Справа № 711/3043/14-к
22 квітня 2014 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом, яке поступило з прокуратури міста Черкаси 01.04.2014 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березняки, Черкаського району, Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , 07.02.2014 року, близько 20.00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, незаконно заволодів особистими речами ОСОБА_5 . Так він 07.02.2014, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що власниця квартири ОСОБА_5 та її донька ОСОБА_6 не спостерігали за діями ОСОБА_4 та перебували у вітальні та на кухні відповідно, за раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, зайшов у спальну кімнату квартири, де шляхом вільного доступу відкрив шафу, звідки таємно, умисно з корисливих мотивів із шухляди викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: золотий ланцюжок із золотим хрестиком, вартістю 6000 гривень; золотий набір із 2-х сережок та кільця, вартістю 7000 гривень; золоте кільце у вигляді ажуру, вартістю 1500 гривень; золоте кільце із вставкою з білого золота, вартістю 3000 гривень; золоту обручку із вставками з коштовного каміння, вартістю 3000 гривень; золотий ланцюжок із підвіскою «Божої матері», вартістю 2500 гривень; золоту шпильку, вартістю 400 гривень; підвіску у вигляді ріжка, вартістю 500 гривень; золоте кільце із вставками з коштовного каміння, вартістю 2000 гривень; срібний хрестик, вартістю 70 гривень; срібну сережку із коштовним камінцем, вартістю 200 гривень; 2 сережки срібні у вигляді гвоздиків, вартістю 400 гривень і шкатулку для зберігання ювелірних виробів, вартістю 1500 гривень, чим завдав матеріальної шкоди потерпілій на загальну суму 28070 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник.
Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та показав, що 07.02.2014 року, близько 19.30 год. він прийшов у гості до ОСОБА_7 , яка проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_5 та у нього раптово виник умисел таємно викрасти золоті прикраси, які лежали у спальній кімнаті. Близько 20.00 год. він зайшов у спальну кімнату, звідки забрав дерев'яну шкатулку, в якій лежали ювелірні вироби, після чого поклав її у кишеню своїх штанів та пішов на кухню до ОСОБА_8 . Після 21.00 год. він передзвонив до свого знайомого ОСОБА_9 , який працює таксистом та попросив відвезти його до ломбарду «Скарбниця», що по бул. Шевченка 243 у м. Черкаси, бо йому необхідно закласти у ломбард золоті прикраси. Оскільки у нього при собі документів не було, то ОСОБА_9 погодився закласти їх на власний паспорт, що і зробив та отримав грошові кошти у сумі 2400 гривень, які передав йому. Після того, як він програв ці кошти на автоматах у лотерею, знову зателефонував до ОСОБА_9 , щоб той відвіз його у ломбард, щоб здати ще золото. За здачу прикрас він отримав грошові кошти у сумі 3100 гривень. Того ж дня, перебуваючи у приміщенні ігрових автоматів, він зустрів знайомого ОСОБА_10 , якого попросив закласти у той же ломбард золоті прикраси, які він викрав, на що ОСОБА_10 погодився, за що отримав 260 гривень та передав йому. Вказану суму він знову програв, після чого пішов додому за місцем проживання. Шкатулку із рештою ювелірних прикрас він заховав 07.02.2014 у під'їзді будинку, де проживає. В подальшому за грошові кошти його батька закладені золоті вироби були викуплені та повернуті. Свою вину у скоєному визнав повністю. Щиросердно розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася. Була повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Зі слів прокурора та обвинуваченого потерпіла та свідок в категоричній формі відмовилися з'явитися в судове засідання.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, ст.17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено і заборону зловживання правами, а саме: « Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».
Таким чином неприбуття в засідання потерпілої, належним чином повідомленої до суду може порушити права іншої сторони по справі, а саме підсудного ОСОБА_4 .
За таких обставин, суд вважає, що розгляд справи без участі потерпілої ніяким чином не порушить її права.
З урахуванням того, що обвинувачений визнав вину повністю та визнає докази зібрані по справі ,то прокурор заявив клопотання щоб долучити до справи і дослідити документи, які характеризують підсудного, не досліджуючи інших доказів, проти чого інші учасники не заперечували.
Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним досліджувати обставини та докази, які ніким не оспорюються , правильно розуміють їх зміст, а суд переконаний у відсутності сумнів у добровільності їх позиції, а тому в розумінні положень ст.349 КПК України, вважає недоцільним досліджувати інші докази по справі, роз'яснивши учасникам процесу наслідки, а саме, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд враховує щире каяття та сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування спричиненої шкоди та її розмір.
Обтяжуючих обставин покарання обвинуваченому суд не вбачає.
Враховуючи обставини справи та тяжкість злочину, особу обвинуваченого, наявність кількох пом'якшуючих відповідальність обставин, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні покарання у вигляді громадських робіт, яке, у даному випадку, є достатньою мірою та вважає за недоцільне застосовувати більш суворе покарання, передбачене санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності.
Доля речових доказів повинна бути вирішена в порядку ст.100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 370- 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт у розмірі 150 годин.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.
Речові докази по справі: 12 виробів з металу жовтого кольору, 3 вироби із металу білого кольору, а також декоративну шкатулку, що передані під розписку на зберігання потерпілій - залишити їй за належністю.
Копію вироку негайно вручити після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області учасниками процесу на протязі 30 діб.