Справа № 755/5237/14-ц
"22" квітня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Антипової Л.О.
при секретарі Філімоновій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, квартирну плату та комунальні послуги не сплачує. Заборгованість за комунальні послуги, яка утворилась до 01.01.2002 року складає 5 368,60 грн. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам в розмірі 5 368,60 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн.
В судове засідання від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам в розмірі 4 158,86 грн. та суловий збір в розмірі 243,60 грн.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що боргу у неї відсутній, оскільки по квитанціям, які їй надходили вона сплачувала борг у разі його наявності.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та на даний час зареєстрована та проживає у вищевказаній квартирі, що підтверджується довідкою Форма № 3 (а.с. 6).
Відповідно до ст.162 Житлового кодексу Української РСР, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З довідки ЖРЕО-402 вбачається, що відповідач не сплачує плату за комунальні послуги, внаслідок чого станом на 01.03.2013 року виникла заборгованість за оплату квартирної плати та комунальним послугам в сумі 5 368,60 (а.с. 10-11).
Стаття 57 ЦПК України зазначає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
В судовому засіданні відповідачем було надано до суду квитанцію за березень 2014 року.
Отже, факт заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги є не доведеним та спростовується викладеними позивачем обставинами про наявність заборгованості, яку останній також не міг підтвердити, в зв'язку із чим суд вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач здійснював оплату житлово-комунальних послуг в повному обсязі, а борг позивачем який станом на 01.01.2002 р. в сумі 4 372,88 грн. позивачем не доведено та не надано доказів несплати відповідачем житлово-комунальних послуги протягом вказаного періоду часу, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.162 Житлового кодексу Української РСР, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: