23 квітня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Попович О.В., Кафідової О.В., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Світлофор-2006» про витребування майна від недобросовісного володільця за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2013 року,
У червні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом та просила витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 гараж АДРЕСА_1. Позов обґрунтовувала тим, рішенням апеляційного суду Одеської області від
23 грудня 2011 року встановлено право користування спірним гаражем ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, померла. Вона, позивачка, є спадкоємцем ОСОБА_7, проте як спадкоємець не може користуватись гаражем через те, що ним без правових підстав користується ОСОБА_6
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від
20 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2013 року у задоволенні позву відмовлено з інших підстав.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду ухвалення нового рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, суд, розглядаючи позов про захист права власності, повинен повно та всебічно встановити обставини щодо виникнення права власності на спірне майно, і позивач повинен довести ці обставини належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 57, 58 ЦПК України.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що позивачкою обрано невірний спосіб захисту своїх прав, адже права власності на спірне майно у неї не виникло.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Ураховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Попович
О.В. Кафідова
С.П. Штелик