03 квітня 2014 рокусправа № 808/867/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточого В.О.
за участю:
представника відповідача: Крошки В.В.
представника позивача: Русінової Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі №808/867/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім..А.М.Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
04.12.2013 року Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім..А.М.Кузьміна» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000510024, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 608 507грн.; №0000530024, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за березень, травень 2012 року на 121 701грн.; №0000520024, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ за квітень, червень 2012 року на 121 701грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 91 275,75грн.
В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що підприємством були виконані усі вимоги Податкового кодексу щодо формування податкового кредиту, визначення від'ємного значення, як різниці між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту. Також позивач посилається на безпідставність висновків відповідача про непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з його контрагентами, оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовується в межах господарської діяльності платника податків. Крім того, право позивача на бюджетне відшкодування не може ставитись у пряму залежність від дотримання вимог податкового законодавства контрагентами та фактичної сплати ними сум ПДВ до бюджету.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року адміністративний позов задоволено:
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті 17.01.2013 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС у відношенні публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»:
№ 0000510024, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 608 507 гривень;
№ 0000530024, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень, травень 2012 року на 121 701 гривню;
№ 0000520024, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень, червень 2012 року на 121 701 гривню та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 91 275,75 гривень.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку СДПІ, свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині формування позивачем від'ємного значення, що призвело до його завищення, і як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування. В обґрунтування правомірності висновків фахівців СДПІ, відповідач посилається на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. (справа №2а/0470/7043/12), якою відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Метал Маркет» (контрагент позивача) до Криворізької південної МДПІ про визнання дій протиправними.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 20.12.2012р. по 27.12.2012р. повноважними особами Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім..А.М.Кузьміна» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Метал-Маркет», яке мало правові відносини за березень 2012р., за результатами якої складено Акт №605/24-1/00186536 від 28.12.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки)
В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:
п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2012 року на 608 507 гривень по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТэМетал-Маркет»;
пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п. 198.1, 198.3 ст.198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України №1002 від 21.12.2010, в результаті чого завищено від'ємне значення за березень 2012, травень 2012 року на суму ПДВ 121 701грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012, червень 2012 року на суму ПДВ 121 701грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Метал-Маркет».
На підставі Акту перевірки №605/24-1/00186536 від 28.12.2012р. Спеціалізованою ДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.01.2013р.:
№ 0000510024, яким ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім..А.М.Кузьміна» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 608 507 гривень (а.с.40);
№ 0000530024, яким ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім..А.М.Кузьміна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень, травень 2012 року на 121 701грн. (а.с.42);
№ 0000520024, яким ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім..А.М.Кузьміна» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень, червень 2012 року на 121 701грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 91 275,75грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на необґрунтованість висновків, які викладені в Акті перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно пп. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів,
встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За правилами пп.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При
від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.
Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.
Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції по взаємовідносинам ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім..А.М.Кузьміна» з ТОВ «Метал-Маркет».
Висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства, податковий орган дійшов з огляду на те, що СДПІ було отримано від Криворізької Південної МДПІ акт про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Метал Маркет" №289/231/37064740 від 31.05.2012 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Метал-Маркет" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.05.2010 по 31.03.2012, в якому викладено встановлені порушення, вчинені ТОВ "Метал-Маркет" в ході здійснення господарських операцій з ТОВ "Метінвест-СМЦ", ТОВ "Завод Метиз".
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Метал Маркет" не мало необхідних умов для виконання значного обсягу постачання або здійснення діяльності, про що свідчить відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, необхідних для здійснення господарської діяльності, складських приміщень і транспортних засобів.
При здійсненні документальної перевірки встановлено факт здійснення документообігу між контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями з метою нарахування ціни на металопродукцію шляхом використання додаткової ланки проходження товару по ланцюгу постачання без можливості підтвердження реального факту здійснення господарських операцій.
Вказані порушення були встановленні в ході здійснення аналізу господарських операцій, вчинених ТОВ «Метал Маркет» з контрагентами: договір поставки від 23.01.2012 з ТОВ «Метінвест-СМЦ» (постачальник) та ТОВ «Метал Маркет» (покупець), договір купівлі- продажу від 28.12.2011 з ТОВ «Завод Метиз» (продавець) та ТОВ «Метал Маркет»
(покупець).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/7043/12 від 11.09.2012 встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з наданням первинних та інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У задоволенні позовних вимог ТОВ «Метал Маркет» до Криворізької Південної міжрайонної ДПІ Дніпропетровської області ДПС України про визнання дій протиправними відмовлено.
Крім того, постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 408/5624/12 від 08.08.2012 директора ТОВ «Метал Маркет» ОСОБА_4, яким вчинено порушення, викладені в акті перевірки № 289/231/37064740 від 31.05.2012, притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КпПАП України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Будь-яких інших обставин, з якими б СДПІ пов'язувала порушення ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім..А.М.Кузьміна» вимог податкового законодавства, Акт перевірки №605/24-1/00186536 від 28.12.2012р. не містить.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких доводів податкового органу з огляду на наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Метал Маркет».
