Вирок від 28.04.2014 по справі 396/2752/13-к

Справа № 396/2752/13-к

Провадження № 1-кп/396/4/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2014 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю:

секретарів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

судового розпорядника ОСОБА_8

прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

представника потерпілої ОСОБА_12 - ОСОБА_15

обвинуваченого ОСОБА_16

захисника ОСОБА_17

розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Новоукраїнка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120140000103 від 03.02.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, не одруженого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 152 , ч. 2 ст. 153, ч.2 п.4, п.9 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2013 близько 00 годин, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, неповнолітня ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поверталась додому з бару «Ідеал», розташованого у центрі с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області, де відпочивала з подругами. Проходячи вулицею ОСОБА_19 , неповнолітня ОСОБА_18 зустріла ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким була знайома на протязі тривалого часу, оскільки мешкала по сусідству, та молодший брат ОСОБА_16 навчався в одному класі із подругою ОСОБА_18 у Липнязькій ЗОШ № 2. ОСОБА_16 достовірно знав про те, що ОСОБА_18 є неповнолітньою. Під час зустрічі з неповнолітньою ОСОБА_18 , у ОСОБА_16 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, з мотивів задоволення статевої пристрасті, виник умисел на її зґвалтування природнім та неприроднім способом. Виконуючи свій злочинний намір, ОСОБА_16 скориставшись обстановкою, в якій опинилась неповнолітня ОСОБА_18 , а саме безлюдне місце, нічний час доби, та обравши знаряддям вчинення злочину ніж, який мав при собі, підійшов до потерпілої та з метою упередження очікуваного опору, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_16 тримаючи ніж у своїй руці, умисно притиснув його до шиї потерпілої, чим застосовував відносно неї фізичне насильство.

Внаслідок вказаних злочинних дій, ОСОБА_16 заподіяв неповнолітній ОСОБА_18 тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани шиї справа, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 19 від 29.03.2013 мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Після чого, шляхом залякування неповнолітньої ОСОБА_18 , а саме застосуванням фізичного насильства, ОСОБА_16 наказав останній прослідувати разом з ним на територію колишньої заправки КСП «Карла Маркса», розташованої по вул. Карла Маркса, 15, с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області. Неповнолітня ОСОБА_18 , реально сприймаючи погрози ОСОБА_16 , враховуючи обстановку, у якій вона опинилась, застосування до неї фізичного насильства, демонстрації і застосування ножа та погроз спричинення їй смерті у разі невиконання вимог останнього прослідувала разом з ОСОБА_16 у визначене ним місце, тобто на територію колишньої заправки КСП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованої по АДРЕСА_2 , де за вимогою останнього неповнолітня ОСОБА_18 під погрозою фізичного насильства зняла з себе брюки, спідню білизну. Після чого ОСОБА_16 з метою задоволення статевої пристрасті з неповнолітньою ОСОБА_18 демонструючи потерпілій ніж, та висловлюючи погрози щодо її вбивства, у разі невиконання його вимог та чинення опору, вчинив насильницький статевий акт з останньою, та після чого продовжуючи свої злочинні дії, шляхом аногенітального контакту з неповнолітньою ОСОБА_18 , вчинив задоволення статевої пристрасті неприроднім способом.

Внаслідок насильницького статевого акту та аногенітального контакту, ОСОБА_16 заподіяв неповнолітній ОСОБА_18 , згідно висновків судово-медичних експертиз № 19 від 29.03.2013 р. та 20.05.2013 р., тілесні ушкодження у вигляді: поверхневої рани шиї справа та осаджень шкіри нижньої третини лівого стегна по передній поверхні, саден на слизовій заднього проходу, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень. При морфологічному дослідженні в тампоні і мазках з вмістом піхви та прямої кишки знайдені сперматозоїди, що дає підстави вважати, що з ОСОБА_18 вчинено статевий акт природнім та неприроднім способом.

Потерпіла ОСОБА_18 з урахуванням сукупності антропометричних даних та статевих органів не досягла статевої зрілості.

Крім того, 03.02.2013 о близько 00 год. 20 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, після вчинення ОСОБА_16 зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті шляхом аногенітального контакту з неповнолітньою ОСОБА_18 , знаходячись на території колишньої заправки КСП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованої по АДРЕСА_2 та досягнувши своєї мети, припинив свої насильницькі дії та дозволив потерпілій ОСОБА_18 одягнути білизну та верхній одяг.

ОСОБА_18 повідомила ОСОБА_16 , що розповість про події, які відбувалися, стороннім особам, також в його бік сказала образливі слова, що стосуються його чоловічої гідності, на ґрунті чого між ними виник конфлікт. ОСОБА_16 побоюючись бути викритим у вчиненні злочинів, вирішив позбавити життя неповнолітню ОСОБА_18 з метою приховування вчинених злочинів. Знаряддям вчинення вбивства ОСОБА_16 обрав наявний у нього ніж.

Виконуючи свій злочинний намір, ОСОБА_16 , проявляючи агресію, посилену станом алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, направлених на позбавлення життя неповнолітньої ОСОБА_18 , знаходячись обличчям до потерпілої, тримаючи ніж за рукоятку правою рукою, з великою силою наніс перший удар клинком ножа в область грудної клітини потерпілої, при цьому долонею лівої руки наніс удар поверх кінцівки рукоятки ножа, з метою збільшення сили удару, внаслідок чого утворились раневі канали, які проходили наскрізно через м'які тканини грудної клітини, з пошкодженням ребер. Не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_16 умисно продовжив наносити множинні удари клинком ножа в область грудної клітини неповнолітній ОСОБА_18 , при цьому здійснив декілька ударів з додатковим зануренням кінчика ножа без повного його витягування із рани. Тим самим, ОСОБА_16 клинком ножа наніс не менш 13 ударів в область грудної клітини зліва неповнолітній ОСОБА_18 .

Після того, як потерпіла неповнолітня ОСОБА_18 припинила подавати ознаки життя, ОСОБА_16 з метою приховування слідів вчиненого злочину та трупу потерпілої, підняв лежачу на землі неповнолітню ОСОБА_18 та переніс тіло до ями, розташованої на відстані 100 м від місця вчинення злочину, де залишив труп, прикидавши його гілками та травою.

З місця вчинення злочину ОСОБА_16 зник.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 19 від 29.03.2013, внаслідок нанесених ОСОБА_16 ножових поранень, неповнолітній потерпілій ОСОБА_18 , були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: множинних наскрізних колото-різаних поранень грудної клітини зліва з пораненням легень, які зумовили розвиток гострої зовнішньої та внутрішньої кровотечі, а саме 9-ти ран грудної клітини спереду зліва, які проникають в грудну порожнину, формуючи раневі канали, які проходять наскрізно через м'які тканини грудної клітини, 3-го ребра зліва, тканину лівої легені і з'єднуються з ранами ділянки спини зліва. Раневі канали вищевказаних ран мають напрямок спереду назад, знизу вверх і дещо справа наліво, загальною довжиною не менше 20-ти см, які спричинено багаторазово дією гострого колюче-ріжучого предмету та утворились від не менше 13 травматичний дій. Вказані тілесні ушкодження у живих осіб несуть ознаки тяжких, як небезпечні для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті і утворились прижиттєво, на що вказує наявність масивних крововиливів темно-червоного кольору у м'які тканини довкола виявлених ушкоджень. Смерть неповнолітньої ОСОБА_18 наступила від отриманих множинних колото-ріжучих поранень грудної клітини з пошкодженням легень, які привели до гострої крововтрати та розвитку геморогічного шоку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_16 свою вину у вчиненні злочинів на початку судового розгляду визнав частково та визнав повністю заявлений потерпілою ОСОБА_12 цивільний позов, але відмовився надавати покази, вказавши що буде давати покази після дослідження всіх доказів, зібраних стороною обвинувачення по справі. Пізніше обвинувачений ОСОБА_16 вину у вчиненні інкримінуємих злочинів не визнав та заперечив свою причетність до вказаних кримінальних правопорушень. Пояснив, що протягом дня 02.02.2013 року він разом зі знайомими у лісі заготовлював дрова, після чого разом з ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 вживали алкогольні напої приблизно до 00.00 год. 03.02.2013 року, а потім він від ОСОБА_24 пішов додому. Прийшовши до себе додому, ліг спати, вранці його розбудили працівники міліції та забрали до сільської ради, де за допомогою фізичного насилля змусили дати визнавальні покази. Неповнолітню потерпілу ОСОБА_18 він знав, але статевих стосунків із нею не мав. Вважає його вину не доведеною. Цивільний позов не визнає в повному обсязі, оскільки злочинів не вчиняв.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим у інкримінованих йому злочинах, вина ОСОБА_16 підтверджується показаннями потерпілих, свідків, а також іншими доказами, які досліджено судом, а саме:

Потерпіла ОСОБА_12 суду присяжних пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_18 , 1997 року народження. Доньці вона дозволяла на вихідні ходити на прогулянки, але вона повинна була повертатись додому о 00.15 год. 28.12.2012 року ОСОБА_18 не прийшла додому у вказаний час, а повернулась близько 05.00 год. ранку та пояснила їй, що тієї ночі її зґвалтував ОСОБА_25 . Після цього вона разом із ОСОБА_26 на ранок пішли до домоволодіння, де проживав ОСОБА_25 із батьками, та намагались з'ясувати з ними стосунки, але марно, оскільки виникла сварка з родичами ОСОБА_16 . Про ці події вони з ОСОБА_26 вирішили ні кому не розповідати, бо не хотіли розголосу в селі. Чоловіку вона також про ці події не розповідала, оскільки боялась наслідків. Після тих подій ОСОБА_26 з початку перестала ходити на прогулянки, а потім знову просилась погуляти та вона її відпустила. В ніч на 03.02.2013 року ОСОБА_26 у призначений час не прийшла додому, вона їй дзвонила, але на дзвінки ОСОБА_26 не відповідала. Близько 00.15 год. на її мобільний телефон надійшов дзвінок з телефону доньки, та ОСОБА_26 голосно крикнула: « ОСОБА_27 - спаси мене!», і телефон вимкнувся. Вона побігла її шукати по вулиці, обстежила парк, де багато кущів, шукала біля бару, але не знайшла і повернулась додому, де був її чоловік - батько ОСОБА_26 . Вони разом обшукали всю прилеглу територію, мобільний телефон ОСОБА_26 не відповідав. По дорозі біля кладовища чоловік знайшов робочі рукавиці, а вона з другої сторони шапку, кроків за 5 від якої знайшли ОСОБА_28 телефон та 1 грн., що була у неї в кишені. Після цього вони викликали міліцію.

