21 листопада 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Браги A.B., при секретарі - Лампіки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства ВАТ«Ві Ей Бі Банк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №139/гр, -
04 липня 2011 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник позивача із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 27 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №139/1, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 5500,00 гривень, зобов'язавшись його повернути до 24 червня 2010 щомісячними платежами,сплативши 24% річних та інші обов'язкові платежі. Оскільки відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконує, позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача на свою користь суми заборгованості, яка станом на 14 червня 2011 року склала 7258,55 гривень. Також представник позивача просив суд покласти на відповідача судові витрати.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дат)', час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. При цьому від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності. Також в заяві представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169 ч.4, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу III ЦПК України, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст.197 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 27 грудня 2007 року між ВАТ «Ві Ей Бі Банк», як кредитором та відповідачем, як позичальником, укладено кредитний договір №139/гр, за умовами якого кредитор зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 5500,00 гривень. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит до 24 грудня 2010 року щомісячними платежами в розмірі та на умовах, визначених договором, а також сплатити 24% річних та інші обов'язкові платежі. За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 25 (двадцяти п'яти) відсотків від суми неповерненого Кредиту та/або несплачених процентів, строк сплати яких настав.
Викладені обставини підтверджуються копією кредитного договору №139/гр від 27 грудня 2007 року (а.с.-8-10).
Із матеріалів справи встановлено, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов'язання за кредитним договором №139/гр від 27 грудня 2007 року, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 14 червня 2011 року становить 7258,55 гривень, з яких 4419,79 гривень - заборгованість по кредиту, 2279,91 гривень - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, штраф за пропуск платежів, за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування в сумі 558,58.
Викладене підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №139/гр від 27 грудня 2007 року (а.с.-7).
Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище кредитного договору, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України).
Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновид якої є пеня, штраф (ст.549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст.550 ЦК України).
Нормою ст.625 ч.І ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором №139/гр від 27 грудня 2007 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем та відповідачами даного договору із дотримання вимог діючого законодавства, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за даним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті державного мита у суму 72,88 гривні та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, сплата яких підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 625, 629, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст.Ю, 11, 57, 60, 88, 109, 169, 197, 208, 209, 212-215, 223-232, нормами Глави 8 Розділу III ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства ВАТ «Ві Ей Бі Банк» заборгованість за кредитним договором №139/гр від 27 грудня 2007 року в сумі 7258,55 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства ВАТ «Ві Ей Бі Банк» судові витрати у справі у вигляді державного мита в розмірі 72,58 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 гривень.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому cm.cm.223, 232 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішеннялкожуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А.В. Брага