Справа: № 825/3713/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Д"яков В.І. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
10 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Дроздовій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффазен банк Аваль» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Чернігівській області, за участю третіх осіб - Державної прикордонної служби України та Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати Головного управління юстиції у Чернігівській області винести постанову про зняття обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа та направити таку постанову до Державної прикордонної служби України для виконання.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що ОСОБА_2 є єдиним власником юридичної особи-боржника.
Під час судового засідання позивач та його представник заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Представники Державної прикордонної служби України при вирішення апеляційної скарги поклалися на розсуд суду.
Відповідач та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представників вказаних осіб в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, його представника, а також пояснення представників Державної прикордонної служби України, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Райффазен банк Аваль» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2012 року ОСОБА_2 було обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № 130А/3, сформованого 18 квітня 2007 року.
Позивач 02 вересня 2013 року звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області із заявою про зняття обмеження у праві виїзду за межі України.
Листом від 26 вересня 2013 року № 02.01-25/130А-3 позивачу було повідомлено про відсутність підстав для задоволення його вимог.
Не погоджуючись із такою відповіддю ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що підстави, з яких позивачу було обмежено право у виїзді за межі України, відпали.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2012 року обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа було пов'язане з тим, що він був керівником ПАТП «Інтрансавтострой», яке є боржником у зведеному виконавчому провадженні № 130А/3, сформованому 18 квітня 2007 року.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 227449 від 30 серпня 2013 року керівником вказаного підприємства є Євсеєнко Г.А.
У відповідності до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
З огляду на те, що на даний час ОСОБА_2 не є керівником ПАТП «Інтрансавтострой», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача про скасування обмежень у праві виїзду за межі України.
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в апеляційній скарзі, як на підставу для задоволення своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_2 залишився єдиним власником зазначеної юридичної особи.
Разом з тим, п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язує можливість обмеження особи у праві на виїзд за межі України саме із виконанням нею обов'язків керівника юридичної особи - боржника, який ухиляється від виконання зобов'язань.
Обмеження права виїзду за межі України власника такої юридичної особи Законом України «Про виконавче провадження» - не передбачено.
Також апелянт вказує на те, що ОСОБА_2 особисто є солідарним боржником у виконавчому провадженні.
Згідно ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2012 року ОСОБА_2 було обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань у зведеному виконавчому провадженні № 130А/3, сформованому 18 квітня 2007 року. У вказаній ухвалі зазначено, що у зведене виконавче провадження № 130А/3 були об'єднані виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-21 від 27 жовтня 2006 року, № 2-а-211/10/2570 від 17 січня 2011 року, 2а/2570/871/2011 від 14 грудня 2011 року та наказів № 8/143/16 від 18 лютого 2011 року, № 12/22 від 28 березня 2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2006 року з ОСОБА_2, ПАТП «Інтрансавтострой» та ТОВ «Інтрансавтострой» було стягнуто кошти на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як із солідарних боржників.
Разом з тим, до зведеного виконавчого провадження № 130А/3 було включено виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення лише в частині стягнення коштів з ПАТП «Інтрансавтострой».
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.
З огляду на те, що заходи обмеження у праві виїзду за межі України були застосовані до позивача саме в рамка зведеного виконавчого провадження № 130А/3, визнання ОСОБА_2 боржником в іншому виконавчому провадженні - не впливає на розгляд та вирішення даної справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ПАТ «Райффазен банк Аваль» не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 23 жовтня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Райффазен банк Аваль» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Райффазен банк Аваль» - відмовити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Ухвала складена в повному обсязі 15 квітня 2014 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.