Потерпілий ОСОБА_13 суду присяжних пояснив, що він є батьком ОСОБА_18 , 1997 року народження. В ніч на 03.02.2013 року він разом з дружиною, взявши ліхтарик пішли шукати доньку ОСОБА_28 . Вже під ранок вони знайшли рукавиці, шапку та ОСОБА_28 мобільний телефон, пізніше в закиданій гілками ямі він знайшов вбиту доньку.

Потерпіла ОСОБА_14 суду присяжних пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_18 , 1997 року народження. Вказала, що ОСОБА_28 їй розповідала про те, що 28.12.2012 року її зґвалтував ОСОБА_16 , але вона не хоче розголосу. До цього у ОСОБА_28 інтимних стосунків з чоловіками не було, їй це відомо, бо із сестрою у неї були довірливі стосунки. Зранку 03.02.2013 року мати їй по телефону повідомила, що ОСОБА_28 пропала, пізніше вона дізналась, що сестра була вбита.

Свідок ОСОБА_23 суду присяжних пояснив, що він товаришує з ОСОБА_16 . Увечері 02.02.2013 року у нього вдома він приймав обвинуваченого, ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та вони вживали горілку, після чого йому невідомо, куди попрямував ОСОБА_16 .

Свідок ОСОБА_22 суду присяжних пояснив, що 02.02.2013 року у нього вдома він разом з ОСОБА_31 та ОСОБА_16 вживали горілку. Обвинувачений був одягнений у комуфляжні куртку та штани, на ньому була шапка. ОСОБА_16 у його присутності розповідав, що до нього додому приходила ОСОБА_18 разом із матір'ю та вимагали, щоб той одружився на ОСОБА_28 , але той не захотів.

Свідок ОСОБА_21 суду присяжних пояснив, що він товаришує з ОСОБА_16 . З ранку 02.02.2013 року він разом із ОСОБА_16 , ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_33 поїхали до лісу рубати дрова. Близько 15.00 години вони повернулись та вживали горілку, після чого ОСОБА_31 та ОСОБА_16 пішли і він їх більше не бачив. Коли перебували у лісі, у ОСОБА_16 в рюкзаку був розкладний ніж та ще один ніж з чорного кольору руків'ям він також бачив того дня у ОСОБА_16 . Про відносини ОСОБА_16 з ОСОБА_34 йому відомо наступне, що за 1,5-2 місяці до загибелі ОСОБА_28 у них був конфлікт. ОСОБА_35 казав, що мав інтимні стосунки з ОСОБА_26 за спільним бажанням обох, переспали у нього на кухні, а наступного дня приходила мати ОСОБА_28 та сварилась.

Свідок ОСОБА_36 суду присяжних пояснив, що 02.02.2013 року він приїхав в с. Липняжка Добровеличківського району в гості до своєї бабусі. Близько 23.30 год. він із кафе -бару « ІНФОРМАЦІЯ_4 » пішов проводжати додому свою знайому ОСОБА_37 . Повертаючись по вул. К.Маркса та повернули на вул. Садова, порозмовлявши хвилин 10, вони попрощались та він по такому ж маршруту пішов в зворотному напрямку. До нього на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_38 і він, одягнувши навушники, йшов по вулиці та розмовляв із нею. В подальшому близько 00.15 год. 03.02.2013 року йдучи по вул. К.Маркса, в районі бруківки, біля території кладовища, він почув, як по дорозі попереду нього на відстані близько 10 м. на зустріч йому йшли хлопець та дівчина, яка приблизно на голову була за нього менша. Хлопець був у темній шапці, а у дівчини куртка спереду була біла. Йому здалося, що хлопець обійняв дівчину, яка була зліва від нього та ближче до свідка. Через навушники він почув якісь голосні звуки жіночим голосом схожі на сміх, та попрямував у своїх справах.

Неповнолітня свідок ОСОБА_39 , допитана в присутності законного представника ОСОБА_40 , суду присяжних пояснила, що з ОСОБА_34 вона знайома, вони іноді разом ходили гуляти у вечірній час в центр с. Липняжка. 02.02.2013 року близько 20.20 год. вона зустрілась з ОСОБА_34 , ОСОБА_41 та хлопцем на ім'я ОСОБА_42 в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », останній відразу пішов від них, а вона ще трохи побула з дівчатами та вони пішли до бару «Ідеал», пробувши в якому хвилин 10, вона пішла до свого знайомого ОСОБА_43 , з яким перебувала в подальшому біля вказаного бару. Потім близько 00.00 год. вона попросила останнього проводити її додому та він погодився. Коли вона повернулась до дому, зателефонувала ОСОБА_44 на мобільний телефон, він йдучи по вулиці через навушники з нею розмовляв та вона чула , як поруч із ним хтось крикнув жіночим голосом, вона спитала, хто це, а він відповів що якісь невідомі хлопець та дівчина, які проходили поруч. Свідок чітко не змогла відповісти вона чула сміх чи крик жіночим голосом, а вказала, що це був голосний вигук, змісту якого вона не зрозуміла. Того вечора ОСОБА_34 була одягнена в чорну куртку з білими вставками попереду та капелюх.

Неповнолітня свідок ОСОБА_45 , допитана в присутності законного представника ОСОБА_46 , суду присяжних пояснила, що ОСОБА_34 була її подругою, вони разом ходили гуляти у вечірній час в центр с. Липняжка. 02.02.2013 року о 20.00 год. вони домовились піти разом на прогулянку. Зустрілись з ОСОБА_34 та ОСОБА_47 та пішли в центр села Липняжки. Вони трохи посиділи в барі «Люкс», де зустріли ОСОБА_37 , а ОСОБА_42 пішов від них у своїх справавх. Потім вони пішли в бар «Ідеал», ОСОБА_37 пішла до свого знайомого, якого вона не знає, а вони з ОСОБА_26 залишились. Близько 23.00 год вони з ОСОБА_48 пішли в бар «Берлога», де до них підходили знайомі, щоб привітатись. Пізніше вони повернулись до бару «Ідеал». Близько 00.05 год. Надія сказала, що їй пора і пішла в напрямку свого дому, навпростець за приміщенням швейної майстерні, а вона залишилась в барі. В подальшому, свідок пояснила, що близько 00.12 год. 03.02.2013 року їй на мобільний телефон надійшов дзвінок з телефону ОСОБА_34 , поднявши трубку, вона почула якесь шарудіння, тому подумала, що ОСОБА_28 набрала її помилково. В подальшому, вона намагалась перетелефонувати ОСОБА_28 , але та слухавку не піднімала. Свідок вказала, що ОСОБА_49 31.12.2012 року їй розповідала, що ОСОБА_16 зґвалтував її та ледве не задушив, але просила про це нікому не розповідати, бо боїться ОСОБА_16 , оскільки той погрожував ОСОБА_28 , що вб'є, якщо та комусь розкаже. Надія їй казала, що не бажає зустрічатись із ОСОБА_16 .

Свідок ОСОБА_21 суду присяжних пояснив, що 02.02.2013 року він разом з обвинуваченим та ОСОБА_32 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 в лісі рубали дрова приблизно до 16.00 години, після чого вживали алкогольні напої. В лісі він бачив у ОСОБА_16 столовий розкладний набір, ніж із зубчиками. Того дня ОСОБА_16 був одягнений в ботинки «дутики», спортивну шапку чорного кольору, штани комуфляжні. Він чув, як ОСОБА_16 розповідав, що наприкінці 2012 року у нього був добровільний статевий акт з неповнолітньою ОСОБА_34 , але коли прийшла мати ОСОБА_28 , вони все вирішили мирно.

Свідки ОСОБА_50 та ОСОБА_51 суду присяжних пояснили, що вони є сусідами родини ОСОБА_52 . Охарактеризували Миндрул ОСОБА_28 як привітну, доброзичливу дівчину, про відносини ОСОБА_53 з хлопцями нічого пояснити не змогли, про загибель ОСОБА_28 дізналися від сусідів.

Свідок ОСОБА_54 суду присяжних пояснив, що з родиною ОСОБА_52 є кумами. 03.02.2013 року до нього на мобільний телефон о 01.30 год. надійшов дзвінок від ОСОБА_12 , але він подумав, що це випадково, а о 08.00 год. йому знову зателефонувала ОСОБА_12 та повідомила, що пропала її донька ОСОБА_28 . Коли він долучився до пошуків ОСОБА_28 , ОСОБА_12 йому показала шапку та рукавицю, що знайшла на дорозі, потім він разом з ОСОБА_12 знайшов мобільний телефон Миндрул Надії, який був втоптаний ногою в грязь. Він разом з ОСОБА_13 спілкувались із ОСОБА_55 , яка вказала, що розмовляючи з ОСОБА_44 чула жіночий крик, після чого вони поїхали до домоволодіння ОСОБА_56 , але батько обвинуваченого вказав, що ОСОБА_16 вморився та спав вдома. Також ОСОБА_44 їм показав місце, де зустрів хлопця з дівчиною, яке відповідало місцю, де ОСОБА_12 знайшла шапку та рукавиці. Потім він разом із слідчо-оперативною групою шукав ОСОБА_28 . Був разом з ОСОБА_13 , коли той в закиданій гілками ямі знайшов тіло своєї доньки ОСОБА_28 , яка була одягнена. Через 200 метрів від ями вони виявили місце, де була позбавлена життя ОСОБА_28 .

