ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4280/14 16.04.14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 736,69 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 736,69 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/4280/14, розгляд справи призначено на 16.04.2014 р.
17.03.2014 р. представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
26.03.2014 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано відзив на позовну заяву, яким останній не заперечує проти задоволення позовних вимог.
14.04.2014 р. представником позивача були подані документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 16.04.2014 р. представники сторін не з'явились.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
26 лютого 2013 року між ОСОБА_1 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та від нещасних випадків № 640563359.13 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1.
04.07.2013 р. о 08 год. 40 хв. у м. Львові, по пр. Чорновола, 67 В, гр. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2, під час руху заднім ходом, не врахувала дорожньої обстановки, не переконалась, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, завдавши автомобілям технічних пошкоджень.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.07.2013 р. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 32/13 від 18.07.2013 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, з урахування коефіцієнту фізичного зносу складових зазначеного автомобіля, складає 5 458,67 грн.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 100903 від 18.07.2013 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 04.07.2013 р. о 08 год. 40 хв. у м. Львові, по пр. Чорновола, 67 В, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 5 246,69 грн.
На підставі сформованого страхового акту № 100903 від 18.07.2013 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5 246,69 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 9191 від 07.08.2013 р.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4301390.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АВ/4301390 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АВ/4301390, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № АВ/4301390 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.
Позивачем враховано франшизу, встановлену Полісом № АВ/4301390, при визначенні розміру позовних вимог.
Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 214 від 20.11.2013 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зазначену вимогу отримав, проте відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 4 736,69 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, будинок 33; ідентифікаційний код: 16285602) страхове відшкодування в розмірі 4 736 (чотири тисячі сімсот тридцять шість) грн. 69 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Повне рішення складено 22.04.2014 р.
Суддя О.В. Нечай