Справа №3/463/398/14
14 квітня 2014 року м. Львів
суддя Личаківського районного суду м. Львова - Мармаш В.Я., розглянувши матеріали Територіальної державної інспекції праці у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт - серія НОМЕР_2 виданий Франківським РВ ЛМУ УМВСУ у Л/о 07.02.96 року, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, про скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, -
ФОП ОСОБА_1, здійснюючи підприємницьку діяльність на вул. Ш.Руставелі, 2 у м. Львові, допустила порушення вимог законодавства про працю, а саме: вимоги ч. 1 ст. 53 КЗпП України - Тривалість роботи напередодні не всіх святкових і неробочих днів скорочена на 1 годину; ст. 107 КЗпП України - Оплата за роботу у святкові і неробочі дні не проводиться у подвійному розмірі; ч. 1,2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» - виплата заробітної плати проводиться менше двох разів на місяць через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата; ч. 1 ст. 116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, не проводиться в день звільнення; ч. 1 ст. 117 КЗпП України - у разі невиплати в день звільнення всіх коштів працівнику не виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку; ч. 1 ст. 47 КЗпП України - належно заповнена трудова книжка видається працівникові у день звільнення, однак не проводиться з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України; ст. 83 КЗпП України - при звільненні працівника йому не виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Правопорушник на судовому розгляді справи вину визнала в повному обсязі, зазначила, що усі порушення будуть усунуті належним чином.
Правопорушення стверджується діючим актом перевірки, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями правопорушника.
Вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, обставин що пом'якшують та обтяжують відповідальність не вбачаю та вважаю, що до неї слід застосувати вид адміністративного стягнення - штраф.
Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.11.2011 року, із врахуванням змін внесеними Законом України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року, який набрав чинності з 23.10.2013 року - розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 36,54 грн. (0,03 розміру мінімальної заробітної плати).
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 41, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 510 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 36,54 грн. судового збору у справі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення через місцевий суд.
Суддя Мармаш В.Я