Свідок ОСОБА_57 суду присяжних пояснила, що вона є приватним підприємцем та в с. Липняжка тримає бар-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». 02.02.2013 року близько 20.00 год. до магазину приходили ОСОБА_34 разом з ОСОБА_41 та купивши безалкогольні напої, посиділи хвилин 5 та пішли з кафе. Також до дівчат того дня в кафе підходила ОСОБА_37 та заходив ще один невідомий хлопчик, який купив сигарет та пішов.

Неповнолітній свідок ОСОБА_58 , допитаний в присутності законного представника ОСОБА_59 , суду присяжних пояснив, що ОСОБА_34 була його однокласницею. 02.02.2013 року він бачив ОСОБА_28 разом з ОСОБА_41 в барі «Берлога» близько 22.00 год., після того близько 23.30 год. в барі «Ідеал», де він підходив до дівчат та пропонував обмінятись столиками.

Свідок ОСОБА_32 суду присяжних пояснив, що обвинувачений ОСОБА_16 є його сином. 29.12.2012 року до них додому близько 10-11.00 год. прийшли ОСОБА_12 та її неповнолітня донька ОСОБА_28 та вказали, що вночі того дня ОСОБА_35 зґвалтував Надю. Вони дочекались ОСОБА_35 , який на той момент був відсутній, та коли повернувся розповів, що дійсно мали місце інтимні стосунки, але по взаємній згоді обох. Після цього ОСОБА_28 дзвонила та погрожувала ОСОБА_35 . 02.02.2013 року він разом з ОСОБА_16 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 у лісі заготовлювали дрова, після того як повернулись, він пішов додому, а хлопці пішли далі. Близько 23.30 ОСОБА_16 разом з ОСОБА_31 перебували на кухні та про щось розмовляли, але він не прислуховувався, а потім вони пішли. ОСОБА_16 повернувся додому приблизно на початку першої години ночі, і він чув, як той заходив у будинок. Наступного дня близько 07.00 год. ранку до нього додому прийшли ОСОБА_12 та ОСОБА_54 , які розшукували ОСОБА_28 , показували йому шапку та рукавиці, щоб він впізнав, чи не належать вони його синові. Коли останні пішли він свого сина ОСОБА_35 питав, що сталось, але він вказав, що не знає чому ті приходили. Близько 12.00 год. до них приїхали працівники міліції та забрали його сина ОСОБА_35 із собою, нічого не пояснюючи. Тіло загиблої ОСОБА_34 знайшли близько за 250 м. від його будинку.

Свідок ОСОБА_63 суду присяжних пояснила, що вона була класним керівником ОСОБА_34 , яка товаришувала з ОСОБА_41 . Надія гарно співала та була товариською дівчиною та охарактеризувала її з позитивного боку.

Неповнолітній свідок ОСОБА_64 , допитаний у присутності законного представика ОСОБА_65 , суду присяжних пояснив, що зустрічався із ОСОБА_34 влітку 2011 року, про що знали батьки Наді, вони разом сиділи на лавочці та розмовляли, іноді разом гуляли по селу, інтимних стосунків у них не було. 03.02.2013 року зранку до нього телефонувала ОСОБА_12 та шукала ОСОБА_28 . Про загибель останньої дізнався від односельців.

Свідок ОСОБА_66 суду присяжних пояснив, що зустрічався з ОСОБА_34 влітку 2012 року, з якою разом гуляли, інтимних стосунків у них не було. 03.02.2013 року зранку працівники міліції шукали ОСОБА_28 , про загибель останньої він дізнався від односельців.

Неповнолітній свідок ОСОБА_67 , допитаний у присутності законного представика ОСОБА_68 , суду присяжних пояснив, що з ОСОБА_34 він був давно знайомий, разом товаришували, іноді він проводив її додому. З приводу інтимного життя ОСОБА_34 йому нічого не відомо. Про загибель ОСОБА_28 дізнався від ОСОБА_69 .

Свідок ОСОБА_70 суду присяжних пояснила, що працює продавцем в кафе «Ідеал». 02.02.2013 року в кафе заходили ОСОБА_34 , ОСОБА_71 , потім до них пришла ОСОБА_72 , вони трохи посиділи та пійшли.

Свідок ОСОБА_20 суду присяжних пяснив, що він товаришує з ОСОБА_16 02.02.2013 року він разом з ОСОБА_73 та ОСОБА_35 , ОСОБА_60 та ОСОБА_74 у лісі заготовлювали дрова. У ОСОБА_75 із собою був складний ніж. Приїхали додому близько 16.00 год, повечеряли, потім пішли до ОСОБА_76 , де вживали алкогольні напої. Близько 21.30 повернулись до нього додому, де разом з ОСОБА_16 продовжили вживати горілку. Вони ходили до домоволодіння ОСОБА_56 , де його батько на подвір'ї пригощав їх цигарками. Близько 23.30 год. ОСОБА_16 пішов до себе додому. Того дня останній був одягнений у комуфляжні штани, чорну куртку, темну шапку. Коли ОСОБА_16 йшов додому, залишив у нього шапку та рукавиці. Йому відомо, що у ОСОБА_16 з неповнолітньою ОСОБА_34 були статеві відносини перед Новим 2013 роком, коли в школі був новорічний вечір, після цього ОСОБА_28 погрожувала ОСОБА_16 , що напише заяву до міліції, що він її згвалтував. ОСОБА_35 йому розповідав, що статеві відносини у нього з неповнолітньою ОСОБА_26 були за взаємною згодою, а після цього вона йому телефонувала.

Свідок ОСОБА_77 суду присяжних пояснила, що працює барменом в барі «Берлога». 02.02.2013 року близько 23.00 год. до бару прийшли ОСОБА_34 , ОСОБА_71 та сіли за вільний столик. Надія виходила декілька разів, розмовляла по телефону, а потім вона пішла. Про загибель ОСОБА_34 вона дізналась від односельців.

Крім показань свідків обвинувачення, вина обвинуваченого ОСОБА_16 підтверджується іншими доказами, які були досліджені в ході судового слідства, а саме:

- протоколом огляду місця події від 03.02.2013 року, в якому описано будинок АДРЕСА_3 , де проживала ОСОБА_34 з батьками, та вилучено полімерний обруч, три тюбики з тінями, один флакон з порошкоподібними тінями, мобільний телефон марки «Самсунг», свідоцтво про народження Миндрул Надії, одна купюра номіналом 1 грн., волосся чорного кольору (а.с. 53-56 т.1);

- протоколом огляду місця події від 03.02.2013 року , в якому описано відрізок дороги по АДРЕСА_2 , з права від якої знаходиться сільське кладовище, в ході якого вилучені дві тряпчані чорні перчатки, з однієї сторони яких мається полімерні наклейки прямокутної форми жовтого кольору, чорну спортивну шапку, на якій мається термічне ушкодження жовтого кольору, патрон до пістолета (а.с. 58-61 т.1);

- відеозаписом огляду місця події від 03.02.2013 року, в якому описано пустир, площею біля 10 га, який розташований відразу за с. Липняжка, між а/д Липняжка-Карбівка та сільським цвинтарем, в ході якого, в ямі закиданій гілками, виявлено труп ОСОБА_18 , який одягнений в куртку з тканини білого кольору з чорними полосами, застібнуту на молнію, на голові одягнений капелюх, на ногах одягнений в штани чорного кольору, ботинки чорного кольору, поряд сумка жіноча. Під курткою на трупі одягнена кофта, на передній та задній поверхні частині якої виявлено плями бурого кольору та дефекти тканини, такі ж дефекти тканини і на задній частині куртки, що одягнена. На тілі трупа виявлені числені поранення. В ході огляду вилучені капелюх, сумка, зразок грунту, мікрооб'єкти з трупу(а.с. 62-71 т. 1);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_18 від 04.02.2013 року, в ході якого вилучені ділянки шкіри та фрагмент тулуба, ребра та одяг з трупа (а.с. 74-75 т.1);

- протоколом огляду місця події від 04.02.2013 року, в якому описано територію колишньої бензозаправки КСП «Карла Маркса», розташовану на відстані близько 100 м. від території колишнього гаража колишнього КСП « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». З права від в'їзду на територію з боку а/д Липняжка-Карбівка біля естакади з бетоних плит виявлено згустки речовини бурого кольору , схожі на кров, в кількості 5 плям різного діаметру та форми, які розташовані на стеблах сухої трави. На відстані 82 м, по ходу руху від бензозаправки та території щодо неї прилягає, в бік АДРЕСА_4 , починається територія сільського цвинтаря, зліва від якого, по ходу руху від бензозаправки є рів, зарісший чагарниками та деревами породи «клен». У вказаному рові між чагарниками та ділянкоою, що навпроти присадибної ділянки ОСОБА_32 , що розташована за адресою АДРЕСА_1 , на відстані 3,5 м. від чагарників під кущем виявлено ніж з дерев'яним руків'ям, довжина ножа 34 см, на лезі та рукоятці якого виявлено сліди бурого кольору. На руків'ї нацарапані дві великі літери «К» та «Н». Ніж та стебла з плямами бурого кольору вилучено (а.с. 76-85 т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.02.2013 року, в ході якого ОСОБА_13 вказав місце, де він виявив рукавиці, шапку, та місце, де він з дружиною ОСОБА_12 виявив мобільний телефон Миндрул Надії (а.с. 102-107 т.1);

