Роздільнянський районний суд Одеської області
511/365/14-к
Номер провадження: 1-кп/511/106/14
22.04.2014 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Роздільна Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Оброчне Котовського району Одеської області, громадянки України, тимчасово не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_4 , згідно наказу №30 від 01.10.2001 року директора Слобідського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад”, розташованого у с. Слобідка Роздільнянського району Одеської області, прийнята на посаду заступника директора по адміністративно-господарській роботі, була службовою особою. Відповідно до п. 3.8 Посадової інструкції заступника директора по адміністративно-господарській роботі Слобідського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад” на ОСОБА_4 покладено обов'язки щодо обліку робочого часу технічного і обслуговуючого персоналу школи. Складаючи офіційні документи - табелі обліку робочого часу технічного і обслуговуючого персоналу школи, ОСОБА_4 за період з листопада 2006 року по жовтень 2013 року вносила у ці документи неправдиві відомості щодо відпрацювання робочого часу технічним працівником ОСОБА_6 , охоронцем ОСОБА_7 , охоронцем ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вказані особи не виконують роботу згідно укладеними з ними трудовими договорами.
Так згідно наказу №64 від 10.11.2006 року директора Слобідського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад” прийнято на роботу ОСОБА_6 в якості прибиральника та техпрацівника. Незважаючи на те, що ОСОБА_6 в порушення ст.. 30 КЗпП України, щодо обов'язку особистого виконання роботи покладеної на працівника трудовим договором, з 10.11.2006 року по жовтень 2013 року на роботу не з'являлась, ОСОБА_4 умисно вносила недостовірні відомості в офіційні документи - табелі обліку робочого часу про фактичне відпрацювання робочого часу ОСОБА_6 щомісячно.
Згідно наказу №79 від 05.10.2009 року директора Слобідського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад” прийнято на роботу в якості охоронця ОСОБА_7 . Незважаючи на те, що ОСОБА_7 в порушення ст.. 30 КЗпП України щодо обов'язку особистого виконання роботи покладеної на працівника трудовим договором, з 05.10.2009 року по серпень 2012 року на роботу не з'являвся, ОСОБА_4 навмисно вносила недостовірні відомості в офіційні документи - табелі обліку робочого часу про фактичне відпрацювання робочого часу ОСОБА_7 щомісячно.
Згідно наказу №69 від 01.10.2011 року директора Слобідського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад” прийнято на роботу в якості охоронця ОСОБА_8 . Незважаючи на те, що ОСОБА_8 в порушення ст.. 30 КЗпП України щодо обов'язку особистого виконання роботи покладеної на працівника трудовим договором, з 01.10.2011 року по жовтень 2013 року на роботу не з'являвся, ОСОБА_4 насмино вносила недостовірні відомості в офіційні документи - табелі обліку робочого часу про фактичне відпрацювання робочого часу ОСОБА_8 щомісячно.
Діями обвинуваченої ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
29.01.2014 року між старшим прокурором прокуратури Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст. 468-470, 472 КПК України на стадії досудового розслідування укладено по кримінальному провадженню №12014160390000064 угоду про визнання винуватості.
Згідно Угоди підозрювана ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у внесенні нею, як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Підозрювана та прокурор дійшли згоди щодо формулювання підозри та правової кваліфікації дій підозрюваної за ч.1 ст. 366 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинна понести підозрювана за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700,00 грн) з позбавленням права обіймати посади в установах, підприємствах і організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, отримана згода підозрюваної на його призначення.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст.. 366 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, повідомила про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості на стадії досудового розслідування, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.
Прокурор ОСОБА_3 також просив затвердити угоду про визнання винуватості з підозрюваною, укладену ними на досудовому розслідуванні, повідомив суд про розуміння наслідків укладення та затвердження даної угоди.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам та у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнала себе винною, згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості. Узгоджена угодою про визнання винуватості міра покарання для обвинуваченої, встановлена в межах санкції ч. 1 ст. 366 КК України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права.
Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема вимогам ст.65 КК України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченій ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.01.2014 року, укладену між підозрюваною ОСОБА_4 та прокурором прокуратури Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12014160390000064.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн з позбавленням права обіймати посади в установах, підприємствах і організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1