ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7293/14-ц
провадження № 2/753/3760/14
"25" квітня 2014 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Дубас В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на частину будинку, -
Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання права власності на частину будинку.
Вивчивши матеріали позовної заяви суд приходить до висновку, що заява подана з порушенням вимог ч.5 ст.119 ЦПК України.
Так, згідно з ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Встановлено, що позивачами не сплачено судовий збір, хоча предметом позову є визнання як за ОСОБА_2 так і за ОСОБА_3 права власності на будинок АДРЕСА_1, по 1/4 частині за кожним із позивачів.
Разом з тим, згідно з п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до положень частини другої зазначеної статті, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Враховуючи викладене та те, що зміст позовних вимог стосується визнання права власності на частину нерухомого майна у вигляді будинку, який знаходиться в місті Києві, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру судового збору для кожного з позивачів у сумі 913 грн. 50 коп., що є 1/4 частиною від максимальної ставки судового збору у 3 мінімальних заробітних плат, що складає 3654 грн. (ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Крім того, заява подана з порушенням вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України, а саме: позивачами не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, перелік документів, що додаються до заяви; до заяви не додано копії самої позовної заяви та взагалі не додано копій документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивачами не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо існування об'єкту нерухомості, що є предметом позову, відсутні докази, що свідчать про намагання самостійно отримати такі документи як від відповідачів так і від Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, Реєстраційної служби Головного управління юстиці в м.Києві, Держархбудконтролю тощо.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.
Згідно з ч.1 п.1 ст.42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи.
Крім того, згідно з ч.8 ст.119 ЦПК України якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
З матеріалів позовної заяви, вбачається, що позов підписано не уповноваженою особою, оскільки до суду не надано підтверджуючих документів, зокрема належним чином посвідченої довіреності, на здійснення представництва в суді від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_6.
Згідно ст.121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачам надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на частину будинку - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачами ухвали суду.
Якщо у встановлений термін зазначені вимоги не будуть виконані заява буде вважатися неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ В.А. ДУБАС