- протоколом обшуку житла ОСОБА_32 за адресою АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_16 , в ході якого вилучено дві пари черевиків чорного кольору, куртку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, штани чорного кольору, штани комуфляжні дві пари, простирадло, рюкзак, в якому було два ножі, виріз із дверей із слідами від руки, рушник зі слідами речовини бурого кольору, чотири ножі (а.с. 111-118 т. 1);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.02.2013 року, в ході якої ОСОБА_21 вказав на шапку під № 3, як ту що була одягнена на ОСОБА_16 02.02.2013 року. Вказана шапка під № 3 є тією, яка була вилучена під час огляду місця події 03.02.2013 року. Впізнав шапку за загальними ознаками розміром, типом в'язки, формою, але з впевненістю чітко не може про це стверджувати (а.с. 154-155 т. 1);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.02.2013 року, в ході якої ОСОБА_21 вказав на одну робітничу рукавицю чорного кольору з резиновими накладками оранжевого кольору під № 2, як ту що була одягнена на ОСОБА_16 02.02.2013 року. Вказана рукавиця під № 2 є тією, яка була вилучена під час огляду місця події 03.02.2013 року. Впізнав рукавицю за формою, кольором та характерним малюнком у вигляді зірки, але додав, що також рукавиці були і його братів, бо вони одночасно купили їх в магазині с. Липняжка (а.с. 156-157 т. 1);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.02.2013 року, в ході якої ОСОБА_20 вказав на шапку під № 1, як ту що була одягнена на ОСОБА_16 02.02.2013 року. Вказана шапка під № 1 є тією, яка була вилучена під час огляду місця події 03.02.2013 року. Впізнав шапку за термічним пошкодженням, оскільки таку шапку він раніше бачив у ОСОБА_16 (а.с. 167-168 т. 1);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.02.2013 року, в ході якої ОСОБА_20 вказав на одну робітничу рукавицю чорного кольору з резиновими накладками оранжевого кольору під № 4, як ту що була одягнена на ОСОБА_16 02.02.2013 року. Вказана рукавиця під № 4 є тією, яка була вилучена під час огляду місця події 03.02.2013 року. Впізнав рукавицю за формою, кольором та характерним малюнком у вигляді зірки, але додав, що аналогічні рукавиці були і у нього та його братів, бо вони одночасно купили їх в магазині с. Липняжка (а.с. 169-170 т. 1);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 11.02.2013 року, в ході якої ОСОБА_21 вказав на одну робітничу рукавицю чорного кольору з резиновими накладками оранжевого кольору під № 4, як ту, що була одягнена на ОСОБА_16 02.02.2013 року. Вказана рукавиця під № 4 є тією, яка була вилучена під час огляду місця події 03.02.2013 року. Впізнав рукавицю за характерним малюнком у вигляді зірки (а.с. 182-183 т. 1);

- висновком судово-медичної експертизи № 19 від 29.03.13 р. встановлено, що на трупі ОСОБА_18 виявлено тілесні ушкодження у вигляді множинних (не менше 9-ти травмуючи впливів) наскрізних колото-різаних поранень грудної клітини зліва з пораненням легень, які зумовили розвиток гострої зовнішньої та внутрішньої кровотечі (1100 мл), а саме : 9 - ти ран грудної клітини спереду зліва (рани №1,2,3,4,5,6,7,8,9) які проникають в грудну порожнину, формуючи раневі канали, які проходять наскрізно через м'які тканини грудної клітини, 3-тє ребро зліва, тканину лівої легені і з'єднаються з ранами ділянками спини зліва (рани 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13). Раневі канали вищевказаних ран мають напрямок спереду назад, знизу вверх і дещо справа наліво, загальною довжиною не менше 20-ти см. Вищевказані поранення (на грудній клітині зліва рани №1,2,3,4,5,6,7,8,9, які відповідають ранам спини № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,11,12,13) спричинено багаторазовою дією гострого колюче-ріжучого предмету, на що вказує прямолінійна форма ран на шкірі, відсутність дефекту тканини, рівні не осаднені краї, форма кінців, характер стінок раневого каналу і переважання його довжини над розмірами рани, і як у живих осіб несуть ознаки тяжких, як небезпечні для життя, знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті і утворились прижиттєво, на що вказує наявність масивних крововиливів темно-червоного кольору у м'які тканини довкола виявлених ушкоджень.

Також на тілі ОСОБА_18 виявлено тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани шиї справа та осадження шкіри нижньої третини лівого стегна по передній поверхні, які мають ознаки легких. Рана на шиї, враховуючи її форму, рівні не осаднені краї та перевагу її ширини над глибиною, утворилася від дії предмету з вираженими ріжучими властивостями, а осадження шкіри лівого стегна утворилось від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.

Морфологічні особливості вказаних пошкоджень грудної клітини (1,2,3,4,5,6,7,8,9) які відповідають ранам спини (1,2,3,4,5,6,7,8,9,10.11,12,13), ( довжина ран на шкірі до 2 см, один гострий і один заокруглений кінці ран, загальна довжина раневих каналів в тілі 20 см, особливості ушкоджень на одязі (рівні перетинання ниток тканини футболки), є ознаки дії багаточисленної дії плоскої клинкової зброї типу ножа, який має ймовірну довжину клинка не менше 20 см, з найбільшою шириною діючої (яка залишила слід) частини клинка біля 18-20 мм.

Смерть ОСОБА_18 наступила від отриманих множинних проникаючих колюче-ріжучих поранень грудної клітини з пошкодженням легень, які привели до гострої крововтрати та розвитку геморагічного шоку.

Виявлені на тілі ОСОБА_18 тілесні пошкодження у вигляді колото-різаних ран відповідають пошкодженням на одязі покійної.

Тілесних пошкоджень, характерних для боротьби, самооборони чи падіння з висоти власного зросту, а також слідів волочіння на тілі ОСОБА_18 не виявлено.

При судово-токсилогічному дослідженні крові трупу ОСОБА_18 етиловий спирт не виявлено.

Судово-медичних даних про послідовність нанесення тілесних ушкоджень, та про те, чи стосовно потерпілої застосовувались тортури чи мордування, не має.

Беручи до уваги те, що виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_18 у вигляді множинних ран передньої поверхні грудної клітини є вхідними, то ймовірніше всього потерпіла ОСОБА_18 знаходилась передньою частиною тіла до травмуючого засобу.

Враховуючи морфологічний характер виявлених у ОСОБА_18 тілесних ушкоджень, остання після їх отримання могла жити короткий проміжок часу, протягом якого могла кричати, виконувати нецілеспрямовані дії, здатність до яких зменшувалась в ході наростання кровотечі.

Цілісність дівочої перетинки ОСОБА_18 порушена давно (задовго до її смерті), про що свідчить наявність старих її розривів.

При морфологічному дослідженні в тампоні і мазках з вмістимим піхви ОСОБА_18 знайдено сперматозоїди, в тампоні з вмістимим прямої кишки ОСОБА_18 знайдені одиночні головки сперматозоїдів, що дає підставу вважати, що з ОСОБА_34 було вчинено статевий акт природнім та неприроднім способом (а.с.37 т.2);

- висновком додаткової судово - медичної експертизи до висновку експерта №19 від 29.05.13 р. встановлено, що при дослідженні трупа ОСОБА_18 на статевих органах тілесних ушкоджень не виявлено. При морфологічному дослідженні в тампоні і мазках з вмістимим піхви ОСОБА_18 знайдено сперматозоїди, в тампоні з вмістимим прямої кишки ОСОБА_18 знайдені одиночні головки сперматозоїдів, що дає підставу вважати, що з ОСОБА_34 було вчинено статевий акт природнім та неприроднім способом. Ссадна на слизовій заднього проходу утворилась від дії тупого предмету, а наявність в тампоні з вмістимим прямої кишки ОСОБА_18 одиночних головок сперматозоїдів вказує на те, що з останньою мав місце закінчений статевий акт.

На передній частині тулуба мається 9 колото - різаних ран і також одна різана рана ділянки шиї спереду справа, на задній частині тулуба мається 13 колото-різаних ран, які спричинені багаторазовою дією колюче-ріжучого предмету, на що вказує прямолінійна форма ран на шкірі, відсутність дефекту тканини, рівні не осаднені краї, форма кінців, характер стінок раневого каналу і переважання його довжини над розмірами рани. Вищевказані ушкодження на тілі ОСОБА_18 у вигляді колото - різаних ран тулуба утворились від не менше 13 травматичних дій.

Враховуючи локалізацію вищевказаної рани на шиї у ОСОБА_18 , то травмуючий предмет знаходився спереду справа по відношенню до тіла потерпілої, а положення потерпілої та нападника могло бути різним в момент спичинення даного ушкодження.

Враховуючи місце розташування ран на задній лівій поверхні грудної клітини, напрямок раневих каналів та морфологічний характер кінців цих ран, то рани на задній поверхні грудної клітини могли утворитись при додатковому зануренні (дії) кінчика ножа без повного його витягування із рани.

Беручи до уваги морфологічний характер виявлених ссаден на слизовій заднього проходу, то вони утворились від дії тупого предмету, не виключено і напруженого статевого члена.

Рана на шиї, враховуючи її форму, рівні не осаднені краї та перевагу її ширини над глибиною, утворилися від дії предмету з вираженими ріжучими властивостями. (а.с. 52-53 т.2).

- висновком до додаткової судово-медичної експертизи до висновку експерта №19 від 26.04.13., встановлено, що згідно висновку експерта №19 від 29.03.2013 року на трупі описані антропометричні данні, які враховуються при встановленні статевої зрілості, а саме окружність плеча в середній третині-27 см (при досягненні статевої зрілості має розмір 30-31 см); окружність гомілки в середній третині-35 см (при досягненні статевої зрілості має розмір 40-41 см); розміри тазу: відстань між здухвинними гребнями - 26 см, відстань між остями-25 см, відстань між великими вертелами - 29 см (розміри тазу характерні для досягнення статевого віку); а також конічна форма шийки матки, яка при досягненні статевої зрілості має циліндричну форму.

Враховуючи сукупність антропометричних даних та форму шийки матки трупа ОСОБА_18 , 1997 р.н. встановлено, що потерпіла не досягла статевої зрілості (а.с.65-66 т. 2).

- висновком судово-медичної експертизи №13 від 04.03.13. встановлено, що у ОСОБА_16 виявлене тілесне ушкодження у вигляді ссадна на шиї справа, які відносяться до категорії легких. Вказане тілесне ушкодження утворилось від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, давністю 2-3 доби (а.с.76 т. 2).

