17.04.14р. Справа № 3/372
За позовом Закритого акціонерного товариства Готель "Патріот", м. Дніпропетровськ
до Обласного військового комісаріату в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
ОСОБА_1 , м. Дніпропетровськ
про стягнення 11 645,12 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: Шевченко З.А., директор, протокол №26 від 28.05.10 р.;
від відповідача: Слободанюк Р.О., довіреність № 38 від 10.01.14 р.;
від третьої особи: не з'явився.
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство Готель "Патріот" (далі - позивач) звернулось до арбітражного суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Обласного військового комісаріату в Дніпропетровській області (далі - відповідач) суму 11 305,94 грн. основного боргу та 339,18 грн. неустойки, а всього 11 645,12 грн. заборгованості за проживання в готелі співробітника відповідача Каверіна О.О. згідно договору №12 від 01.01.98 р., який було укладено на підставі гарантійного листа відповідача від 01.01.98 р.
20.06.2000р. ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області (суддя Скоромний О.І) порушено провадження у справі і прийнято позовну заяву до розгляду.
Ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 11.07.2000 року розгляд справи №3/372 по суті судом першої інстанції було зупинено, а матеріали по справі №3/372 направлено до прокуратури м. Дніпропетровська для перевірки у порядку ст. 97 КПК України.
Листом від 28.08.2000 р. за вих. № 9/3-2000 прокуратурою м. Дніпропетровська було повідомлено, що за названими вище матеріалами суду 13.08.2000 року відділом АНД району ДМУ УМВС України порушено кримінальну справу, якій присвоєно номер 61001933.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2011 р. №441 в зв'язку із тим, що суддя Скоромний О.І. не працює в господарському суді Дніпропетровської області було призначено повторний автоматичний розподіл справи.
Автоматизованою системою розподілу справ, справу №3/372 передано для розгляду судді Суховарову А.В., яка, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.11 р., була прийнята ним до свого провадження.
Господарський суд неодноразово звертався до прокуратури м. Дніпропетровська щодо надання інформації про результати розслідування кримінальної справи № 61001933 та прийняття по ній відповідного рішення.
Згідно відповіді прокуратури м..Дніпропетровська за матеріалами господарської справи №3/372 слідчим відділом Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу № 61001933, яку 07.02.2001р., відповідно до інформації УІ АЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області, закрито та направлено в архів ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.13 р., в зв'язку із усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження, було поновлено провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.14 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
В судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. У відзиві на позов та доповненні до відзиву зазначає, що спірний договір між сторонами не укладався, сам договір та лист, на підставі якого він був укладений, не є належними доказами з огляду на те, що підпис у листі від 01.01.98 р. та договорі №12 від 01.01.98 р. не відповідає особистому підпису колишнього військового комісара ОСОБА_2 , а відтиск печатки не відповідає вимогам Наказу міністра оборони СРСР від 02.06.83 р. №179 „Про введення в дію положення по службове листування та діловодство в Радянській Армії та Військово-морському флоті”, яким визначено використання мастики і штампів чорного кольору, а на спірних документах наявний відтиск печатки фіолетового кольору. Також зазначає, що ОСОБА_1 ніколи не працював та не проходив служби в облвійськоматі та, з огляду на вищенаведене, просить суд визнати спірний договір недійсним та відмовити в позові.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання не з'явилась, письмових пояснень та заперечень з приводу заявлених позовних вимог не надала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.14 р. задоволено клопотання відповідача про виклик в судове засідання колишнього військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 Лаврешина М.Г. та покладено на відповідача обов'язок щодо забезпечення явки ОСОБА_2 в судове засідання.
17.04.14р. представник відповідача надав господарському суду письмові пояснення з приводу неможливості забезпечення явки в судове засідання колишнього військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 Лаврешина М.Г. в зв'язку із його находженням у лікарні на стаціонарному лікуванні.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.03.14 р. заявив клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи метою якої є вирішення питання чи виконаний підпис в договорі №12 від 01.01.98 р. та в листі від 01.01.98 р. ОСОБА_2 чи іншою особою.
Враховуючі те, що закінчується перебіг строку вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності третьої особи згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами .
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
На підставі листа обласного військового комісаріату від 01.01.1998 р. (а.с.32) між позивачем та відповідачем 01.01.1998 р. укладено договір №12 про надання взаємних послуг (далі - Договір), згідно з умовами якого готель „Патріот” надає ОСОБА_1 (далі - третя особа) готельний номер №102 для проживання з оплатою по тарифу, а відповідач зобов'язується надавати безвідплатну допомогу готелю, виконувати послуги на суму, що дорівнює різниці між вартістю готельного номеру та фактичною оплатою за номер або надавати на цю суму безвідплатну допомогу готелю матеріалами, майном, технікою, обладнанням або грошовими коштами (а.с.29).
