Справа № 495/3373/13-ц
Номер провадження 2/511/390/14
"22" квітня 2014 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого Бобровська І. В. ,
при секретарі Томчук Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 53868,30 грн,
ПАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № R53700232120В від 13.04.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50400,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 31,00 % річних, з кінцевим терміном повернення 13.04.2016 року, з погашенням кредиту згідно умов кредитного договору. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала. Заборгованість відповідача перед Банком станом на 21.03.2013р. склала 53868,30 грн. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити його позов.
Разом з позовною заявою позивач надав до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просить у порядку забезпечення позову накласти арешт на майно, належне ОСОБА_1
Заява ПАТ «ВТБ Банк» не підлягає задоволенню, оскільки подана без додержання вимог, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч.2 ст.151 ЦПК України).
У поданій до суду заяві ПАТ «ВТБ Банк» не вказує, на яке саме майно потрібно накласти арешт, не надано доказів, що саме відповідачу належить будь-яке рухоме та нерухоме майно, на яке потрібно накласти арешт.
Ст.152 ЦПК України передбачає, що арешт накладається на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього, або в інших осіб. Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відсутність зазначених відомостей у заяві ПАТ «ВТБ Банк» позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.
У відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про постановляє ухвалу.
Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду з клопотанням про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд -
Заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І. В. Бобровська