- висновком медико-криміналістичної експертизи № 37 від 18.03.13. встановлено: ушкодження на наданих ділянках шкіри трупа ОСОБА_18 утворились внаслідок багаторазових ушкоджуючих дій плоского одностороннє-загостреного колюче-ріжучего з П-образним обухом товщиною не більше 2 мм предметом з загостреним кінців'ям. Найбільша ширина клинка ножа, що погрузився, складає близько 21 мм. Ушкодження у вигляді ран на ділянці шкіри спини, ймовірно є вихідними колото-різаними ушкодженнями. Ушкодження третього лівого ребра по середньо ключичній лінії характерно для розсікаючої дії колюче-ріжучого предмету переважному направленні знизу догори. Ушкодження на ділянках шкіри утворились не менш ніж від дев'яти травмуючих впливів предмета, зазначених раніше властивостей. Ушкодження могли бути спричинені одним травмуючим предметом (а.с. 87-99 т.2).

- висновком судово-цитологічної експертизи № 47 станом на 1.03.13. встановлено, що згідно «Висновкам судово-медичних експертиз» №140, № 141 від 06.02.2013 року, проведених у відділенні судово-медичної імунології КОБ СМЕ, кров трупа ОСОБА_18 відноситься до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО; кров ОСОБА_16 відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВО.

У крові потерпілої ОСОБА_18 виявлений супутній антиген Н ізосерологічної системи АВО.

За проведенням судово-медичної експертизи зрізів нігтів з обох рук ОСОБА_18 (об'єкти №1,2), наданих для дослідження, у піднігтьовому вмісті правої руки (об'єкт №1) виявлена кров людини, статева приналежність якої не визначена через відсутність клітинних елементів, придатних для цитологічного обліку. За серологічним дослідженням виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО.

Таким чином, враховуючи отриманні результати та групову характеристику осіб, які проходять по справі, встановлено, що кров у піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_18 при умові її приналежності одній людині може походити за рахунок особи, у крові якої містяться антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, у т.ч. від потерпілої ОСОБА_18 може не виключатися. У разі походження крові від двох або кількох людей, то ними можуть бути особи з різним сполученням у крові виявлених групових антигенів за ізосерологічною системою АВО, у т.ч. походження крові як від ОСОБА_18 , так і домішок крові від підозрюваного ОСОБА_16 у цьому випадку також може не виключатися за умови наявності у нього тілесних ушкоджень (а.с. 123-125 т.2).

- висновком судово-цитологічної експертизи № 53 від 1.03.13. встановлено, що за проведенням судово-медичної експертизи змивів з кухонного ножа, придатного для дослідження, у змиві з ручки виявлена кров людини, статева приналежність якої не визначена через відсутність клітинних елементів, придатних для цитологічного обліку. За серологічним дослідженням виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО. Враховуючи групову характеристику осіб, які проходять по справі, встановлено, що сліди крові на ручці вказаного кухонного ножа при умові приналежності крові одній людині можуть походити за рахунок особи, у крові якої містяться антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, в т.ч. потерпілої ОСОБА_18 може не виключатись. Уразі змішування слідів крові від двох або кількох людей, то ними можуть бути особи з різними сполученнями у крові виявлених групових антигенів, в т. ч. походження крові як від ОСОБА_18 , так і домішок крові ОСОБА_16 , за умови наявності у нього тілесних ушкоджень (а.с.146-148 т.2).

- висновком судово-цитологічної експертизи № 147 від 15.03.13 р. встановлено, що кров на стеблі, вилученому під час огляду місця події 03.02.13 р., може належати потерпілій ОСОБА_18 (а.с.170-171 т.2)

- висновком судово-імунулогічної експертизи № 148 від 15.03.13 р. встановлено, що у зчосах з лобка ОСОБА_16 одна волосина схожа за основними морфологічними ознаками з волоссям, що зрізане з лобка потерпілої ОСОБА_18 (а.с.181-183 т.2).

- висновком судово-імунулогічної експертизи № 142 від 15.03.13 р. встановлено, що великі плями та просочування темно-бурого кольору на предметах одягу та білизні, що належали потерпілій ОСОБА_18 є кров'ю, що належить їй самій, та не може походити від ОСОБА_16 (а.с. 193-196 т.2)

- висновком судово-імунулогічної експертизи № 140 від 06.02.13 р. встановлено, що кров ОСОБА_18 належить до групи Ав. (а.с. 206-207 т.2)

- висновком судово-імунулогічної експертизи № 141 від 06.02.13 р. встановлено, що кров ОСОБА_16 належить до групи Обв. (а.с. 193-196 т.2)

- висновком судово-імунулогічної експертизи № 144 від 15.03.13 р. встановлено, що на светрі білого кольору, вилученому 03.02.13 р. під час особистого обшуку ОСОБА_16 знайдена кров людини (об'єкти 10 і 11), яка може походити від потерпілої ОСОБА_18 , кров в цих об'єктах ОСОБА_16 належати не може. (а.с. 239-241 т.2)

- висновком судово-імунулогічної експертизи № 146 від 15.03.13 р. встановлено, що на чоловічій куртці, вилученій під час обшуку в домоволодінні ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_1 , на тлі вкрай забрудненого матеріалу, візуально слідів, схожих на сліди крові, не знайдено, проте в декількох вирізках(із багатьох пошукових) знайдено сліди крові людини (об'єкти 25, 26,27,28, 30,31,32,33). При визначенні групових властивостей цих слідів антигени В та Н не встановлено, а при встановленні антигену А спостерігали неусувний вплив предмето-носіїв цих об'єктів на діагностичну сироватку б. Таким чином, групові антигени системи АВО в слідах крові людини на куртці не встановлено (в зв'язку з різким забрудненням матеріалу та низькою концентрацією крові на об'єктах). (а.с. 1-3 т.3)

- висновком судово-імунулогічної експертизи № 370 від 26.04.13 р. встановлено, що кров обвинуваченого ОСОБА_16 належить до групи Обв. В пошукових вирізках з шапки та з перчаток, що були вилучені при огляді місця події, можливо домішки поту від ОСОБА_16 . На перчатках допускається можливість походження слідів поту від декількох осіб, в тому числі змішення поту особи групи Ав з потом ОСОБА_16 (а.с. 14-16 т.3)

- висновком судово-імунулогічної експертизи № 194 від 15.03.13 р. встановлено, що кров потерпілої ОСОБА_18 належить до групи Ав. Крім того, високочутливою реакцією в зразку крові встановлено і антиген Н в якості супутнього. Кров обвинуваченого ОСОБА_16 належить до групи Обв. В мазках і тампонах з вмістом піхви та прямої кишки потерпілої ОСОБА_18 знайдена сперма без домішків крові. При визначенні групових властивостей слідів в обох тампонах встановлено антиген А та Н. Таким чином, антигени А та Н можуть походити (частково) як за рахунок піхвового секрету самої потерпілої, так як обидва антигени їй властиві, так і за рахунок однойменних антигенів сперми. Тобто, група крові особи (осіб), що здійснила статевий акт, може бути Ав, або Обв, незалежно від категорії видільництва. Таким чином, сперма, що виявлена в тампонах з вмістом піхви та прямої кишки потерпілої ОСОБА_18 , може походити від ОСОБА_16 (а.с. 26-28 т.3)

- висновком судово-імунулогічної експертизи № 143 від 15.03.13 р. встановлено, що кров потерпілої ОСОБА_18 належить до групи Ав. Крім того високочутливою реакцією в зразку крові встановлено і антиген Н в якості супутнього. Кров обвинуваченого ОСОБА_16 належить до групи Обв. На ластовиці та задній поверхні плавок потерпілої ОСОБА_18 знайдена сперма без домішків крові. При визначенні групових властивостей слідів в обох тампонах встановлено антиген А та Н. Таким чином, антигени А та Н можуть походити (частково) як за рахунок піхвового секрету самої потерпілої, так як обидва антигени їй властиві, так і за рахунок однойменних антигенів сперми. Тобто, група крові особи (осіб), що здійснила статевий акт, може бути Ав, або Обв, незалежно від категорії видільництва. Таким чином, сперма, що виявлена на плавках потерпілої ОСОБА_18 , може походити від ОСОБА_16 (а.с. 38-40 т.3).

- висновком судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи № 28 від 14.04.14 р. встановлено, що біологічний матеріал, виявлений із вмістом піхви та на жіночих плавках потерпілої ОСОБА_18 (об'єкти № 3 та № 5) є змішаними і походить від декількох осіб, а саме може походити від потерпілої ОСОБА_18 і обвинуваченого ОСОБА_16 з ймовірністю 99, 99999 %. Біологічний матеріал, виявлений в тампоні із вмістом прямої кишки потерпілої ОСОБА_18 , може походити від потерпілої ОСОБА_18 з ймовірністю 99, 99999 %. У п.3.4. цього висновку вказано, що при дослідженні стать-специфічного сегменту амелогенінового гену ДНК, виділеної з біологічного матеріалу у вирізці з тампону із вмістом прямої кишки потерпілої ОСОБА_18 (об'єкт № 4) виявлені тільки Х-специфічні фрагменти, які притаманні жіночій генетичній статі. В умовах даної експертизи, при використанні вказаного обладнання та наявних методик не виявилось можливим визначити присутність чоловічого генетичного матеріалу у об'єкті № 4, що ймовірно пов'язано з вкрай низькою кількістю і/або деградацією ДНК (а.с.180-190 т. 7)

- висновком амбулаторної судово-психіатрічної експертизи № 77 від 12.02.13 р. встановлено, що ОСОБА_16 в момент скоєння правопорушення психічними захворюваннями не страждав, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ст. 19 ч. 1 КК України. У відношенні інкримінуємого діяння слід вважати осудним. На час проведення експертизи ОСОБА_16 психічними захворюваннями не страждав. Застосування заходів медичного характеру не потребує. Під час проведення даної експертизи ОСОБА_16 повідомляв про обставини скоєного злочину, а саме вказував на те, що був сильно п'яний, вжив біля 1 л. самогону, під час сварки з потерпілою не пам'ятає, як вдарив її ножем (а.с. 50-51 т.3)

