1-кп/463/30/14
іменем України
23 квітня 2014 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150270000924 про вчинення ОСОБА_7 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Катеринівка, Приморський Край Росія, громадянином України, українцем, освіти середньої, не працюючим, не одруженим, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_2 , судимого, останній раз 28.11.2002 року Ленінським районним судом м. Чернівці за ст..187 ч.2, 69 КК України в редакції 2001 року до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, суд -
Обвинувачений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 1 год. ночі, перебуваючи в АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно спричинив потерпілому ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, у вигляді рани на шиї з пошкодженням артерій та вен шиї, одна з яких проникаюча в просвіт трахеї.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому визнав частково. Пояснив, що 1.08.2013 року перебував у с. Зимна Вода в будинку ОСОБА_9 , де разом з потерпілим ОСОБА_10 вживали спиртні напої у великій кількості. На даний момент не може пригадати у зв'язку з чим між ним та потерпілим ОСОБА_8 виник конфлікт в процесі якого він вдарив потерпілого ножем, який лежав на столі. Жодного умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_8 у нього не було, вдарив його в шию випадково, оскільки був в стані сильного алкогольного сп'яніння. Місце для удару спеціально не вибирав, оскільки нічого не пам'ятав, спам'ятався лише коли побачив на своїх руках кров та ніж.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що будь-яких претензій до обвинуваченого не має, просив суворо не карати, вбивством не погрожував. По факту подій, що мали місце 1.08.2013 року в с. Зимна Вода пояснив наступне, що він, обвинувачений та ОСОБА_9 вживали спиртні напої, між ним та обвинуваченим виник конфлікт з приводу стосунків з ОСОБА_9 . В момент нанесення йому удару обвинуваченим вони обоє стояли, обвинувачений схопив ніж, замахнувся ним та вдарив його. Що було далі не пам'ятає, потім йому стало відомо про те, що ОСОБА_9 викликала швидку допомогу і його було доставлено у 8-му лікарню м. Львова.
Судом за клопотанням прокурора допитано свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які пояснили, що як працівники міліції були викликані на місце події в АДРЕСА_3 ., по дорозі ними затримано підозрілу особу, як потім з'ясувалось ОСОБА_7 , одяг якого був закривавлений, нічого пояснити не міг, оскільки був в стані сильного алкогольного сп'яніння. Затримавши останнього, прибули на місце виклику, де був виявлений поранений ОСОБА_8 .
Також судом допитано свідка ОСОБА_13 , яка дала пояснення про те, що в її присутності, як слідчого, обвинувачений ОСОБА_7 зізнавався у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому, однак твердив, що не мав наміру його вбити.
В судовому засіданні допитано судово-медичного експерта ОСОБА_14 , яка підтримала висновок №1310 від 2.08.2013 року, пояснила, що у потерпілого ОСОБА_8 виявлено ряд тілесних ушкоджень, які могли виникнути 1.08.2013 року. Рани на шиї з пошкодженням артерій та вен шиї, одна з яких проникла в просвіт трахеї відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент їх заподіяння, інші тілесні ушкодження відносяться до легких.
Відповідно до оголошеного висновку, який складений в період з 2.08.2013 року по 22.08.2013 року у ОСОБА_8 виявлено рани в ділянці шиї, які проникали в трахею з пошкодженням артерій та вен; синці, рани, подряпина на обличчі, котрі утворились від дії гострого предмету. Крім того, у нього виявлені садна на ногах, які утворились від дії тупих предметів або при ударах до таких. Могли виникнути 1 серпня 2013 року незадовго до поступлення в лікарню. Рани на шиї з пошкодженням артерій та вен шиї, одна з яких проникала в просвіт трахеї, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. Синці, садна, подряпина та рана на голові відносяться до легкого тілесного ушкодження. ( а.с.101-103)
В судовому засіданні оглянуто ніж, який було знайдено неподалік будинку АДРЕСА_3 в траві із слідами крові на ньому, обвинувачений впізнав такий по розміру. Відповідно до експертного дослідження ( а.с.104-107) наданий на дослідження ніж є кухонним ножем, не відноситься до холодної зброї.
Відповідно до вилучених з місця події та з осіб речових доказів, що долучені доматеріалів справи, а також до висновку експерта ( а.с.63-66) у слідах на футболці ОСОБА_7 виявлено кров людини, яка може походити, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_8 .
