Ухвала
23 квітня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Юровська Г.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду
м. Львова від 09 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 04 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа − Личаківський районний відділ державної міграційної служби у м. Львові, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом надання вільного доступу,
У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, в якому просив визнати відповідачку такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації. Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 1990 року перебував з відповідачкою у шлюбі. Рішенням Личаківської районної адміністрації м. Львова № 328 від 11 квітня
2003 року йому на сім'ю з двох осіб (він та дружина) було надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 Однак, їх сімейне життя не склалося, рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2004 року шлюб розірвано, реєстрацію розірвання шлюбу проведено лише 20 березня 2013 року. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 виїхала з квартири. З 2004 року дружина жодного разу не з'являлася у квартирі, обов'язки з утримання житла ніс ОСОБА_2
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 подала зустрічний позов до ОСОБА_2, просила зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 Вимоги мотивувала тим, що за час перебування з позивачем у шлюбі у
2003 році їм надано квартиру АДРЕСА_1, квартира на даний час не приватизована. Їх подружнє життя не склалось, у 2004 році рішенням суду шлюб розірвано. Від шлюбу у них дітей немає. Після розірвання шлюбу відповідач силоміць вигнав її із спірної квартири, створив такі умови, за яких вона не може потрапити додому, неодноразово зверталася у Личаківський РВ ЛМУ ГМВСУ у Львівській області про притягнення його до відповідальності. Вважає, що має нарівні право із ОСОБА_2 користуватися спірною квартирою.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09 грудня
2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 04 березня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовлено.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_1, надати ключі від квартири.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа − Личаківський районний відділ державної міграційної служби у м. Львові, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом надання вільного доступу, за касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 04 березня
2014 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ Г.В. Юровська