Дата документу Справа № 336/7780/13-к
Єдиний унікальний №336/7780/13-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/778/405/14 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ч.1 ст.286 КК України
28 квітня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_10 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2014 року, яким обвинуваченого
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, мешкає у АДРЕСА_1 , не працюючого, неодруженого, освіта неповна середня, раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст.286 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки і з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_10 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 8493 грн. та моральної шкоди 10 000 грн.
Згідно з вироком суду, 09 липня 2012 року приблизно о 22.20 годині ОСОБА_7 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-21013, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух про проїжджій частині вул. Фабричної з боку вул. Цегельної в напрямку вул. Лугової у м. Запоріжжя. В цей же час ОСОБА_10 , будучи пішоходом, нерухомо стояла на тротуарі поза межами проїжджої частини вул. Фабричної за лінією перетину з вул. Луговою. Під час повороту направо з вул. Фабричної та вул. Лугову водій ОСОБА_7 , всупереч вимогам пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не впевнився в безпечності виконання такого маневру, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу з урахуванням дорожньої обстановки, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобілем та допустив його виїзд за межі проїжджої частини на тротуар з правого боку та наступний наїзд на пішохода ОСОБА_10 , яка отримала в результаті тілесні ушкодження у вигляді обширного забою м'яких тканин лівої гомілки по задній її поверхні (обширна гематома) з розвитком обширного інфікованого посттравматичного некрозу цієї області, ускладненого розвитком флегмони лівої гомілки, що призвело до необхідності хірургічного лікування, що кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не є небезпечними для життя, але такими, що спричинили тривалий розлад здоров'я більш ніж 21 день; подряпин в області носа, гематом в області правого тазостегнового суглобу, множинних подряпин та синців в області правої верхньої кінцівки, правої стопи, гомілки, правого гомілковостопного суглобу, подряпин 1-3 пальців правої стопи, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
В апеляції адвокат ОСОБА_9 , який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_10 , не оспорюючи обставин справи, доведеність вини та юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 , просить вищезазначений вирок суду першої інстанції змінити в частині стягнення з обвинуваченого розміру моральної шкоди та постановити стягнути на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
У судовому засіданні апеляційної інстанції суд заслухав доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений та основних доводах апеляції, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які просили залишити апеляцію без задоволення, думку прокурора, який вважав вирок законним та обгрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у скоєнні злочину зазначеного у вироку, засновані на доказах досліджених у судовому засіданні, і є обґрунтованими.
Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.286 КК України.
Доведеність вини й кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд призначив у відповідності з положеннями Загальної частини КК України - у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєний ним злочин. При цьому суд врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного, а також обставини, що впливають на покарання.
Що стосується відшкодування розміру моральної шкоди, то коллегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вимогам ст. 23 ЦК України. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначений судом з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої, а також з урахуванням вимого розумності та справедливості.
Підстав для скасування або зміни вироку в частині відшкодування моральної шкоди, коллегія суддів не вбачає.
Суттєвих порушень кримінального процесуального законодавства, які тягнуть скасування або зміну вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляцію адвоката ОСОБА_9 , який дії в інтересах потерпілої ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2014 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 , якого засуджено за ч.1 ст.286 КК України залишити без змін.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4