Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_10,
суддів: ОСОБА_11, ОСОБА_12,
за участю прокурора ОСОБА_13,
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2014 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11 червня 2013 року.
Вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2012 року
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.
Вироком суду вирішені питання щодо речових доказів, судових витрат та відшкодування завданої шкоди.
За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, 8 лютого 2011 року біля 21 години 40 хвилин ОСОБА_3 в с. Городище Березнівського району Рівненської області в провулку Шевченка, зустрівши ОСОБА_4, з метою вбивства останньої, здійснив постріл із власної мисливської рушниці ТОЗ-БМ 16 калібру НОМЕР_1, 1959 року виготовлення, у нижню частину тулуба, спричинивши вогнепальне дробове сліпе поранення лівої половини живота з ушкодженням внутрішніх органів, в результаті чого внаслідок масивної внутрішньої крововтрати ОСОБА_4 померла на місці.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 11 червня 2013 року вирок щодо засудженого ОСОБА_3 залишено без зміни.
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_3 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на нове розслідування у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, а також у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження пред'явленого йому обвинувачення. У нього не було умислу на вбивство потерпілої ОСОБА_4
У касаційних скаргах захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 порушується питання про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтримку доводів касаційних скарг, думку прокурора, який просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
У касаційних скаргах засудженого та захисників порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій, та їм була дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
Що стосується доводів скарг засудженого ОСОБА_3 та його захисників про неповноту досудового та судового слідства та відсутність у засудженого умислу та мотиву на скоєння вбивства ОСОБА_4, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.
Вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, яким дана належна оцінка. Так, суд першої інстанції, обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного судом доведеним, показання самого засудженого ОСОБА_3, який визнав свою вину частково, потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших. Підстав сумніватися в об'єктивності показань зазначених потерпілих та свідків судом не встановлено, вони повністю узгоджуються між собою та підтверджуються даними, що містяться в письмових доказах по справі. Зокрема, вина ОСОБА_3 підтверджується даними, що містяться у висновку фізико-хімічної експертизи від 24 лютого 2011 року, висновку комплексної експертизи металів і сплавів від 19 квітня 2012 року, висновку судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху і пострілу від 24 лютого 2011 року.
Досудовим слідством по справі було встановлено, що між засудженим ОСОБА_3 та покійною ОСОБА_4 були неприязні стосунки, що виникли на ґрунті ревнощів та образ зі сторони останньої. Дані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 У зв'язку з цим колегія суддів вважає безпідставними доводи засудженого про те, що судом не встановлений мотив на вбивство ОСОБА_4
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, які аналогічні доводам поданих ними касаційних скарг і правильно визнано їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи належним чином перевірено й спростовано.
За встановлених судом першої інстанції фактичних обставин дії засудженого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України.
При призначенні засудженому покарання суди першої та апеляційної інстанцій, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахували тяжкість вчиненого засудженим злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння, а тому прийшли до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого за умови ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції інкримінованої статті.
Призначене засудженому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання або застосування ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 судом касаційної інстанції не встановлено.
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього недозволених методів слідства під час досудового розслідування справи колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій ні засудженим ні його захисниками не ставилось питання про проведення перевірки стосовно примусу ОСОБА_3 до дачі показань або про застосування щодо нього інших недозволених методів слідства.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів
касаційні скарги засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 11 червня 2013 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_10 ОСОБА_12