26 березня 2014 року Справа № 814/587/14
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030),
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1( АДРЕСА_1)
про: стягнення заборгованості в сумі 1288,80 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (надалі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості 1288,80 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що заборгованість за 2010 рік складається з визначеного відповідачем зобов'язань у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, що підлягають сплаті.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 04.03.2014 року направлена на адресу відповідача повернулась до суду без вручення її адресату.
У суду відсутні відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача та внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, передбаченому ст.ст.19, 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі - Закон № 2464-VІ) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до вимог статті 17, 19, статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року (надалі - Закон № 1058), відповідач повинен своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати страхові внески.
Фізичні особи-підприємці зобов'язані сплачувати страхові внески, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення кварталу.
Відповідач подав до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2010 рік, в якому самостійно відобразив зобов'язання за страховими внесками на загальну суму 2296,80 грн. Часткова сплата відповідачем складає 1008,00грн. Залишок боргу складає 1288,80 грн.
У відповідності до вимог статті 106 Закону № 1058 позивачем була направлена вимога про сплату боргу № Ф-454/7 від 05.09.2012 року за юридичною адресою відповідача.
Станом на 03.03.2014 року заборгованість в сумі 1288,80 грн. відповідачем не сплачена.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 69 КАС України).
Частина 2 ст.124 Конституції України передбачає право кожної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь - якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідач по суті заявлених вимог заперечень суду не надав, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість в сумі 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030, р/р 256053016117 в ОПЕРВ Ощадбанку України, код банку 326461, код ЄДРПОУ 20876125).
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя О. Ф. Середа