Справа № 195/686/14-ц
іменем України
"23" квітня 2014 р. с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Тетеревятников А.П., у порядку підготовки справи до судового розгляду розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
22 квітня 2014 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та компенсацію моральної шкоди.
22.04.2014 року позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автозаправку в с. Кисличувата Томаківського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_2, та заборонити йому здійснювати будь-які операції з рухомим і нерухомим майном на території автозаправки.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголосив, що згідно із п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб, а у п. 4 зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.
Виходячи із того, що відповідно до п.5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача матеріальної шкоди в сумі 6938 гривень та моральної в сумі 15000 гривень внаслідок порушення його прав споживача.
Натомість у разі застосування такого виду забезпечення позову, можливо настануть вкрай негативні наслідки для діяльності особи - власника майна. Збитки від прийнятих заходів занадто будуть перевищувати суму позовних вимог, що суттєво відобразиться на діяльності підприємтсва. У даному випадку підстав для накладення арешту на автозаправку немає.
Керуючись ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, суд-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у виді накладення арешту на автозаправку в с. Кисличувата Томаківського району Дніпропетровської області, яка належить ОСОБА_2, та заборонити йому здійснювати будь-які операції з рухомим і нерухомим майном на території автозаправки -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя А. П. Тетеревятников