Судом першої інстанції було досліджено наявність господарських операцій між ТОВ "Метал-Маркет" (постачальник) та ПАТ "Дніпроспецсталь" (покупець) щодо поставки товарно-матеріальних цінностей, які підтверджуються первинними документами, наявними в матеріалах справи, а саме: договором поставки №11120237 від 05.03.2012, специфікацією №1 від 05.03.2012, додаткової угодою до договору поставки №1 від 15.03.2012; податковими накладними №27 від 13.03.2012, №32 від 14.03.2012, №57 від 20.03.2012, №№80,81 від 27.03.2012, №73 від 23.03.2012;видатковими накладними №РН-0000214 від 13.03.2012, №РН-0000218 від 14.03.2012, №РН-0000260 від 20.03.2012, №№ РН-0000293, РН-0000294 від 27.03.2012, №РН-0000285 від 23.03.2012; рахунками-фактурами №СФ-0000145 від 13.03.2012, №СФ-0000149 від 14.03.2012, №СФ-0000163 від 20.03.2012, №№ СФ-0000178, СФ-0000177 від 27.03.2012, №СФ-0000170 від 23.03.2012; прибутковими ордерами №№ 44,45 від 15.03.2012, №50 від 22.03.2012, №55 від 26.03.2012, №№ 56,57 від 28.03.2012; товарно-транспортними накладними від 13, 14, 20, 23 та 27 березня 2012 року; сертифікатами прийомки №А-2214 від 13.03.2012, №А-2047 від 14.03.2012, №АА-982 від 20.03.2012, №№ А-2846, А-2774 від 27.03.2012, №А-1999 від 23.03.2012; заявками на перевезення від 12, 13 й 22 березня 2012 року; актом здачі-прийомки виконаних робіт №0000000029 від 19.03.2012, №№ 455101, 182 від 28.03.2012; вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №531 від 15.03.2012, №315 від 16.03.2012, №306 від 19.03.2012, №224 від 20.03.2012, №326 від 21.03.2012, №549 від 23.03.2012, №614 від 26.03.2012, №346 від 27.03.2012, №695 від 02.04.2012, №№ 392, 699 від 03.04.2012, №399 від 05.04.2012, №401 від 06.04.2012, №№ 325, 437, 737 від 06.04.2012, №435 від 09.04.2012; платіжними дорученнями №5910 від 19.03.2012, №6138 від 21.03.2012, №6920 від 29.03.2012, №7085 від 30.03.2012, №7234 від 02.04.2012, №7358 від 04.04.2012, № 7752 від 06.04.2012 (а.с. 65-143).
На підставі зазначених документів у березні 2012 року ТОВ "Метал Маркет" поставило ПАТ "Дніпроспецсталь" ТМЦ на суму 608507,25 гривень, у т.ч. ПДВ 121701грн.
Перевіркою підтверджено факти відображення зазначених господарських операцій (а.с.22, 23, 26).
Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському й податковому обліку господарських операцій безпосередній постачальник позивача - ТОВ "Метал Маркет" - був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі як платник ПДВ (а.с. 51-61).
Отже, як вбачається з Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішень, податковим органом висновки про завищення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та завищення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість зроблені не з огляду на норми податкового законодавства, а з огляду на обставини, які викладені в акті перевірки ТОВ «Метал Маркет».
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч.2 ст.9 названого Закону, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, правильність її оформлення; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано суду доказів, які б свідчили про безтоварність (нереальність) спірних господарських операцій.
З матеріалів справи вбачається, що спірні господарські операції мають реальний цикл проходження товару, підтверджені документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін та з наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, за результатами яких товар використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, Акт перевірки, на висновках якого ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
При цьому, в Акті перевірки також зазначено, що податковим органом було використані документи позивача, зокрема, видаткові накладні, рахунки-фактури, товаро-транспортні документи. Проте, податковий орган надав перевагу висновкам акту перевірки контрагента позивача, не зазначаючи підстав невизнання наданих позивачем документів.
Таким чином, відповідач, зробивши висновок про нереальність господарських операцій хибно керувався лише припущеннями щодо цього на підставі висновків іншого податкового органу, викладених в акті перевірки, оскільки вказаним актом жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Метал Маркет», а стосуються взаємовідносин ТОВ «Метал Маркет» з його контрагентами ТОВ "Метінвест-СМЦ", ТОВ "Завод Метиз".
При цьому, податковий орган посилався на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/7043/12 від 11.09.2012, якою у задоволенні позову ТОВ «Метал Маркет» до Криворізької Південної міжрайонної ДПІ Дніпропетровської області ДПС України про визнання дій протиправними відмовлено, та встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з наданням первинних та інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів
Проте, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013 скасовано вищезазначену постанову та прийнято нову, якою позов задоволено частково, визнано протиправними дії Криворізької Південної МДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ й з податкових зобов'язань з податку на прибуток ТОВ "Метал-Маркет" за період з 06.05.2010 по 31.03.2012 без оформлення податкового повідомлення-рішення; зобов'язано Криворізьку Південну МДПІ відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі акту перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012, та вилучити із АС "Результати співставленя податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" інформацію про результати перевірки ТОВ "Метал-Маркет", що оформлена актом перевірки №289/231/37064740 від 31.05.2012, і поновити в них дані, що містяться у наданих ТОВ "Метал-Маркет" податкових звітах з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 06.05.2010 по 31.03.2012.
Натомість, як вже було зазначено, кожна господарська операція, які не визнаються податковим органом, підтверджена документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін. Усі документи були в розпорядженні перевіряючих.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України.
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі ДПІ посилається лише на висновки, які наведено в Акті перевірки, натомість, вказаним підставам для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі №808/867/13-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
(Ухвалу у повному обсязі складено 04.04.2014р.)
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов