23 квітня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4148/13-а
15 год. 00 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю позивача Крижановського М.М., представника відповідача Котруц Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий) Крижановський Микола Михайлович до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий) Крижановський Микола Михайлович, звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 04.10.13 № 0002571700 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходу фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 59844 грн. 33 коп. та застосування штрафної санкції в сумі 29922 грн. 17 коп., № 0002581700 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 72266 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 36133 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються не неправомірному використанні контролюючим органом під час перевірки ОСОБА_3 висновків акту перевірки контрагента останнього ТОВ "Нафтотранссервіс" від 23.04.13 № 2390/22.6/30245835, оскільки операції по поставці нафтопродуктів від ТОВ "Нафтотранссервіс" до ОСОБА_3 підтвердженні всіма необхідними первинними та бухгалтерськими документами, як того вимагає чинне законодавство, отриманий товар підприємець використав у власній господарській діяльності. Також в позові зазначено про те, що у контролюючого органу відсутні докази щодо визнання фіктивними правочинів, укладених з ТОВ "Нафтотранссервіс", а також про те, що ОСОБА_3 не зобов'язаний відповідати за можливо неправомірні дії чи бездіяльність інших суб'єктів господарювання .
У даній справі відносно ФОП ОСОБА_3 порушено справу про банкрутство, відкрито ліквідаційну процедуру постановою господарського суду Херсонської області від 04.09.13 по справі № 923/959/13, у зв'язку з чим призначено ліквідатором банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 арбітражного керуючого Крижановського Миколу Михайловича.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач, Цюрупинська ОДПІ) проти позовних вимог заперечує з підстав їх необґрунтованості та зазначає, що на висновки акту перевірки позивача вплинули обставини, встановлені під час перевірки контрагента позивача - ТОВ "Нафтотранссервіс", яке мало постачальника - ТОВ "Саноіл-Торог", останнє було створено групою осіб для вчинення злочинних схем по мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток шляхом використання реквізитів банківських рахунків суб'єктів господарської діяльності, в тому числі, що здійснюють фіктивну діяльність. Таким чином, ТОВ "Нафтотранссервіс" здійснювало фіктивну діяльність за участі ТОВ "Саноіл-Торг", як транзитного підприємства в злочинному ланцюгу, формувало первинні документи та реалізовувало товар, зокрема ФОП ОСОБА_3, які в свою чергу схожі за змістом та містять ряд типових помилок, що вказують на формальність їх укладання та відсутності належного юридичного аналізу. Контрагент позивача ТОВ "Нафтотранссервіс" документувало придбання товару невідомого походження та перерахування попередніх оплат контрагенту-постачальнику ТОВ "Саноіл-Торг", який документально не підтвердив свого податкового зобов'язання та формував незаконно податковий кредит від підприємств, у яких відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для провадження господарської діяльності та які задіяні в схемах мінімізації податків шляхом відображення в податковій звітності сумнівних угод придбання ТМЦ, безтоварних операцій та формуванні штучного податкового кредиту іншим суб'єктам, які ухиляються від сплати податків. Таким чином, оскільки документально не підтверджено контрагентом позивача ТОВ "Нафтотранссервіс" придбання товару у ТОВ "Саноіл-Торг", який в подальшому було реалізовано ФОП ОСОБА_3, та враховуючи, що "Нафтотранссервіс" неправомірно було сформовано валові витрати та податковий кредит, операції були здійснені без мети реального настання правових наслідків, відсутні належним чином оформленні первинні бухгалтерські та податкові документи, відсутні належні докази щодо перевезення товару, перевіряючою особою було встановлено, що взаємовідносини між ТОВ "Нафтотранссервіс" та ФОП ОСОБА_3 не спричиняють реального настання правових наслідків, що призвело до порушення ФОП ОСОБА_3 норм Податкового кодексу під час формування валових витрат та податкового кредиту за період з жовтня по грудень 2011 року по операціям з ТОВ "Нафтотранссервіс".
В судовому засіданні представник відповідача вважає законними та обґрунтованими прийняті спірні податкові повідомлення - рішення, в задоволенні позову просить суд відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд встановив наступне.
Спірні відносини виникли у зв'язку із прийняттям податкових повідомлень - рішень від 04.10.13 відносно ФОП ОСОБА_3:
- № 0002571700 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходу фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 59844 грн. 33 коп. та застосування штрафної санкції в сумі 29922 грн. 17 коп.,
- № 0002581700 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 72266 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 36133 грн.
Зазначені податкові повідомлення - рішення були прийняті за висновками акту позапланової документальної перевірки суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_3 від 03.10.13 № 430/17-028/НОМЕР_3 щодо правомірності відображення податку на додану вартість та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Нафтотранссервіс" за період жовтень-грудень 2011 року, в якому зафіксовано про встановлене порушення підприємцем пп. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до завищення валових витрат на суму 361329 грн., додатково нараховано 59844,33 грн. ПДФО, у тому числі за 2011 рік 59844,33 грн. та п. 198.1 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит на суму 72266 грн. ПДВ, у тому числі по періодах: жовтень 2011 року - 32142 грн., листопад 2011 року - 33429 грн., грудень 2011 року - 6695 грн..
До таких висновків перевіряюча особа дійшла виходячи із змісту та висновків акту перевірки контрагента позивача ТОВ "Нафтотранссервіс" від 23.04.13 № 2390/22.6/30245835 про результати виїзної позапланової документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Саноіл-Торг" за період з 01.01.10 по 01.04.10.
Так, перевіряючою особою було взято за основу інформацію про те, що ДПІ у м. Херсоні було отримано постанову старшого слідчого СВ ДПІ у м. Н.Каховка ХО ДПС майора податкової міліції Демидова Ю.С. від 08.04.13 про проведення в рамках кримінального провадження № 32013110100000031 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Нафтотранссервіс" по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Саноіл-Торг", та подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Саноіл Торг" товарно-матеріальних цінностей. Даною перевіркою були дослідженні господарські операції між ТОВ "Нафтотранссервіс" та ТОВ "Саноіл-Торг" по договору від 16.09.11 № ДП-22 з придбання нафтопродукту. Було досліджено первинні та бухгалтерські документи та встановлено подальшу реалізацію товару ФОП ОСОБА_3
З постанови слідчого вбачалась інформація щодо порушення кримінального провадження № 32013110100000031 відносно посадових осіб ТОВ "Саноіл Торг" за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Встановлено створення групою осіб злочинної схеми незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств шляхом використання реквізитів рахунків суб'єктів господарської діяльності, у тому числі що здійснюють фіктивну діяльність. Так, були оформлені документи щодо купівлі-продажу ТМЦ по ланцюгу постачання ПП "Тоэрис", ТОВ "Інфініті", ТОВ "Ценфинторг", що здійснюють фіктивну діяльність та за участю ТОВ "Саноіл-Торг", яке задіяне в якості транзитного підприємства в злочинному ланцюгу незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Своїми діями вказана група осіб сприяла діючим підприємствам, серед яких ТОВ "Нафтотранссервіс" в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Зокрема, було взято інформацію з акту перевірки ТОВ "Саноіл-Торг" від 22.03.13 № 788/22-20/37269136 щодо не підтвердження останнім своїх господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання через їх викрадення, що як наслідок призвело до визнання фіктивними правочинів та слугувало встановленню здійснення операцій між ТОВ "Саноіл-Торг" та ТОВ "Нафтотранссервіс" без мети реального настання правових наслідків виключно з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини державного бюджету.
В ході проведення перевірки ОСОБА_3 було використано податкові та бухгалтерські документи останнього за період жовтень-грудень 2011 року, але враховуючи вищевикладену інформацію, перевіряючою особою зроблено висновок про не підтвердження підприємцем ОСОБА_3 факту придбання ТМЦ у ТОВ "Нафтотранссервіс", укладена угода з поставки нафтопродукту не спричиняє реального настання правових наслідків, надані до перевірки документи визнано такими, що не мають юридичної сили та доказовості, оскільки складені з метою надання податкової вигоди та ухилення від сплати податків, а не фіксування фактично здійснених господарських операцій.
Таким чином, використовуючи вищевказану інформацію, в акті перевірки ФОП ОСОБА_3 фіксується про не підтвердження витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування за період жовтень-грудень 2011 року на суму 361329 грн., що призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2011 рік на 361329,00 грн., у зв'язку з чим донараховано податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) у сумі 59844,33 грн. Також перевіркою було зафіксовано про заниження податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Нафтотранссервіс" у жовтні-грудні 2011 року на 72266 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Згідно із статтею 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб- підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (пункт 177.1). Об'єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця (пункт 177.2). До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4).
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ).
