Справа: № 2а/2506/17832/11 Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
15 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б. ,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зміну способу та порядку виконання постанови суду, -
05.11.2013 року заявник - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про заміну способу і порядку виконання судового рішення, в якому просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду у справі № 2-а-2506/17832/11 від 17.10.2011 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2013 року заяву відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - задоволено, змінено спосіб та порядок виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 2-а-2506/17832/11 від 17.10.2011 року.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2013 року та постановити нове рішення, яким відмовити заявнику у задоволенні подання.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити, ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2013 року - скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу та порядку виконання рішення суду - відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області звернувся до суду першої інстанції з заявою про зміну способу і порядку рішення суду у справі № 2-а-2506/17832/11 від 17.10.2011 року, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 додаткову пенсію по інвалідності із розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно, що розраховується із розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення, відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року зі відрахуванням вже сплаченої суми у розмірі 1254,47 грн.
Свої вимоги заявник мотивував тим, що на підставі виконавчого листа по справі № 2а/2506/17832/11 виконана лише зобов'язальна частина рішення суду, а саме: позивачу нараховано 1254 грн. 47 коп. до виплати, проте така виплата в даний час неможлива у зв'язку із відсутністю бюджетного асигнування.
Обговорюючи правомірність зазначеного клопотання, колегія суддів приходить до наступного.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова по справі № 2-а-2506/17832/11 від 17.10.2011 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, у тому числі й стосовно зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно, що розраховується із розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення, відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням виплачених коштів.
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Аналіз резолютивної частини постанови Деснянського районного суду м. Чернігова по справі № 2-а-2506/17832/11 від 17.10.2011 року та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судовим рішенням, є позовними вимогами, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин, заявник - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).
Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Дана правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2014 року, у справі № К/800/598/14.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити, ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу та порядку виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у справі за № 2-а/2506/17832/11 відмовити.
Керуючись ст. ст. 41, 159, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу та порядку виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у справі за № 2-а/2506/17832/11 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є. Пилипенко
Судді Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.