На підтвердження надання номеру третій особі та виконання умов Договору зі сторони позивача, останнім надано до матеріалів справи анкети на прибулого до готелю (а.с.103-104) та виписку із книги обліку мешканців та розрахунків за користування житловими номерами готелю „Патріот” (а.с.13) згідно якої третій особі було надано кімната №102 площею 43,5 кв.м. у період з 01.01.1998 р. по 30.09.1999 р.
Згідно калькуляції вартості проживання в двохкімнатному номері загальною площею 43,5 кв.м. (а.с.14) вартість проживання становить 40,00 грн. за добу.
Як зазначає позивач, відповідачем невиконані обов'язки в частині повної оплати вартості проживання третьої особи в готелі за вищезазначений період, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 11 305, 94 грн.
Статтею 151 ЦК України, що діяла на час укладання договору, встановлено, що в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Умовами ст. 4 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ст. 161 ЦК України).
Згідно ст. 165 ЦК України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Оскільки умовами Договору строк виконання зобов'язання в частині оплати відповідачам вартості проживання не встановлений, позивач надіслав на адресу відповідача претензію (а.с.8), яку останній залишив без задоволення, оскільки спірний договір є підробленим документом, про що зазначається у відповіді на претензію (а.с. 11).
Окрім того, позивачем відповідно до вимог ст.ст. 179, 204 ЦК України, за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов Договору, нарахована неустойка в розмірі 339,18 грн., що відображається в розрахунку суми позову (а.с.12).
На час розгляду справи, відповідачем доказів сплати заявленої до стягнення суми в розмірі 11 645,12 грн. (11 305,94 грн. основний борг + 339,18 грн. неустойки) суду не надано.
Суд, розглянувши матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Статтями 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Приписами ст. 44 ЦК Украйни встановлено, що письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.
Прокуратурою м. Дніпропетровська до матеріалів справи надано письмові пояснення третьої особи (а.с.31) згідно яких ОСОБА_1 , випадково заволодівши чистими бланками з відбитками штампу та печатки ІНФОРМАЦІЯ_1 , роздрукував на них текст листа від 01.01.98 р. та текст договору №12 від 01.01.98 р. та власноруч поставив підпис за військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відповідачем надана довідка №45 від 18.02.14 р. (а.с.114) згідно якої ОСОБА_1 у списках особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 ніколи не значився та у трудових відносинах не перебував.
Отже, господарський суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не мав необхідних повноважень на підписання Договору від імені відповідача, таким чином, оспорюваний правочин від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 підписано не повноважною особою.
Згідно ст. 63 ЦК України угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наступного схвалення відповідачем спірного Договору.
Статтею 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючі рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Згідно ст. 45 ЦК України недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватися на повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи та неупередженій оцінці доказів зібраних судом під час її розгляду. В даному випадку суд, дослідивши встановлені обставини та вивчивши пояснення сторін та надані докази дійшов висновку про невідповідність спірного Договору вимогам закону, оскільки даний Договір було підписано з боку відповідача неповноважною особою, а позивачем, в силу вимог ч. 2 ст. 63 ЦК України, не доведено його дійсність. З огляду на таке, господарський суд вважає, що договір №12 від 01.01.98 р. є недійсним, а тому не є належним доказом обставин на які посилається позивач.
Викладене є підставою для відмови у позові.
Клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи метою якої є вирішення питання чи виконаний підпис в договорі №12 від 01.01.98 р. та в листі від 01.01.98 р. ОСОБА_2 чи іншою особою задоволенню не підлягає з огляду на наявні в матеріалах справи вищенаведені пояснення ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи правильна назва відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, в судовому засіданні представником позивача надані документи, які свідчать про зміну назви підприємства в зв'язку із чим, суд вважає за необхідне на підставі ст. 25 ГПК України здійснити заміну позивача на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю „Патріот”.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно зі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 25, 32, 33, 43, 44, 49, 75,82-85 ГПК України, господарський суд,-
Здійснити заміну позивача Закритого акціонерного товариства Готель "Патріот" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю „Патріот”.
Визнати договір №12 від 01.01.98 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Патріот” (ЄДРПОУ 20297798) та Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) недійсним.
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано - 22.04.2014р.