22 квітня 2014 р.Справа № 641/13550/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.03.2014р. по справі № 641/13550/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Відділу Державтоінспекції Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області , Інспектора сектору оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області Лаптія Андрія Петровича
про визнання протиправним протоколу та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області (далі - ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській воласті) та інспектора сектору оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод (далі - ДТП) ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Лаптія А.П., в якому просив суд: - визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, а саме - складений інспектором сектору оформлення матеріалів ДТП ВДАІ ЕМУ ГУМВС України в Харківській області Лаптій А.П. протокол серії АА2 № 095020 про адміністративне правопорушення від 16.08.2013 року відносно ОСОБА_1 про порушенням ним п.п. 11.2, 12.1 ПДР України; - зобов'язати посадову особу ВДАІ ХМУ ГУМВС в Харківській області, яка виконує обов'язки начальника ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області скасувати складений інспектором сектору оформлення матеріалів ДТП ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Лаптій А.П. протокол серії АА2 № 095020 про адміністративне правопорушення від 16.08.2013 року відносно ОСОБА_1
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.03.2014 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області та інспектора сектору оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області Лаптій Андрія Петровича про визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії, в частині зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області та інспектора сектору оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області Лаптій Андрія Петровича про визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії, в частині визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення - закрито.
На зазначену постанову ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.03.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі; постановити окрему ухвалу за наслідками допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 2, 6, 157, 159, Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.03.2014 року по справі № 641/13550/13-а в частині закриття провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області та інспектора сектору оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області Лаптій Андрія Петровича про визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії, в частині визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.03.2014 року по справі № 641/13550/13-а в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області та інспектора сектору оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області Лаптій Андрія Петровича про визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії, в частині зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, від позивача до суду повернувся конверт за закінченням терміну зберігання, відповідачі причини неявки до суду не повідомили.
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на те, що поштове відправлення разом з судовою повісткою не вручено позивачу з незалежних від суду причин та повернуто до суду за закінченням терміну зберігання, колегія суддів вважає, що повістка, якою ОСОБА_1 викликався до суду та яка повернулась до суду, вручена позивачу належним чином.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рапорту інспектора СОМ ДТП ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Здор Р.Ю., 10.08.2013 року за адресою: м. Харків, пр. Московський, 36 сталася ДТП. В даній пригоді приймали участь автомобіль Реugeot 407 державний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3 (протокол АБ 2 №517797 за ст. 124 КУпАП) та автомобілем ЗАЗ 110377 державний номер НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с. 79).
10.08.2013 року о 16 год. 20 хв. інспектором СОМ ДТП ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Здор Р.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АБ 2 №517797, згідно до якого водій ОСОБА_3 10.08.2013 року біля 15 год. 40 хв. в м. Харків на пр. Московському 36, керуючи автомобілем, змінюючи напрям руху не переконався що це буде безпечним, допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ 110377 державний номер НОМЕР_6, який рухався в попутному напрямі ліворуч, чим заподіяв матеріальну шкоду та простою громадського транспорта, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП (а.с.81 ).
14.08.2013 року ОСОБА_3 подано заяву - клопотання на ім'я начальника ДАІ м. Харкова підполковника міліції Усенко В.М. про проведення додаткової перевірки за матеріалами ДТП (а.с. 87).
16.08.2013 року інспектором СОМ ДТП ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Лаптій А.П. у відношенні водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія А 2 №095020, відповідно до якого останній 10.08.2013 року о 15 год. 40 хв. керуючи автомобілем ЗАЗ 110377 державний номер НОМЕР_6 рухався по пр. Московському в районі будинку №36 невірно обрав безпечну швидкість руху, не виконав вимог п. 11.2, внаслідок чого трапилося зіткнення з автомобілем Пежо - 407 державний номер НОМЕР_4. Автомобілю заподіяна матеріальна шкода, чим порушив 11.2 та 12.1 (а.с. 80).
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з приписів п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України та дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії, в частині визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 6 ст. 3 КАС України, адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Отже, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді. Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії та бездіяльність.
