255/2334/14-а
№2а/255/113/2014
Іменем України
04 квітня 2014 року суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Пруднікова Г.М. розглянувши у скороченому провадженні справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, суд -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на наступне.
З 28.07.2009 року у ув'язку з набуттям пенсійного віку її було взято на облік в УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька і призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 80% від заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
19.02.2014 року позивачка звернулася до відповідача з метою перерахунку її пенсії відповідно до норм Закону України «Про державну службу» та наданою Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №3880/10/05-62-05 від 07.02.2014 року. Але згідно з рішенням УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька №2/44 від 20.02.2014 року їй було відмовлено в врахуванні сум матеріальної допомоги на оздоровлення індексацію заробітної плати, на які нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та які були включені до складу її заробітної плати, як державного службовця при обчислення пенсії позивачці.
У рішенні УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька посилалося на ст. ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу» та на Постанову КМУ від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення розмірів заробітку для обчислення пенсії» і зазначило, що «матеріальна допомога та індексація заробітної плати не відносяться до надбавок, передбачених ст. 33 Закону України «Про державну службу».
З прийнятим відповідачем рішенням ОСОБА_1 не згодна, вважає, що відмова УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька включення суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексацію заробітної плати, як державному службовцю, є наслідком порушення вимог норм чинного законодавства.
Тому просить суд визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька в перерахунку пенсії; скасувати рішення УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька №2/44 від 20.02.2014 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 82% індексації заробітної плати у сумі 1232,47 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 8498,56 грн., відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №3880/10/05-62-05 від 07.02.2014 року та виплату пенсії з дати призначення пенсії.
Відповідно до резолютивної частини ухвали Ворошиловського районного суд м. Донецька від 04 березня 2014 року було відкрите скорочене провадження у справі №2а/255/111/2014 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії та враховуючи приписи ст. 183-2 КАС України справу розглянуто суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику сторін, які беруть участь у справі.
Представником відповідача надано заперечення на позов, в якому він позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Згідно зі ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, opгани місцевого самоврядування їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів Україну, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд, вивчивши заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 28 липня 2009 року позивачці призначено пенсію за віком згідно Закону України №3723-ХІІ.
19.02.2014 року позивачка звернулася до Управління із заявою про перерахунок пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати (а.с. 13).
Відповідач, своїм рішенням від 20.02.2014 року відмовив позивачці у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця (а.с. 13).
Відповідно до ст. 37 Закону України 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних с службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної платині з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне врахування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України №3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч. 5 ст. 33 зазначеного Закону надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби в таких розмірах: понад 3 роки -10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Частина 7 ст. ЗЗ Закону України №3723-ХІІ встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України №3723-ХІІ державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України №3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
В довідку Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №3880/10/05-62-05 від 07.02.2014 року про складові заробітної плати, що подаються для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» дійсно увійшли суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати.
На всі виплати, що включені в ці довідки, в тому числі матеріальну допомогу було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, вони повинні були прийматися в розрахунок пенсії позивача.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що види оплати праці та інші виплати, які враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для перерахунку пенсії, не повинні виходити із складової заробітної плати, яку отримував державний службовець на час виходу на пенсію, оскільки таке звуження суперечить приписам ст. 37-1 Закону України № 3723-ХІІ.
Крім того, матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, видавалась щорічно і являлась обертом для нарахування і утримання страхових внесків до пенсійного фонду. А матеріальна допомога разового характеру надається роботодавцем у непередбачених (екстрених) випадках окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання і не є об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків до пенсійного фонду.
Таким чином, відповідна матеріальна допомога, що була виплачена позивачеві згідно наданої довідки, входить до складу фонду оплати праці.
Крім того, за змістом наведених норм ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та не був включений до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.02.2012 року (справа № 21-430а11).
За приписами ч. 2 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, рішення відповідача №2/44 від 20.02.2014 року про відмову включення в розрахунок пенсії ОСОБА_1 складових оплати праці, а саме суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, які були нараховані та виплачені та на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є незаконним та підлягає скасуванню.
Суд приймає до уваги доводи позивачки викладені в позовній заяві, щодо не врахування при обчисленні пенсії інших виплат отриманих ОСОБА_1 в період роботи, оскільки чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати на які нараховано і сплачено страхові внески. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Тому суд вважає, що пенсія позивачки повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона отримувала фактично на день звільнення, в тому числі, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати.
Крім того, враховуючи наведене та відсоток раніше призначеної позивачці пенсії (а саме 82%) вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 державного службовця з урахуванням фактично отриманих нею сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, з яких сплачено страхові внески у розмірі 82 відсотків від заробітної плати, і виплату такої пенсії з урахуванням фактично отриманих нею сум.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що з заявою про перерахунок пенсії та довідкою Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №3880/10/05-62-05 від 07.02.2014 року яка містить інші виплати: індексацію заробітної плати та матеріальну допомогу на оздоровлення на які нараховано страхові внески, позивачка звернулась 19.02.2014 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України №1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З норм зазначеної статті вбачається, що ОСОБА_1 має право на перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням усіх складових заробітної плати (отриманих виплат), що повинні входити у розрахунок пенсій) з 01.03.2014 року, а не з дати призначення пенсії, як це помилково зазначає позивачка.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом власних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Оскільки на користь позивачки постановлено судове рішення, та ним сплачено судовий збір у розмірі 75,00 грн. з Державного бюджету України на її користь підлягає стягненню судовий збір у розмірі 75,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 10, 11, 14, 17, 18, 23, 58, 69 - 71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 158 - 159, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька в перерахунку пенсії ОСОБА_1 - неправомірною.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька №2/44 від 20.02.2014 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька здійснити з 01.03.2014 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 з урахуванням 82% індексації заробітної плати у сумі 1232,47 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 8498,56 грн., відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №3880/10/05-62-05 від 07.02.2014 року з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням фактично отриманих нею сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 75,00 грн.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня отримання її копії, копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька Г.М. Пруднікова