24 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8681/13-а
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
за участю секретаря Фурмана А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати протиправним та скасувати рішення №3761894 від 09.07.2013р. про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та №4783350 від 06.08.2013р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності на домоволодіння загальною площею 252,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку літ. «А» з прибудовою літ. «а», житлового будинку літ. «К», гаражу літ. «В», літньої кухні літ. «М», погребу літ. «Е», душу літ. «Ж», вбиральні літ. «З», сараю літ. «Л», колодязю літ. «ІІ» за ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до відповідача з метою державної реєстрації права власності на житловий будинок з прибудовами на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.04.2013р., однак Реєстраційною службою незаконно було відмовлено позивачу у державній реєстрації з посиланням на не надання правовстановлювального документу, що містить опис об'єкту в цілому із зазначенням частки заявника. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки частка майна, що належить заявнику вбачається з наданих нею документів, так як ОСОБА_1 є єдиним власником нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2014р. позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 19.04.2013р. за ОСОБА_1 визначено право власності на невизначену частину домоволодіння по АДРЕСА_1.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.11.2012р. на праві власності належить житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та в цілому складається з: кам'яної житлової будівлі загальною житловою площею 25,9 кв.м та надвірних споруд: сарай «Б», №1-3 огорожа, І - мостіння, І - колодязь, розташованих на земельній ділянці площею 1652 кв.м.
Поряд з цим, ОСОБА_1 на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.04.2013р. у справі №520/2818/13-ц на праві власності належить самовільно збудовані на тій самій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, будівлі: житловий будинок літ. «К» загальною площею 189,4 кв.м., гараж літ. «В», літня кухня літ. «М», погріб літ. «Е», душ літ. «Ж», вбиральня літ. «З», сарай літ. «Л», колодязь літ «ІІ».
18.06.2013р. ОСОБА_1 звернулась до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, форма власності: приватна, спільна часткова. Разом із заявою позивачем були подані наступні документи: Свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.11.2012р., рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.04.2013р. у справі № 520/2818/13-ц, технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
09.07.2013р. реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3761894, яким зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з неподанням усіх необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень документів, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 22.06.2011р. №703, а саме: правовстановлювального документу, що містить опис об'єкта в цілому із зазначенням частки заявника, оскільки розділ в Державному реєстрі прав відкривається на об'єкт в цілому.
06.08.2013р. реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №4783350, яким ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на зазначений житловий будинок на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ 22.06.2011р. №703, у зв'язку з тим, що заявник не усунув обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень №3761894 від 09.07.2013р. і №4783350 від 06.08.2013р. та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на домоволодіння загальною площею 252,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області для державної реєстрації права власності були подані всі передбачені Порядком №703 документи, які у своїй сукупності підтверджують право приватної власності позивача на зазначений об'єкт в цілому, а тому вимога державного реєстратора щодо надання додаткових документів є безпідставною та такою, що порушує права позивача. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Загальні засади проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно визначені п.п.7-55 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011р. №703, відповідно до яких, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком, а саме: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Згідно п.12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011р. №703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що законодавством передбачено, що державній реєстрації підлягає лише одна з наведений підстав, що відображається в Витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як зазначалось вище, до реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції позивачем було подано Свідоцтво про право на спадщину, згідно до якого ОСОБА_1 набула право власності на весь житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, тобто на 1/1 частину, а також рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.04.2013р. у справі №520/2818/13-ц, яким було визнано за позивачем право власності на житловий будинок літ. «К», розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та складається з прибудови літ. «А» , гараж літ. «В», літня кухня літ. «М», сарай літ. «Л», душ літ. «Ж», вбиральня літ. «З», колодязь літ. II, погреб літ. «Е». Тобто, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.04.2013р. у справі №520/2818/13-ц було визнано за ОСОБА_1 право власності на невизначену частину домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 в м.Одесі.
Таким чином, оскільки при реєстрації права власності державний реєстратор вносить до Державного реєстру прав власності данні про частку власника, що відображається у Витязі з Державного реєстру прав, колегія суддів знаходить обґрунтованими твердження апелянта, що державним реєстратором правомірно було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та запропоновано ОСОБА_1 надати документ, який би відповідно до норм чинного законодавства надав би можливість реєстратору внести повний опис об'єкту нерухомого майна до Державного реєстру прав та внести достовірні данні про частку позивача.
Як наслідок, ненадання відповідного документу в подальшому і стало підставою для прийняття рішення про відмову в проведення реєстрації права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 в м.Одесі.
Слід зазначити, що законодавством України визначено перелік повноважень державних реєстраторів, серед яких не значиться можливість визначення частки власника з декількох правовстановлюючих документів шляхом припущення.
Пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011р. №703, передбачений вичерпний перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, серед яких - документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
В матеріалах справи відсутні відомості про прийняття в експлуатацію в установленому законодавством порядку реконструйованого об'єкту - житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1, хоча згідно п.2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
ОСОБА_1 було надано лише документи, що зазначені у п.27 Порядку №703 та підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, без врахування вимог п.46 цього ж Порядку.
Відповідно до п.23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень державний реєстратор діяв лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає. Доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, п.4, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 25.04.2014р.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
Єщенко О.В.