10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Корицька В.О.
Суддя-доповідач: Майор Г.І.
іменем України
08 квітня 2014 року Справа № 2-а-4997/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого-судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Одемчука Є.В.,
при секретарі Городнюк В.М.
за участю стягувача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Богунського районного суду м. Житомир від 07 лютого 2014 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,-
У грудні 2013 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Житомирській області звернувся до суду із поданням, в якому просив змінити спосіб та порядок виконання рішення за виконавчим листом №2а-4997/11 від 27.12.2011 року, виданим Богунським районним судом м. Житомира.
Як на підставу для задоволення подання посилався на те, що постанову суду в частині зобов'язання виконано, однак, виплату коштів не проведено у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету на виплату доплат по рішенню судів.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомир від 07 лютого 2014 року подання задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення суду у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2а-4997/11 виданого 27.12.2011 року Богунським районним судом м. Житомира про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира провести ОСОБА_3 донарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 23.04.2011 року по 22.07.2011 року.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні подання державного виконавця.
Заслухавши пояснення стягувача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
З матеріалів справи убачається, що постановою Богунського районного суду м. Житомир від 15 грудня 2011 року: позов задоволено, визнано дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира щодо відмови ОСОБА_3 здійснити перерахунок пенсії та виплатити пенсію в повному обсязі незаконними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира провести ОСОБА_3 перерахунок і призначити виплату пенсії, виходячи з розмірі мінімальної пенсії, передбаченої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ, а саме: підвищення до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 23.04.2011 року по 22.07.2011 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира залишено без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомир залишено без змін.
05.01.2013 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, виданого на підставі зазначеного судового рішення.
Згідно повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира №17152/02 від 29.10.2013 року, що нарахована сума становить за ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає 533,96 грн. Виплату коштів не проведено у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету на виплату доплат по рішенню судів.
Саме вказані обставини стали підставою для задоволення судом першої інстанції подання державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 263 КАС України.
Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
У відповідності до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Зазначена норма кореспондується з ч.1 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звертатися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Отже, виходячи з приписів зазначених правових норм, підставою для застосування правил цих норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі. Зокрема, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, а саме, за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Однак, звертаючись до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду, державним виконавцем всупереч ч.1 та ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" не було вжито заходів щодо встановлення відсутності коштів на рахунку у відповідача. Самого посилання на лист управління Пенсійного фонду без надання доказів, зокрема, розпорядження щодо здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення, доказів щодо наявності на розрахункових рахунках кошторисних призначень на виплату вказаних доплат до пенсії, є недостатньою підставою для задоволення подання.
Також, задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення, як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Отже, зобов'язання, покладені на відповідача постановою суду, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
Як убачається з матеріалів справи, обставини, які стали підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення за своєю правовою природою є додатковою позовною вимогою про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової - про відмову у задоволенні подання про зміну способу виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомир від 07 лютого 2014 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення скасувати та постановити нову.
Відмовити державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Житомирській області у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за виконавчим листом №2а-4997/11 від 27.12.2011 року, виданого Богунським районним суду м. Житомир у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор
судді: (підпис) А.Ю.Бучик
(підпис) Є.В.Одемчук
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10014
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира вул. Перемоги,55,м. Житомир,10003
4-заявник про зміну спосообу: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області майдан Соборний,1,м.Житомир,10014