- висновком судово-психологічної експертизи від 25.05.2013 встановлено, що ОСОБА_16 має «середній» рівень розвитку основних пізнавальних психічних процесів; його особистість більше спрямована на свій внутрішній світ, ніж на зовнішні події та явища, що свідчить про його замкненість і скритність; відсутність схильності до нервово-емоційної збудливості; флегматичний(сильний, врівноважений тв інертний) тип темпераменту;низький рівень загальної правдивості особистості і схильність до викривлення фактів; ригідність (стійкість) емоційного напруження, не гнучкість та схильність «застрягати» на образникові; «високий» рівень за шкалою «Фізична агресія», тобто схильність виражати агресію за допомогою фізичних дій. Також діагностується середній індекс за шкалою «Загальна агресія» та «вище середнього» - за шкалою «Загальний показник ворожості»; «низький» рівень особистісної та ситуативної тривожності; впертість в досягненні мети будь-якими засобами; якщо зустрічається опір, то в цьому випадку прояв агресії, недружелюбства, гніву, небажання йти на поступки і компроміси, впертість «із принципу». У ОСОБА_16 , виходячи з його індивідуально-психологічних особливостей, не виявлено схильності до фантазування, однак виявлено низький рівень загальної правдивості особистості, що може свідчити про його схильність до викривлення подій, що відбувались. ОСОБА_16 , з урахуванням рівня його розумового розвитку та індивідуально-психологічних особливостей, міг розуміти характер, зміст своїх дій, керувати ними і передбачати їх наслідки. ОСОБА_16 , за своїм психічним станом і віком, міг правильно усвідомлювати факти скоєного злочину відносно загиблої ОСОБА_18 , та давати в подальшому покази з цього приводу. ОСОБА_16 під час вчинення злочину не знаходився в стані фізіологічного афекту. Його психічний стан, та стан алкогольного сп'яніння не міг суттєво впливати на його змогу усвідомлювати явища дійсності, зміст конкретної ситуації і на можливість вільно регулювати свою поведінку. У ОСОБА_16 є така особливість особистості, як жорстокість. Такі основні індивідуальні особливості, риси характеру, як завищена самооцінка, бажання домінувати в стосунках будь-яким шляхом, впертість в досягненні мети будь-якими засобами та жорстокість, могли суттєво вплинути на розуміння вчиненого ОСОБА_16 злочину. У ОСОБА_16 є такі особливості особистості, як схильність до статевих відносин шляхом примусу. (а.с. 67-71 т.3)

- заключенням спеціальної медичної комісії по наркологічних оглядах № 226 від 25.04.2013 р. встановлено, що ОСОБА_16 страждає психічно-поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Постійне вживання, потребує лікування, яке йому не протипоказане (а.с. 81 т.3).

- висновком судово-криміналістичної експертизи № 12 від 07.02.13 р. встановлено, що ніж виявлений та вилучений 04.02.2013 року під час проведення огляду місця події біля присадибної ділянки, яка розташована неподалік від домоволодіння, що за адресою АДРЕСА_1 , в якому проживав ОСОБА_16 , холодною зброєю не являється. Досліджуваний ніж виготовлений саморобним способом та відноситься до кухонних ножів господарсько-побутового призначення (а.с. 93-95 т.3).

- висновком судово-балістичної експертизи № 25 від 07.02.13 р., згідно якої встановлено, що два патрони з маркуванням « 38 87», один з яких виявлений та вилучений 03.02.2013 року під час проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_1 , а інший виявлений та вилучений 03.02.2013 року під час проведення огляду місця події на вул. Карла Маркса в с. Липняжка Добровеличківського району, являються боєприпасами, пістолетними патронами калібру 9 мм до пістолета системи Макарова, заводського виготовлення, призначені для стрільби з пістолетів Макарова (ПМ) та автоматичних пістолетів Стечкіна (АПС). Представлені патрони калібру 9 мм (ПМ) придатні для стрільби, відстріляний снаряд володіє достатньою вражаючою здатністю (№,69 Дж/ммІ) (а.с. 136-139 т. 3).

- висновком судово-медичної експертизи № 106 від 29.07.13 р., згідно якої ушкодження на ділянках шкіри трупа ОСОБА_18 та відповідним їм ушкодженням на передній частині фуфайки та задній частині фуфайки, а також двох курток утворились в наслідок багаторазових ушкоджень плоского одностороннього колюче-ріжучого предмету з П-образним обухом товщиною не більш 2 мм та загостреним вістрям. Ушкодження на ділянках шкіри та одязі могли бути спричинені одним травмуючим предметом. Ушкодження у вигляді ран на ділянках шкіри грудної клітини трупа ОСОБА_18 та на ділянці шкіри спини, а також на нашаруваннях предметів одягу могли бути спричинені клинком наданого для проведення експертизи кухонного ножа, або іншого предмета з подібними конструктивними властивостями (а.с. 99-114 т.4)

- переглянутим відеозаписом негласної слідчої дії від 11.02.13 р., проведеної на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Кіровоградської області від 06.02.2013 року встановлено, що ОСОБА_16 в розмові із слідчим вказував, що пригадує як він, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, пізно ввечері йдучи вздовж цвинтаря в с. Липняжка, побачив як йому назустріч йшла Миндрул Надія, вони з нею порозмовляли та разом пішли в кущі, де в них за спільним бажанням відбувся статевий акт, після чого вона попросила проводити її додому, але він їй відмовив. Миндрул Надія його обізвала лайливим словом, що принижує його чоловічу гідність, і він раптово достав ніж, який знаходився у нього в боковій кишені штанів, та наніс їй два удари в область серця, один з яких з повторним зануренням клинка.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі та досліджені докази, які не суперечать один одному і повністю узгоджуються між собою, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_16 з метою задовольнити свою статеву пристрасть зґвалтував неповнолітню потерпілу ОСОБА_18 , тобто проти її волі вчинив з нею природній статевий акт, а також задовольнив статеву пристрасть неприроднім способом, застосовуючи при цьому фізичне насильство та погрозу його застосування, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 152 КК України, щодо неповнолітньої.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_16 в своїх показах, наданих в судовому засіданні на те, що взагалі не мав статевих стосунків з потерпілою ОСОБА_18 , повністю спростовуються наступними доказами:

Висновком судово-медичної експертизи № 19 від 29.03.13 р., де зазначено, що при морфологічному дослідженні в тампоні і мазках з вмістом піхви ОСОБА_18 знайдено сперматозоїди, в тампоні з вмістом прямої кишки ОСОБА_18 знайдені одиночні головки сперматозоїдів, що вказує на те, що з ОСОБА_34 було вчинено статевий акт природнім та неприроднім способом. На тілі ОСОБА_18 виявлено тілесні ушкодження у вигляді осадження шкіри нижньої третині лівого стегна по передній поверхні, яке має ознаки легких, та утворилось від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.

Висновком додаткової судово - медичної експертизи до висновку експерта №19 від 29.05.13р., де зазначено, що при морфологічному дослідженні в тампоні і мазках з вмістом піхви ОСОБА_18 знайдено сперматозоїди, в тампоні з вмістом прямої кишки ОСОБА_18 знайдені одиночні головки сперматозоїдів, що дає підставу вважати, що з ОСОБА_34 було вчинено статевий акт природнім та неприроднім способом. Ссадна на слизовій заднього проходу утворилась від дії тупого предмету, а наявність в тампоні з вмістом прямої кишки ОСОБА_18 одиночних головок сперматозоїдів вказує на те, що з останньою мав місце закінчений статевий акт.

Висновком додаткової судово - медичної експертизи до висновку експерта №19 від 26.04.13 р., де зазначено, що враховуючи сукупність антропометричних даних та форму шийки матки трупа ОСОБА_18 , 1997 р.н., встановлено, що потерпіла не досягла статевої зрілості.

Висновком судово-імунулогічної експертизи № 148 від 15.03.13 р., висновком судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи № 28 від 14.04.2014 року, якою встановлено, що біологічний матеріал, виявлений із вмістом піхви та на жіночих плавках потерпілої ОСОБА_18 є змішаними і походить від декількох осіб, а саме може походити від потерпілої ОСОБА_18 і обвинуваченого ОСОБА_16 з ймовірністю 99, 99999 %.

За своєю об'єктивною стороною зґвалтування - складний злочин, що полягає не тільки у вчиненні статевого акту, а й у тому, що цей акт вчиняється із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_16 , які зафіксовані у відеозаписі негласної слідчої дії від 11.02.13 р. про те, що ОСОБА_34 він зустрів біля колишнього цвинтаря на вул. К.Маркса в с. Липняжка, де вони з нею порозмовляли та разом пішли в кущі, де в них за спільним бажанням відбувся статевий акт, що з його пояснень свідчить про добровільний статевий акт, спростовується наступними доказами.

Показами свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що 03.02.2013 року близько 00.15 год. на її мобільний телефон надійшов дзвінок з телефону доньки, та Надія голосно крикнула: «Мамочка - спаси мене!», і телефон вимкнувся.

Показами свідка ОСОБА_45 , яка вказала, що близько 00.12 год. 03.02.2013 року їй на мобільний телефон надійшов дзвінок з телефону ОСОБА_34 , піднявши трубку, вона почула якесь шарудіння, тому подумала, що ОСОБА_28 набрала її помилково. В подальшому, вона намагалась перетелефонувати ОСОБА_28 , але та слухавку не піднімала.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.02.2013 року, в ході якого ОСОБА_13 вказав місце, де він виявив рукавиці, шапку, та місце, де він з дружиною ОСОБА_12 виявив мобільний телефон Миндрул Надії.

Протоколом огляду місця події від 03.02.2013 року, в якому описано відрізок дороги по АДРЕСА_2 , з права від якої знаходиться сільське кладовище, в ході якого вилучені дві тряпчані чорні перчатки, чорну спортивну шапку, патрон до пістолета.

Висновком судово-імунулогічної експертизи № 370 від 26.04.2013 року встановлено, що в пошукових вирізках з шапки та з перчаток, що були вилучені при огляді місця події можливо домішки поту від ОСОБА_16 . На перчатках допускається можливість походження слідів поту від декількох осіб, в тому числі змішення поту особи групи Ав з потом ОСОБА_16 .

Висновком судово-балістичної експертизи № 25 від 07.02.2013 року, якою встановлено, що два патрони з маркуванням « 38 87», один з яких виявлений та вилучений 03.02.2013 року під час проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_16 , а інший виявлений та вилучений 03.02.2013 року під час проведення огляду місця події на АДРЕСА_3 , являються боєприпасами, пістолетними патронами калібру 9 мм до пістолета системи Макарова, заводського виготовлення.

У своїй сукупності наведені докази вказують на те, що на ділянці дороги по АДРЕСА_2 , справа від якої знаходиться сільський цвинтар, обвинуваченим ОСОБА_16 та потерпілою ОСОБА_18 було залишено велику кількість речей, в тому числі і цінних, зокрема мобільний телефон ОСОБА_18 , з якого вона намагалась покликати на допомогу, що свідчить про те, що саме не цій ділянці дороги ОСОБА_16 застосував фізичне подолання опору потерпілої ОСОБА_18 , який обумовлений небажанням останньої вступити із ним у статевий зв'язок.

Наявність на тілі потерпілої ОСОБА_18 тілесного ушкодження у вигляді поверхневої рани шиї справа, яка утворилась від дії предмету з вираженими ріжучими властивостями, вказує на те, що з метою подолання опору потерпілої ОСОБА_18 обвинувачений застосовував як фізичне насильство, так і погрозу його застосування, тримаючи в руках ніж, який мав при собі.

Наявність на тілі потерпілої ОСОБА_18 тілесного ушкодження у вигляді осадження шкіри нижньої третині лівого стегна по передній поверхні, що утворилось від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею є характерним для вчинення насильницького статевого акту.

Про те, що потерпіла ОСОБА_18 є неповнолітньою, і ця обставина була добре відома обвинуваченому ОСОБА_16 не заперечується як самим ОСОБА_16 , а також підтверджується свідченням свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_32 .

Копією свідоцтва про народження ОСОБА_18 посвідчується, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.22 т.4).

Копією свідоцтва про смерть ОСОБА_18 посвідчується те, що вона померла в с. Липняжка Добровеличківвського району Кіровоградської області 02.03.2013 року у віці 15 років (а.с.23 т.4).

Згідно характеристик з місця навчання та за місцем проживання ОСОБА_18 , 1997 року народження характеризується виключно позитивно (а.с. 25-26 т.4).

Згідно довідки виконкому Липнязької сільської ради Добровеличківського району від 04.02.2013 року, ОСОБА_34 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 разом з батьками та сестрою (а.с. 30 т.4)

Згідно абз. 2 ч. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» зазначено, що у разі вчинення насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, а потім зґвалтування чи навпаки щодо однієї і тієї ж потерпілої особи, ці злочини кваліфікуються самостійно, при чому останній злочин кваліфікується з урахуванням спеціальної повторності.

Тому суд присяжних вважає дії обвинуваченого ОСОБА_16 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 152 КК України, а саме зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування, вчинене щодо неповнолітньої, та за ч. 2 ст. 152 КК України, а саме задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, із застосуванням фізичного насильства та погрозою його застосування, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 152 КК України, щодо неповнолітньої.

Крім того, суд присяжних вважає, що на підставі досліджених в судовому засіданні доказів доведено, що обвинувачений ОСОБА_16 з метою приховати вчинене ним зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, вчинене щодо неповнолітньої ОСОБА_18 , дозволивши останній одягнутись та після виниклої сварки, побоюючись бути викритим у скоєних злочинах, наніс множинні удари клинком ножа, який мав при собі, в область грудної клітини неповнолітній ОСОБА_18 , при цьому здійснив декілька ударів з додатковим зануренням кінчика ножа без повного його витягування із рани. Тим самим, ОСОБА_16 клинком ножа наніс не менш 13 ударів в область грудної клітини зліва неповнолітній ОСОБА_18 , внаслідок чого остання померла, тобто вчинив умисне вбивство з метою приховати інший злочин.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_16 , надані в судовому засіданні щодо не причетності до скоєння умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_18 з метою приховати вчинене відносно неї зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, спростовуються наступними доказами.

Поясненнями обвинуваченого ОСОБА_16 , які зафіксовані у відеозаписі негласної слідчої дії від 11.02.2013 року, де він вкакзує, що після того, як між ним та ОСОБА_34 відбувся добровільний статевий акт, вона його обізвала лайливим словом, що принижує його чоловічу гідність, і він раптово достав ніж, який знаходився у нього в боковій кишені штанів, та наніс їй два удари в область серця, один з яких з повторним зануренням клинка.

Висновком судово-імунулогічної експертизи № 144 від 15.03.2013 встановлено, що на светрі білого кольору, вилученому 03.02.2013 року під час особистого обшуку ОСОБА_16 знайдена кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_18 .

Протоколом огляду місця події від 04.02.2013 року, в якому описано територію колишньої бензозаправки КСП «Карла Маркса», розташовану неподалік від території колишнього гаражу колишнього КСП «Карла Маркса». З права від в'їзду на територію з боку а/д Липняжка-Карбівка біля естакади з бетонних плит, виявлено згустки речовини бурого кольору, схожі на кров, в кількості 5 плям різного діаметру та форми, які розташовані на стеблах сухої трави. На відстані 82 м., по ходу руху від бензозаправки та території, що до неї прилягає, в бік АДРЕСА_4 , починається територія сільського цвинтаря, зліва від якого, по ходу руху від бензозаправки є рів, зарісший чагарниками та деревами. У вказаному рові між чагарниками та ділянкою, що навпроти присадибної ділянки ОСОБА_32 , що розташована за адресою АДРЕСА_1 , на відстані 3,5 м. від чагарників під кущем виявлено ніж з дерев'яним руків'ям, довжина ножа 34 см, на лезі та рукоятці якого виявлено сліди бурого кольору. На руків'ї нацарапані дві великі літери «К» та «Н».

Висновком судово-цитологічної експертизи № 53 від 1.03.13 р. встановлено, що за проведенням судово-медичної експертизи змивів з кухонного ножа, придатного для дослідження, у змиві з ручки виявлена кров людини. Сліди крові на ручці вказаного кухонного ножа при умові приналежності крові одній людині можуть походити за рахунок особи, у крові якої містяться антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, в т.ч. потерпілої ОСОБА_18 може не виключатись. У разі змішування слідів крові від двох або кількох людей, то ними можуть бути особи з різними сполученнями у крові виявлених групових антигенів, в т. ч. походження крові як від ОСОБА_18 , так і домішок крові ОСОБА_16 , за умови наявності у нього тілесних ушкоджень.

Висновком судово-медичної експертизи №13 від 04.03.13 р. встановлено, що у ОСОБА_16 виявлене тілесне ушкодження у вигляді ссадна на шиї справа. Вказане тілесне ушкодження утворилось від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, давністю 2-3 доби.

Висновком судово-імунулогічної експертизи № 146 від 15.03.13 р. встановлено, що на чоловічій куртці, вилученій під час обшуку в домоволодінні ОСОБА_16 на тлі вкрай забрудненого матеріалу, візуально слідів, схожих на сліди крові, не знайдено, проте в декількох вирізках (із багатьох пошукових) знайдено сліди крові людини. Але в зв'язку з різким забрудненням матеріалу та низькою концентрацією крові на об'єктах антигени системи АВО в слідах крові людини на куртці не встановлено.

Крім того, речовими доказами, вилученими з місця події.

Про те, що умисел обвинуваченого ОСОБА_16 був спрямований на позбавлення життя ОСОБА_18 з метою приховати інший злочин вказує те, що після вчинення зґвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом обвинувачений дозволив потерпілій ОСОБА_18 одягнути білизну та верхній одяг, розмовляв з нею, і тільки після того, як остання на його адресу сказала лайливі слава, що зачіпають його чоловічу гідність та повідомила, про те, що розповість про події, які відбувались, стороннім особам, він вирішив її вбити.

В абз. 3 п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я» зазначено, що у випадках, коли особу було навмисно вбито через певний час після її зґвалтування чи насильницького задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом з метою їх приховання, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 152 або ст. 153 та за п. 9 ч.2 ст. 115 КК України.

Тому суд присяжних вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_16 за п. 9 ч. 2 ст.115 КК України, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині з метою приховати інший злочин.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я» умисне вбивство, визнається вчиненим з особливою жорстокістю (п.4 ч.2 ст. 115 КК України), якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі із використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалось в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.

Кількість поранень при вчиненні вбивства само по собі не є тією обставиною, яку в будь-якому випадку слід розглядати, як свідчення вбивства з особливою жорстокістю. Кількість тілесних ушкоджень необхідно оцінювати у співвідношенні з часом, протягом якого вони завдавались, зі спрямованістю умислу винної особи, мотивом вбивства, конкретними обставинами скоєння злочину.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 19 від 29.03.13 р., внаслідок нанесених ОСОБА_16 ножових поранень, неповнолітній потерпілій ОСОБА_18 , були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: множинних наскрізних колото-різаних поранень грудної клітини зліва з пораненням легень, які зумовили розвиток гострої зовнішньої та внутрішньої кровотечі, а саме 9-ти ран грудної клітини спереду зліва, які проникають в грудну порожнину, формуючи раневі канали, які проходять наскрізно через м'які тканини грудної клітини, 3-го ребра зліва, тканину лівої легені і з'єднуються з ранами ділянки спини зліва. Раневі канали вищевказаних ран мають напрямок спереду назад, знизу вверх і дещо справа наліво, загальною довжиною не менше 20-ти см, які спричинено багаторазовою дією гострого колюче-ріжучого предмету та утворились від не менше 13 травматичний дій. Вказані тілесні ушкодження у живих осіб несуть ознаки тяжких, як небезпечні для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті і утворились прижиттєво, на що вказує наявність масивних крововиливів темно-червоного кольору у м'які тканини довкола виявлених ушкоджень. Смерть неповнолітньої ОСОБА_18 наступила від отриманих множинних колото-ріжучих поранень грудної клітини з пошкодженням легень, які привели до гострої крововтрати та розвитку геморогічного шоку.

