Провадження1-кп/258/199/14
№258/14769/13-к
Справа № 258/14769/13-к Провадження №: 1-кп/258/199/14
24 березня 2014р. м. Донецьк
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДОНЕЦЬКА
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку кримінальне провадження, внесене в ЕРДР за № 12013050880003704 по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
1. 22.08.2013 року Кіровським районним судом м. Донецька за ст. 186 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 1700 гривень, штраф виплачений,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -
08 жовтня 2013 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись біля магазину «Кальміус» по вул. В.Терешкової в Кіровському районі м. Донецька, вступив в словесний конфлікт з раніше йому незнайомим ОСОБА_8 , в процесі якого ОСОБА_7 , діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, наніс ОСОБА_8 один удар кулаком правої руки в область обличчя, та один удар в область голови. Від спричинених ударів ОСОБА_8 втратив рівновагу, та впав спиною на землю.
Після чого, ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, стоячи біля ОСОБА_8 , завдав один удар ногою у область обличчя, від якого потерпілий ОСОБА_8 втратив свідомість.
Таким чином, згідно висновкам експерта № 1462 від 09 грудня 2013 року, ОСОБА_7 спричинив тілесні ушкодження потерпілому у вигляді: відкритий 2ох сторонній перелом нижньої щелепи в області кута зліва і тіла праворуч з розривом слизової оболонки і зміщенням фрагментів зліва, посттравматичним набряком підщелепної області ліворуч» які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я строком понад три тижні (більш як 21 день).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив суду, що 08 жовтня 2013 року він в 19 годин заступив на роботу на ринку «Меркурій». Приблизно через дві години він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_9 і вони вирішили сходити до ларька, де продають каву та алкоголь. У вказаному ларьку він купив каву, ОСОБА_10 купив пиво і вони стояли спілкувались. Через деякий час до них підійшов знайомий ОСОБА_10 на ім'я ОСОБА_11 . Далі ОСОБА_10 і ОСОБА_11 стали пити горілку. Ще через деякий час вони вирішили розходитись і всі разом пішли в бік магазину «Кальміус». Біля вказаного магазину у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_11 , в ході якого він декілька разів ударив останнього в обличчя. Після чого всі розійшлися, він пішов на роботу.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
Оцінюючи в сукупності докази провини обвинуваченого ОСОБА_7 , суд вважає, що його протиправні дії за ч. 1 ст. 122 КК України органом досудового слідства кваліфіковані правильно, так як він спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
У відповідності зі ст. 65 КК України, при призначенні ОСОБА_7 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до категорії середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання в м. Донецьку, за яким характеризується позитивно, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, не працює, не одружений.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує його щире розкаяння у вчиненому, що виразилося в усвідомленні своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , а також інших обставин справи, суд визнає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження скоєння ним нових правопорушень призначення йому основного покарання, не пов'язаного з позбавленням волі із застосуванням статті 75, 76 КК України в межах санкції інкримінованого йому в провину статті Особливої ??частини КК України.
У справі потерпілим ОСОБА_8 заявлявся цивільний позов щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 матеріальної шкоди в сумі 6200 грн. та моральної шкоди в сумі 1000 грн.
У відповідності до ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Суд вважає що цивільний позов не підлягає задоволенню оскільки жодних доказів на підтвердження своїх вимог, що передбачено ст. 60 ЦПК Уукраїни, потерпілим ОСОБА_8 не надано.
Процесуальних витрат по справі не мається.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_7 під час досудового розслідування не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у вигляді ДВОХ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити з випробувальним терміном на ДВА роки.
Керуючись ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої інспекції, періодично з'являтися на реєстрацію в ці органи і повідомляти їх про зміну свого місця проживання.
Термін покарання засудженому ОСОБА_12 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з моменту проголошення.
Суддя: ОСОБА_13