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються Податковим кодексом України. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку... Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Позивачем надано до справи первинні документи з приводу вчинення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Нафтотранссервіс" - генеральний договір № 68 від 29.04.11, укладеного між ТОВ "Нафтотранссервіс" та ОФП ОСОБА_3, відповідно до якого предметом поставки нафтопродукт, поставка якого здійснювалась окремими партіями, об'єми, асортимент та строки поставки та мови транспортування були визначались додатковими угодами (наявні у справі). Постачальником товару виступало ТОВ "Нафтотранссервіс", перевезення відбувалось на підставі товарно-транспортних накладних, згідно яких поставка товару здійснювалась самовивозом ОСОБА_3 зі складу ТОВ "Нафтотранссервіс", що підтверджено додатковими угодами, надані до справи також платіжні документи на підтвердження оплати придбаного нафтопродукту у період жовтень-грудень 2011 року, рахунки - фактури, податкові накладні, та акти списання дизельного пального, на підтвердження використання товару ФОП ОСОБА_3 у власній господарській діяльності, виходячи із надання послуг з перевезення вантажу. Зауважень щодо форми, змісту зазначених документів як під час проведення перевірки, так і в ході розгляду справи у контролюючого органу не виникало. З наданих суду доказів, суд не вбачає порушень позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту, оскільки вказані первинні документи оформлені належним чином. Також, в ході перевірки позивача була перевірена податкова звітність за спірний період, до якої зауважень у контролюючого органу не виникло.
На час укладання угоди з позивачем, суб'єкт господарювання ТОВ "Нафтотранссервіс" було діючим підприємством, доказів на спростування даних відомостей контролюючим органом суду не надано. Використання в акті перевірки висновків акту перевірки контрагента ТОВ "Нафтотранссервіс" від 23.04.13 № 2390/22.6/30245835 суд вважає неправомірним, оскільки в ході дослідження операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Нафтотранссервіс" мають перевірятись первинні та бухгалтерські документи лише в рамках даних суб'єктів господарювання, оскільки саме ці документи, а ніякі інші документи не можуть впливати на формування податкового зобов'язання платника податків перед бюджетом.
Щодо тверджень перевіряючої особи про нереальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Нафтотранссервіс" суд вважає дані твердження не підтвердженими належним чином. В даному випадку, контролюючий орган намагався зафіксувати факт укладання фіктивного правочину, що в свою чергу має підтверджуватись порушеною кримінальною справою відносно посадових осіб підприємства ТОВ "Нафтотранссервіс" та винесеним на підставі цього вироку суду. Даних документів суду не надано. Посилання в акті перевірки на кримінальне провадження № 32013110100000031 відносно посадових осіб ТОВ "Саноіл Торг" за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України суд вважає безпідставним, оскільки вирок суду відсутній та дослідженню підлягають лише відносини між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Нафтотранссервіс".
Суд також зазначає, що ТОВ "Нафтотранссервіс" (справа №821/2389/13-а) та ТОВ "Саноіл-Торг" (справа №826/5797/13-а) оскаржували в судовому порядку дії контролюючих органів по складанню актів перевірок, які були, зокрема, використані в ході проведення перевірки позивача. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.13 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києві від 22.05.13 якою було частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Саноіл-Торг", визнано протиправними дії податкової інспекції по складанню акту перевірки від 22.03.13 № 788/22-20/37269136 та використанню в ньому інформації щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів по взаємовідносинам з ТОВ "Инфинити", завищення податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту за період з 21.03.11 по 30.09.12. Та, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.14 залишено в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.07.13 якою було визнано протиправними дії контролюючого органу по складанню акту перевірки ТОВ "Нафтотранссервіс" від 23.04.13 № 2390/22.6/30245835 в частині зазначення інформації щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ "Нафтотранссервіс" по взаємовідносинам з ТОВ "Саноіл-Торг", завищення податкових зобов'язань з ПДВ та витрат за період з вересня по грудень 2011 року, а також у ІІІ-ІV кварталах 2011 року та податкового кредиту, заборону використовування даної інформації, у тому числі розміщувати її в базах даних.
Отже, з урахуванням доведеності позивачем наданими до матеріалів справи первинними документами доказів вчинення господарських операцій з ТОВ "Нафтотранссервіс", суд не погоджується з контролюючим органом, що первинні документи не мають юридичної сили та доказовості, ФОП ОСОБА_3 вчиняв господарські операції з належним їх документування та відповідним відображенням у своїй податковій звітності, товар було використано у власній господарській діяльності.
Суд, виходячи з наявних у справі доказів, приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету в повному обсязі.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Задовольнити позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, від імені та в інтересах якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий) Крижановський Микола Михайлович.
Визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення - рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 04.10.13 № 0002571700, № 0002581700.
Відшкодувати з Державного бюджету на користь Крижановського Миколи Михайловича (ідент. номер НОМЕР_4) витрати по сплаті судового збору в сумі 396 (триста дев'яносто шість) грн. 33 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 квітня 2014 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.3.2