто технічної експертизи із встановленими конкретними вихідними даними.
Крім того відповідно до ст..304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як убачається із супровідного листа слідчого СВ Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_5 отримала оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження 12 лютого 2014 року, а звернулась до суду із скаргою 24 лютого 2014 року, тобто на наступний день після вихідного (неробочого) дня, що не є у відповідності до норм КПК України пропуском процесуального строку, а тому і немає відповідних правових підстав для його поновлення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 303-307,309,372, КПК України, суд, -
Скаргу задовольнити.
Постанову слідчого СВ Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області від 07 лютого 2014 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210150000281 від 06 серпня 2013 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, з зв'язку з відсутністю в діянні водія ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - скасувати, а справу надіслати до слідчого відділу Підволочиського РВ УМВС України в Тернопільській області для проведення досудового розслідування в порядку КПК України.
Копію ухвали надіслати слідчому, скаржнику та особам інтересів якої вона стосується.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий