Справа № 182/9316/13-к
Провадження № 1-кп/0182/49/2014
23.04.2014 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня технічна, не працює, мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, ІПН НОМЕР_1
за ч.2 ст. 125 КК України
13.06.2013 року приблизно о 16.00год., ОСОБА_7 , знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2 на ґрунті виниклих особистих неприязне них відносин, в ході сварки, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно зробив один постріл зі спортивного-тренувальної зброї-револьверу «Снайп-4», який вогнепальною зброєю не являється в напрямку ОСОБА_6 , заподіявши останьому згідно висновку судово-медичної експертизи №414 від 05.07.2013 року тілесні ушкодження у вигляді сліпого кульового поранення лівого передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_8 винним себе не визнав, цивільний позов не визнав, та пояснив, що 13.06.2013р., близько 16 год. він приїхав до свого батька в с.Дмитрівка.. Біля двору батька побачив, що потерпілий прив'язав належну йому худобу - биків. Він перевів їх подалі. Потім він побачив, як потерпілий ОСОБА_9 біг до нього з сокирою і кричав, що зарубає. Відстань між ними була приблизно 20 м. Він злякався, розгубився, дістав з сумки належний йому револьвер і сказав, що б той зупинився, а то він буде стріляти. Але ОСОБА_9 не зупинився і замахнувся сокирою, після чого він вистрілив один раз в сторону ОСОБА_9 . Все це проходило на відстані 15-20 м. від його двору. Після чого останній пішов. Потерпілий був сам, але десь за 60 м. знаходився його дядько з вилами. Після приїзду співробітників міліції він видав їм револьвер з якого стріляв. Іншої зброї в нього не було. Також обвинувачений зауважив, що раніше у нього з потерпілим конфліктів не було.
Але вина обвинуваченого підтверджується показаннями потерпілого, свідків :
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 13.06.2013р., близько 16 год., він працював у себе на городі. Почув постріли, побачив, що ОСОБА_8 стріляв в належну йому худому - бичків. Підійшов до ОСОБА_10 і зробив йому зауваження, зазначивши що він має право випасати худобу на цій ділянці, ніякої сокири в нього не було. Але обвинувачений став погрожувати йому, сказавши що у нього є родичі в міліції, і зробив два постріли в нього. Перша куля лише залишила подряпину, а друга потрапила в руку. Після чого, він злякавшись, так як обвинувачений почав перезаряджати зброю, пішов. ОСОБА_8 стріляв з револьвера. Ці події були на відстані 50-60 м. від будинку, в балці.
Потерпілий зазначив, що діями обвинуваченого, йому спричинений матеріальна і моральна шкода. Матеріальна шкода складається з його витрат на лікування, а саме, йому було зроблено 2 операції на загальну суму 3500 грн., він купляв плівки для рентгена, ліки, на протязі місяця йому робили масажі руки , спеціальну гімнастику та інші процедури, за що він також платив гроші. Також, йому спричинена моральна шкода. Він не міг працювати, відчував страждання.
Потерпілий просив суд стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 778,2 грн., та моральну шкоду в розмірі 15000 грн.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 13.06.2013р., приблизно о 16 год. він бачив ОСОБА_6 , у якого з руки йшла кров. Той пояснив, що його підстрелив ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_12 показав, що в один з днів літа 2013р. він зі своїм знайомим ОСОБА_8 приїхав до батьків того в с.Дмитрівка. Він зайшов у двір, а ОСОБА_10 пішов відв'язувати бичків, які паслись біля двору. ОСОБА_10 відвів бичків подалі від двору. Коли він, то б то ОСОБА_13 , знаходився у дворі він почув на вулиці конфлікт, і чув як ОСОБА_10 казав, - «не підходь, вистрелю». Потім був один постріл. Коли ОСОБА_10 повернувся до двору, то сказав не виходити з двору. Перед пострілом він бачив, як потерпілий біг до ОСОБА_10 з сокирою, розмахував нею, також потерпілий лаявся і погрожував в адресу ОСОБА_10 . Зброї у ОСОБА_10 не бачив.
