Справа № 204/1532/14-к
Провадження № 1-кп/204/156/14
Справа № 204/1532/14-к
1-кп/204/156/14
21 березня 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальне провадження, внесене 30 січня 2014 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014040680000271 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, маючого середню спеціальну освіту, одруженого, тимчасово не працюючого, в силу ст. 89 КПК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_5 , в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, знайшов предмет, який відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробільної дії, виготовлений саморобним способом, при цьому у нього раптово виник умисел, направленний на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, та який він, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, підібрав, тим самим придбав та став носити при собі.
У відповідності до п. 13 ст. 10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року, в обов'язки міліції входить: давати дозвіл на придбання, зберігання, носіння і перевезення холодної зброї, вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів. Крім того, згідно п. 33 ст. 4 Указу Президента України № 383/2011 від 06.04.2011 року «Про положення про Міністерство внутрішніх справ України», на міліцію покладено забезпечення функціонування дозвільної системи. Згідно ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» № 576 від 12.10.1992 року, холодна зброя відноситься до предметів, на які поширюється дія дозвільної системи. На виконання вищезгаданих нормативних актів наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року затверджена «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними по своїх властивостях метальними снарядами несмертельної дії, і вказаних патронів, а також боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів», яка визначає у тому числі, порядок видачі дозволів на придбання, зберігання, носіння і перевезення холодної зброї.
Але, ОСОБА_5 , порушуючи законодавство України у сфері дії дозвільної системи, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, носив по вулицях м. Дніпропетровська вищевказану холодну зброю, без передбаченого законом дозволу.
Однак, ОСОБА_5 30.01.2014 року, близько 17 години 00 хвилин, був зупинений співробітниками міліції поблизу будинку № 1 по вул. Чичеріна у м. Дніпропетровську, у зв'язку з вживанням спиртних напоїв у громадському місці, та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення на запитання співробітників міліції, чи є при собі заборонені предмети,. повідомив у присутності понятих, що у нього є кастет, після чого ОСОБА_5 доставили до Красногвардійського РВ, для вилучення вищевказаного предмету. У ході проведення огляду, ОСОБА_5 , дістав з лівої кишені одягненої на ньому куртки, предмет який схожий на кастет, який був вилучений 30.01.2014 року у ОСОБА_5 у кабінеті № 25 Красногвардійського РВ, розташованого по вул. Філософська, 5 в м. Дніпропетровську, та який згідно висновку експерта № 66/03-18 від 06.02.2014 року є контактною не клинковою холодною зброєю ударно-дробільної дії. Наданий предмет виготовлений саморобним способом за типом кастетів, який ОСОБА_5 носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ч. 2 ст. 263 КК України.
20 лютого 2014 року між заступником прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська радником юстиції ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12014040680000271 з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_5 з іншого боку було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої, ОСОБА_5 була висунута підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України. Підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Сторонами погоджено покарання ОСОБА_5 у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п. 3, 4 ст. 76 КК України, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
В угоді також зазначено, що сторони розуміють наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та щиро розкаявся.
Також суду пояснив, що цілком розуміє: що він має право на справедливий судовий розгляд; характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження даної угоди; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений також пояснив, що укладення угоди з його боку є добровільним, просив суд затвердити угоду.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Суд, вислухавши думки прокурора та обвинуваченого доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Судом встановлено, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є злочином середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України.
На думку суду укладена сторонами угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України: умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свобод та інтересів сторін та інших осіб.
Судом також встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, узгоджене покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених КК України, та відповідає санкції ч. 2 ст. 263 КК України.
За таких обставин суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену сторонами міру покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п. 3, 4 ст. 76 КК України, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд -,
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 20 лютого 2014 року між заступником прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська радником юстиції ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12014040680000271 з одного боку, та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_5 з іншого боку.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - одного року - не вчинить нового злочину, і буде виконувати покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цю інспекцію про зміну свого місця проживання.
Речовий доказ у справі: холодну зброю (кастет), що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, згідно квитанції № 918, номер книги обліку речових доказів - 9080 - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з моменту проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1