Згідно висновку судово-медичної цитологічної експертизи ( а.с.69-71) у обвинуваченого ОСОБА_7 взято експертні зрізи нігтьових пластинок з обох рук, де виявлено кров людини, чоловічої генетичної статі, тобто така кров може походити як від потерпілого ОСОБА_8 так і від обвинуваченого ОСОБА_7 , при умові у людини зовнішньої кровотечі.
В судовому засіданні не було встановлено наявність при затриманні у ОСОБА_7 будь-яких тілесних ушкоджень з ознаками зовнішньої кровотечі.
При проведенні дактилоскопічного дослідження слідів пальців рук відібраних у приміщенні будинку АДРЕСА_3 ( а.с.73-79) виявлені сліди пальців рук обвинуваченого ОСОБА_7 , які вилучені відповідно до протоколу огляду місця події ( а.с.33-36).
При проведенні судово-медичної експертизи ножа, що вилучений 1.08.2013 року при огляді місця події в с.Зимна Вода на узбіччі дороги по вул..Л.України ( а.с.95-99), на лезі клинка ножа та ручці виявлено кров людини чоловічої генетичної статі така може походити, як від потерпілого ОСОБА_8 так і від обвинуваченого ОСОБА_7 при умові зовнішньої кровотечі в останнього. А також на фрагменті килима вилученого з будинку АДРЕСА_3 на якому відповідно до висновку експерта (а.с.59-61) виявлено кров людини, яка по своїй груповій приналежності може походити, як від потерпілого так і від обвинуваченого.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення за закінчений замах на вбивство ОСОБА_8 , тобто за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15,ч.1 ст.115 КК України.
Однак в судовому засіданні така кваліфікацій дій обвинуваченого не знайшла свого підтвердження виходячи із досліджених доказів.
Дана кваліфікація визначена обвинуваченням у зв'язку з умисним нанесенням декількох послідових ударів в область шиї. Однак, як встановлено судом, такі удари нанесені обвинуваченим в стані сильного алкогольного сп'яніння, без усвідомлення та вибору останнім місця нанесення ножового удару. Про це суду ствердив і сам потерпілий, даючи пояснення про те, що удар був нанесений на рівні розмаху плеча та руки людини. Тобто судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 прямого умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_8 не мав.
У Постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 7.02.2003 року №2 звернуто увагу на те, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого( ч.2 ст.121 КК України) суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що перебувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій ( при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яку спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення немає.
Враховуючи наведені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що в діях обвинуваченого є ознаки злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України тобто умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент його заподіяння, тому перекваліфіковує дії обвинуваченого із ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Враховується, що вчинений злочин згідно закону відноситься до тяжкого. Обтяжуючою відповідальність обставиною для обвинуваченого є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, що на думку суду було основною причиною вчинення такого.
Пом'якшуючими суд визнає ті обставини, що обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, шкодує про вчинене, має вірус імунодефіциту людини, страждає офтальмологічним захворюванням ( а.с.179-183)
З врахуванням наведеного, суд вважає, що його виправленню та перевихованню буде сприяти покарання в межах санкцій ст.121 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі.
Крім того, беручи до уваги, що суд прийшов до переконання щодо призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, враховуючи, що строк запобіжного заходу - тримання під вартою, обраний ухвалою суду від 21 березня 2014 року закінчується 20 травня 2014 року, до закінчення строку на апеляційне оскарження вироку суду визначеного статтею 395 КПК України, а також беручи до уваги, що запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, підстави для застосування запобіжного заходу тримання під вартою не відпали, а тому обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст.337, 349,368,369,374,376 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 1 ст.121 КК України у вигляді 6 ( шести) років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід тримання під вартою продовжити строком на 60 днів до 21 червня 2014 року.
Строк відбуття відбуття покарання засудженому рахувати з часу фактичногозатримання - 1 серпня 2014 року.
Речові докази по справі: а саме вирізка із килимка, пляшка, два стакани, змиви з рук, зрізи нігтів з рук, 9 слідів рук, ніж - знищити
Речові докази по справі:взуття,спортивні шорти, чоловіча куртка,футболка - повернути засудженому ОСОБА_7 .
Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь держави 782 грн. 40 коп. витрат за проведення експертизи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
Стрепко ОСОБА_15