"15" квітня 2014 р. Справа № 922/203/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.
при секретарі Сіренко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - Костерний Д.О. дов. № 632/22 від 30.12.2013 року
1-го відповідача - не з'явився
2-го відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ (вх. № 594 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2014 року по справі № 922/203/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат", м. Харків
Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про визнання недійсним договору,-
У січні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" та Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, а також просив судові витрати покласти на відповідачів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2014 року (суддя Мамалуй О.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з даним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2014 року та прийняти нове рішення, яким визнати договір від 19.02.2010 року про відступлення права вимоги, що укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Фрегат" на суму 32170,51 грн. недійсним.
Відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судові засідання не з'являлися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідачі не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин та докази по справі на підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія судів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Відмовляючи Публічному акціонерному товариству «Центренерго» у визнанні недійсним договору, в обґрунтуванні свого рішення суд першої інстанції посилався на статтю 257 Цивільного кодексу України, а саме на те, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у Публічного акціонерного товариства «Центренерго» існує заборгованість перед ФОП ОСОБА_2 у розмірі 32170,51 грн. за договором № 1 про ремонт крівлі КТЦ-2 від 16.08.2001 року. Вказане підтверджується бухгалтерським обліком товариства та рішенням господарського суду м. Києва по справі № 42/19 від 10.02.2004 року, яким позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_2 до ПАТ «Центренерго» задоволено частково в сумі 31049 грн. боргу, 589,93 грн. збитків від інфляції, 109,74 грн. три відсотки річних, 317,49 грн. витрат по оплаті державного мита, 104,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідний наказ господарського суду був направлений до органу державної виконавчої служби та було відкрито виконавче провадження.
Далі, як свідчать матеріли справи, 09.02.2004 року ухвалою господарського суду м. Києва було порушено провадження про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Центренерго».
05.05.2006 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про визнання майнових вимог як конкурсний кредитор у справі про банкрутство.
08.01.2013 року ухвалою господарського суду м. Києва було порушено провадження по справі № 910/368/13 за позовом ТОВ «Фрегат» до ПАТ «Центренерго» про стягнення 56631,81 грн. Як, стверджує позивач саме з цієї справи товариству стало відомо, що між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Фрегат» було укладено договір відступлення права вимоги по рішенню господарського суду м. Києва № 42/19 про стягнення заборгованості з ПАТ «Ценренерно».
Приписами статті 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позивач стверджує, що про укладений договір відступлення права вимоги дізнався 08.01.2013 року, однак наявне у справі поштове повідомлення вказує на те, що зазначений договір останнім було отримано 12.04.2010 року.
Діюче законодавство чітко визначило у статті 257 Цивільного кодексу України, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Колегія суддів зазначає, що строк для звернення позивача з даним позовом був 12.04.2013 року, а товариство подало позовну заяву до суду першої інстанції 25.01.2014 року.
Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ПАТ «Центренерго» не надано належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, своїх вимог щодо визнання недійсним договору, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволено клопотання першого відповідача про застосування позовної давності та відмовлено у задоволенні позову.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи, доводи апеляційної скарги не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2014 року.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго", м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2014 року по справі № 922/203/14 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 квітня 2014 року.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
суддя Барбашова С.В.
суддя Білецька А.М.