Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 квітня 2014 р. Справа № 805/4449/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження адміністративного суду справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця при виконанні вимоги № 753 від 04 липня 2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу у сумі 4 010 грн. та зобов'язання вжити всі заходи примусового виконання, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що в ході ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження з виконання вимоги про сплату боргу № 753 від 04 липня 2013 року ним було встановлено нездійснення державним виконавцем всього обсягу дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", спрямованих на виконання зазначених вимог, чим порушені права позивача.
В наданих до суду письмових заперечення відповідач визначив підставою незгоди із позовом вчинення ним всіх дій, спрямованих на виконання вимоги позивача № 753 від 04 липня 2013 року про стягнення боргу з фізичної особи ОСОБА_1.
Заявами, наданими до канцелярії суду, представники сторін просили розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд, -
На примусовому виконанні Відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції перебуває вимога Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області № 753 від 04 липня 2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу у сумі 4 010 грн.
Так, постановою від 13 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 39750574 з виконання зазначеної вимоги.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження". Згідно статті 1 цього закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 17 цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу. У розумінні положень статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
На виконання вимог цієї статті постановою від 09 січня 2014 року відповідачем у межах виконавчого провадження ВП № 39750574 накладений арешт на належне боржнику майно у межах суми звернення стягнення та заборонено здійснювати його відчуження.
Частиною 1 статті 27 наведеного закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Перелік заходів примусового виконання рішень передбачений статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановлений статтею 52 Закону, відповідно до якої стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Отже, для встановлення можливості звернення стягнення на майно боржника державним виконавцем повинні бути здійснені заходи щодо пошуку всього майна, що належить боржнику, не обмежуючись тільки тим, що зазначено у відповідних реєстрах обліку майна. Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України К/800/54131/13 від 16 грудня 2013 року по справі № 805/12099/13-а.
Згідно наявних в справі матеріалів виконавчого провадження вбачається, що відповідачем в ході примусового виконання вимоги позивача про стягнення боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 були сформовані запити до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дружківського міського управління юстиції про наявність зареєстрованих об'єктів права власності за ОСОБА_1, до відділу Держкозему в м. Дружківка Донецької області про наявність зареєстрованих земельних ділянок, належних на праві власності. Відповіді на наведені запити відповідач не отримав.
Проте, у відповіді № НОМЕР_1 від 10 січня 2014 року за запит відповідача № 3240173 від 9 січня 2014 року про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб Державна податкова служба України повідомляє про відсутність інформації щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платника податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО. Відповідно до інформаційної довідки, сформованої 11 квітня 2014 року відповідачем за результатами пошуку інформації щодо ОСОБА_1 про зареєстровані права власності, інші речові праві з Реєстру прав власності на нерухоме майно, про обтяження речових прав з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна та про іпотеки з Державного реєстру іпотек в порядку доступу державних виконавців до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості відсутні. Окрім цього, державним виконавцем здійснено перевірку за місцем мешкання боржника, за наслідком чого що складено акт від 5 квітня 2014 року про відсутність можливості здійснити перевірку майнового стану боржника у зв'язку з не перебуванням вдома ОСОБА_1. У дверях за місцем мешкання боржника залишено виклик на 7 квітня 2014 року, на який ОСОБА_1 не з'явилась.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач здійснив достатній комплекс дій, спрямованих на пошук майна, що належить боржнику та заходів щодо пошуку майна, що належить боржнику, у відповідності до пункту 13.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року.
Суд зазначає, що перелік, послідовність та періодичність вчинення дій, спрямованих на виконання виконавчих документів визначається державним виконавцем самостійно на власний розсуд, оскільки законодавством не передбачено чіткого порядку вчинення дій, спрямованих на виконання виконавчих документів.
Наявні в матеріалах справи документи спростовують доводи позивача про допущення відповідачем бездіяльності при виконанні вимоги про сплату боргу № 753 від 04 липня 2013 року та підтверджують вчинення відповідачем дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", спрямованих на виконання зазначеної вимоги.
Таким чином, заявлений позов задоволенню не підлягає.
Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Враховуючи вищевикладене, на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця при виконанні вимоги № 753 від 04 липня 2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу у сумі 4 010 грн. та зобов'язання вжити всі заходи примусового виконання, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 квітня 2014 року.
Суддя Михайлик А.С.