Даних про те, що ОСОБА_16 , скоюючи злочин, діяв з наміром завдати потерпілій особливих страждань і усвідомлював, що заподіює ОСОБА_18 такі страждання, в ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено. Механізм, локалізація, кількість завданих ударів свідчать про намір ОСОБА_16 скоріше позбавити потерпілу ОСОБА_18 життя.

Таким чином, суд присяжних дійшов висновку, що рішучість вчинити умисне вбивство потерпілої ОСОБА_18 у обвинуваченого ОСОБА_16 викликав лише один мотив, передбачений п.9 ч. 2 ст. 115 КК України, зокрема він діяв з метою приховати інший злочин, тому кваліфікація його дій за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України не знайшла свого підтвердження.

Твердженням обвинуваченого про те, що він не гвалтував та не вбивав ОСОБА_18 суд присяжних дає критичну оцінку, як надуманим з метою уникнути покарання за вчинені злочини і такими, що повністю спростовуються вище наведеними доказами.

Твердження сторони захисту про відсутність доказів вини ОСОБА_16 у вчиненні злочинів та неможливості обґрунтування обвинувачення припущеннями тощо, суд оцінює критично, як надумані і не підтверджені належними доводами, оскільки вони спростовуються сукупністю вищевказаних належних та допустимих доказів по справі, які є достатніми для встановлення істини по справі.

Таким чином, аналізуючи у сукупності всі раніше перелічені досліджені у судовому засіданні докази, які є допустимими, належними, обєктивними та беззаперечними, суд вважає із достовірністю встановленими та доведеними викладені у вироку обставини кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_16 .

Твердження обвинуваченого щодо застосування заходів фізичного та психологічного впливу з боку працівників міліції перевірялось під час судового розгляду. За результатами перевірки винесена постанова від 24 січня 2014 року про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю в діях службових осіб Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 373 КК України (а.с.97-103 т. 7).

Твердження потерпілої ОСОБА_12 щодо скоєння ОСОБА_16 28.12.2012 ІНФОРМАЦІЯ_6 зносин з потерпілою ОСОБА_34 , яка на той час була неповнолітньою, також перевірялось під час судового розгляду. За результатами перевірки винесена постанова від 27.02.2014 року про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю подій кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, в тому числі будь якого іншого злочину (а.с.135 т. 7).

Висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 56 від 06.02.2013 р. встановлено, що на ножі, виявленому та вилученому 04.02.2013 року під час проведення огляду місця події біля присадибної ділянки, яка розташована неподалік від домоволодіння, що за адресою АДРЕСА_1 , в якому проживав ОСОБА_16 , слідів рук, в т.ч. ОСОБА_16 , не виявлено ( а.с. 107-109 т.3). Тому суд не приймає цей документ як належний доказ.

Висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 57 від 06.02.13 р. встановлено, що на фрагменті деревини, виявленому та вилученому 03.02.13 р. під час проведення обшуку домоволодіння, що за адресою АДРЕСА_1 , на якому знаходиться слід пальця руки розміром 23х36 мм, у вигляді нашарування речовини бурого кольору. Вказаний слід пальця руки не придатний для ідентифікації по ньому особи, в т. ч. ОСОБА_16 ( а.с. 121-124 т.3). Тому суд не приймає цей документ як належний доказ.

В судовому засіданні був досліджений відеозапис допиту підозрюваного ОСОБА_16 , за участю його захисника, від 03.02.2013 року, в ході якого він пояснив, що 03.02.2013 року біля 00.00 год на зустріч йому по дорозі, що на вул. К.Маркса в с. Липняжка, біля колишнього цвинтаря, йшла Миндрул Надія, вони поговорили, почали загравати один до одного, домовились, що між ними відбудеться добровільний статевий акт, пройшли заправку, біля естакади цілувались та усамітнились, ОСОБА_28 роздяглася знизу до поясу повністю, зняла із себе куртку та між ними відбувся закінчений статевий акт. Після чого ОСОБА_34 одягнулась, вони розмовляли, вона запропонувала бути парою, що далі було, він не пам'ятає, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Потім він взяв її за шию, поклав на землю, дістав із кишені брюк ніж з темною дерев'яною ручкою, яким він різав раніше їжу в лісі, придавив коліном груди ОСОБА_18 та наніс один удар ножем в ділянку серця, потім ще один удар ножем. Вказав, що ОСОБА_34 не кричала, не чинила йому опору, можливо тому, що він діяв швидко. Потім він взяв її тіло і на своєму плечі поніс її від естакади направо, де були чагарники та яма, куди він кинув тіло, зверху прикрив гілками, ніж також викинув та пішов додому і ліг спати.

Згідно ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатись на них. Тому суд присяжних у відповідності ч.1 ст.89 КПК України визнає відеозапис допиту підозрюваного ОСОБА_16 від 03.02.2013 року недопустимим доказом у справі.

При призначенні покарання, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_16 скоїв злочини, один з яких тяжкий злочин, передбачений ч. 2. ст. 153 КК України та два особливо тяжких злочини, передбачених ч. 3 ст. 153 КК України та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_16 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_16 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Обвинувачений ОСОБА_16 за місцем проживання характеризується позитивно, про що свідчить характеристика від 03.02.2013 р.(т.4 а.с. 35), військовозобов'язаний (т.4 а.с. 39), згідно довідки виконкому Липнязької сільської ради Добровеличківського району від 03.02.2013 року, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьками та братом ОСОБА_78 , 1997 року народження (т.4 а.с. 36), не одружений, за місцем проживання на обліку у лікаря нарколога та лікаря - психіатра не перебуває (т.4 а.с. 39), раніше не судимий (т.4 а.с. 40).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»№ 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість вчинених ним злочинів та приймаючи до уваги підвищену суспільну небезпечність вчинених злочинів, суд вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

Враховуючи викладене, суд присяжних приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого з урахуванням його особи та обтяжуючої покарання обставини неможливе без ізолювання від суспільства.

Вирішуючи справу в частині цивільного позову, суд виходить з наступного.

В кримінальному провадженні цивільним позивачем ОСОБА_12 заявлено позов до ОСОБА_16 про відшкодування їй матеріальних збитків в розмірі 12858 грн. та моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. Відповідач позов не визнав, пояснивши , що злочинів не скоював.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 статтею 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення матеріальних збитків ОСОБА_12 вказала, що у зв'язку із загибеллю доньки ОСОБА_28 вона витратила кошти на ритуальні послуги, зокрема на закупівлю труни, хреста та автопослуг витратила 2000 грн., про що свідчить накладна № 36 від 29.06.2013 р. (а.с. 89 т. 7), поминальні обіди їй коштували 6858 грн., про що свідчать квитанції прибуткових касових ордерів від 05, 06, 10 лютого та 14 березня 2013 року (а.с. 83-87 т. 7) та просила стягнути вартість гранітного пам'ятника в сумі 4000 грн., на обґрунтування вартості якого надала довідку приватного підприємця ОСОБА_79 (а.с. 88 т. 7).

Суд вважає позовні вимоги в цій частині частково не доведеними належними доказами, оскільки довідка приватного підприємця ОСОБА_79 про те, що вартість гранітного пам'ятника в середньому коштує 4000 грн., не свідчить про те, що цивільний позивач ОСОБА_12 фактично понесла витрати на його придбання. Тому цивільний позов ОСОБА_12 в частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_16 підлягає частковому задоволенню на суму 8858 грн.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи, що в судовому засіданні доведено вину ОСОБА_16 у вчиненні умисного позбавлення життя неповнолітньої ОСОБА_18 з метою приховання іншого злочину, зокрема її згвалтуваня та задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, яка була донькою цивільного позивача ОСОБА_12 (а.с.22 т.4), суд вважає, що вчиненням даного злочину обвинуваченим беззаперечно спричинено моральну шкоду, яка пов'язана із втратою близької людини, яка на момент вчинення злочину була неповнолітньою, тому, виходячи з вимог розумності і справедливості цивільний позов підлягає задоволенню частково, та з ОСОБА_75 необхідно стягнути на користь ОСОБА_12 на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_16 на користь держави слід стягнути процесуальні витрати в сумі: 392 грн. 00 коп. за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 56 від 06.02.2013 року; 392 грн. 00 коп. за проведення судово-криміналістичної експертизи № 12 від 07.02.2013 року; 392 грн. 00 коп. за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 57 від 06.02.2013 року; 392 грн. 00 коп. за проведення судово-балістичної експертизи № 25 від 07.02.2013 року, а всього 1568 грн.

Також з ОСОБА_16 слід стягнути на користь комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» процесуальні витрати за проведення призначеної та проведеної в ході судового розгляду молекулярно-генетичної експертизи № 28 від 14.04.2014 року в розмірі 10374 грн.10 коп.(а.с. 129 т.7).

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу слід залишити попередній - тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 391 КПК України, суд присяжних,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_75 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 152 КК України у виді 10 (десять) років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 153 КК України у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі;

за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_16 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_16 обчислювати з моменту затримання, тобто з 03.02.2013 року.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_16 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_75 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_75 на користь ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 8858 (вісім тисяч вісімсот п'ятьдесят вісім) грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_75 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 1568 (одна тисяча п'ятьсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_75 на користь комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» процесуальні витрати за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № 28 від 14.04.2014 року в розмірі 10374 (десять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 10 коп.

Речові докази:

- диски із відеозаписами, які знаходяться у кримінальному провадженні зберігати у цьому кримінальному провадженні;

- біологічні зразки - знищити ;

- вилучені під час огляду місця події 03.02.2013 року майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане - знищити;

- мобільний телефон «Самсунг», який належав ОСОБА_18 - повернути ОСОБА_12

- мобільний телефон «Нокіа» рожевого кольору з сім карткою МТС, який вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_16 - конфіскувати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з момету вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Присяжні ОСОБА_3

Я

ОСОБА_80 Присяч