Крім статті 55 Конституції України, що безпосередньо гарантує право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, це право випливає також з інших її статей. Зокрема, частина друга статті 3 Конституції передбачає відповідальність держави перед людиною за свою діяльність. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який у контексті адміністративної юстиції щонайменше вимагає визнання і втілення у життя таких вимог: усі особи, фізичні чи юридичні, рівні у своїх правах; кожен повинен мати змогу ознайомитися зі своїми правами та обов'язками, встановленими законом; дотримання законів повинні контролювати суди, які є незалежними у своїй діяльності; рішення судів належить виконувати.
Відповідно до ст. 17 КАС України до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, у яких вони вважають, що суб'єкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси. При визначенні кола правових актів, що можуть бути оскаржені до адміністративних судів, необхідно виходити з принципу, що жоден правовий акт (нормативний чи індивідуальний) не повинен бути виведеним з-під контролю судів на предмет конституційності, законності цього акта чи його відповідності правовому акту вищої юридичної сили. Цей принцип логічно випливає зі згаданого вище конституційного положення, яке поширює юрисдикцію судів на всі правовідносини, що виникають в Україні.
Для визначення предмету оскарження у цій категорії адміністративних справ необхідно з'ясувати зміст поняття "рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень".
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.
За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта /актів/ щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта /суб'єктів/, якому він адресований.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС).
Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору у даній справі є визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень - протоколу про адміністративне правопорушення серії АА 2 № 095020 від 16.08.2012 року, складеного відносно ОСОБА_1
Відповідно до ст. 254 КУпАП, при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської діяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів і справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенню справи.
Згідно до ст. 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення пов'язані з безпекою дорожнього руху ( зокрема ст.124 КУпАП) розглядаються районними, районними у містах, міськими чи міськрайонними судами.
Колегія суддів зазначає, що оскаржуваний протокол про адміністративне правопорушення не є ні нормативним актом, ні актом індивідуальної дії, тобто не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, так як він не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, не змінює, не припиняє права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин і не має обов'язкового характеру для позивача і тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. Вказаний протокол згідно ст.251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення і не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому встановлена ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється.
Розгляд та вирішення позовів про скасування та/або визнання протиправними протоколів про адміністративні правопорушення не належить до юрисдикції адміністративних судів, так як правильність їх складання зобов'язаний перевіряти орган, компетенції якого стосується розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якій такий протокол про адміністративне правопорушення є доказом.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є вірним, оскільки це повністю відповідає вимогам КАС України.
До компетенції адміністративних судів віднесено справи щодо захисту прав, свобод і інтересів осіб від дій суб'єктів владних повноважень щодо управління цими особами чи здійснення інших владних функцій щодо них.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Згідно пункту 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі в частині визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2 № 195020.
Відповідно до частини другої статті 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Виходячи з того, що предметом оскарження є протокол про адміністративне правопорушення, який не є ні нормативним актом, ні актом індивідуальної дії у розумінні статті 17 КАС України, а тому не може бути предметом адміністративного спору, суд позбавлений можливості виконати приписи ч.2 ст.157 КАС України та визначити юрисдикцію даного спору в судах України.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.03.2014 року по справі № 641/13550/13-а в частині закриття провадження у справі в частині визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2 № 195020, відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів - позивача у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
З приводу вимоги апеляційної скарги про винесення судом апеляційної інстанції окремої ухвали за допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 208 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Відповідно до ч.2 ст. 208 КАС України, в редакцій КАС України до 17.11.2011 року було передбачено, що суд апеляційної інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції.
17.11.2011 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства" наведену частину ст. 208 КАС України було виключено, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції позбавлений права постановити окрему ухвалу в разі допущення судом першої інстанції порушень норм права, які не є підставою для зміни або скасування судового рішення суду першої інстанції. Внесені зміни в ст. 208 КАС України набрали чинності 31.12.2011 року.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки ч. 2 ст. 208 КАС України виключена, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вирішити вказані вимоги апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.03.2014р. по справі № 641/13550/13-а в частині закриття провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області та інспектора сектору оформлення матеріалів ДТП відділу ДАІ Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області Лаптій Андрія Петровича про визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення та зобов'язання вчинити певні дії, в частині визнання протиправним протоколу про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.