ОСОБА_14 показав, що 13.06.2013р., після обіду, до нього в с.Дмитрівку приїхав син ОСОБА_7 зі своїм знайомим. Вийшов з хати побачив, що син пішов відв'язувати бичків, які паслись біля двору. Син відв'язав бичків і йшов йому назустріч. Потів він побачив, що до сина біг потерпілий з сокирою. Син сказав , щоб той кинув сокиру, а потім був постріл і потерпілий втік. Звідки син взяв пістолет він не знає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що він як судово-медичний експерт проводив судово-медичну експертизу ушкоджень потерпілого ОСОБА_6 . В висновках експертизи помилково зазначена дата тілесних ушкоджень 01.06.2013р. Фактична дата спричинення тілесних ушкоджень є 13.06.2013р.
Також вина обвинуваченого підтверджується матеріалами кримінального провадження :
Як вбачається з протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення, 13.06.2013р. потерпілий ОСОБА_6 звернувся до правоохоронних органів з заявою по факту спричинення йому тілесних ушкоджень (а.п. 12-13).
В ході огляду місця події оглянута толока , яка розташована між вул. Садовою та АДРЕСА_2 (а.п. 17-20), де були спричинені тілесні ушкодження потерпілому..
Як зазначено в протоколі огляду місця події від 14.06.2013р. (а.п. 22-24), обвинувачений ОСОБА_7 добровільно видав револьвер, який,згідно висновку експерта № 32/07-267 вогнепальною зброєю не являється (а.п. 26-28).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 414 від 05.07.2013р. у ОСОБА_6 встановлене тілесне ушкодження у вигляді сліпого кульового поранення лівого передпліччя, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.п. 35-36).
Вивчивши докази по провадженню, суд вважає вину ОСОБА_7 доведеною.
Його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Ствердження потерпілого, про те що обвинувачений ОСОБА_7 двічі стріляв в нього, об'активними данними не підтверджуються.
Заява захисника обвинуваченого, про те що ОСОБА_7 не мав умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому в ході судового розгляду підтвердження не знайшла. Як зазначив сам обвинувачений, він сам вистрілив в сторону потерпілого.
Заява обвинуваченого про те що потерпілий біг на нього з сокирою, і саме постріл він зробив, так як злякався, за думкою суду є способом захисту.
Як свідчить з показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_14 які як і обвинувачений стверджували, що потерпілий біг з сокирою, не бачили загрози в ціх діях, так як жоден з них не зробив нічого щоб запобігти, як вони вважали протиправним діям потерпілого, так і нічого не зробили щоб ОСОБА_10 зміг укритися або втекти від ОСОБА_6 . З зазначених причин суд вважає показання зазначених свідків помилковими.
Обговорюючи питання міри покарання обвинуваченого, суд, на підставі ст.. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, характеристику.
Обставин які пом'якшують або обтяжують покарання не встановлено.
Суд вважає необхідним обрати обвинуваченому міру покарання у вигляді обмеження волі, але за думкою суду його виправлення можливе і без відбування їм покарання, тому суд вважає можливим застосувати ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Речовий доказ револьвер, який переданий на зберігання в камеру схову Нікопольського МВ УМВС України (а.п. 29, 30), як знаряддя злочину необхідно знищити.
Що стосується позову потерпілого то він за думкою суду підлягає задоволенню частково.
В части стягнення матеріальної шкоди, позов підлягає задоволенню на суму, підтверджену чеками, на 778, 2 грн.
Що стосується моральної шкоди, то суд, з урахуванням заявлених моральних страждань, вважає можливим позов задовольнити частково на суму 5000 грн.
Підстав для обрання запобіжного заходу нема.
На підставі наведеного та керуючись . 369, 373,374 КПК України, ст. 1066, 1067 ЦК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши випробувальний термін в 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України, забов'язати ОСОБА_7 не виїзджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 778,2 (сімсот сімдесят вісім грн.. 20 коп.) в якості матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн.. моральної шкоди, а всього стягнути 5778,20 грн. (п'ять тисяч сімсот сімдесят вісім грн.. 20 коп.)
Речовий доказ знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 діб з моменту його проголошення, з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Головуючий :