Справа № 819/695/14-a
"24" квітня 2014 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хрущ В.Л., розглянувши у скороченому провадженні у місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, -
Вимоги даного позову мотивовані тим, що відповідач більше одного року не подає до податкового органу передбачені законодавством податкові декларації, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів. При цьому позивач посилається на те, що у відповідача відсутня заборгованість перед бюджетом. А тому, на підставі частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755 від 15.05.2003 року, - позивач просить припинити підприємницьку діяльність відповідача як фізичної особи - підприємця.
Ухвала про відкриття скороченого провадження у даній справі (із зазначенням в ній строку та порядку подання заперечень проти позову та наслідків неподання таких заперечень) - направлена на адресу відповідача за місцем його реєстрації.
Однак, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пункту поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з положеннями статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - можливим є розгляд справи у порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України - суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому проваджені суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1), будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Тернопільської області Державної податкової служби.
Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (який діє з 01.01.2011 року) передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Разом з тим, як підтверджується наявними матеріалами справи, - відповідач вже більше року не звітує перед податковим органом: не подає податкових декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, що пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів до бюджету.
Наявними у справі матеріалами також підтверджується те, що відповідач не має заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ТОДПІ. Відсутня у відповідача заборгованість і зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Пунктом 20.1.37 статті 20, а також пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду з позовами про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Підстави припинення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця встановлені статтею 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця провадиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
При цьому, пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" окремою підставою для постановлення судом рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено факт неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Відповідно до положень частини 1 статті 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
З огляду на вищезазначені положення чинного законодавства, а також зважаючи на те, що відповідач більше року не виконує вимоги чинного законодавства щодо подання звітності до податкових органів, що підтверджується матеріалами справи, - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову шляхом винесення рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача як фізичної особи-підприємця.
Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати у даній справі з відповідача - не стягуються.
Крім того, враховуючи вимоги частини 1 статті 256 КАС України, суд вважає за доцільне допустити негайне виконання зазначеної постанови, як такої, що прийнята в порядку скороченого провадження.
Керуючись статтями 23, 94, 160-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов - задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1, АДРЕСА_1).
3. Допустити постанову до негайного виконання.
4. Копію постанови направити учасникам адміністративного процесу, а також Державному реєстратору - на виконання вимог, встановлених статтею 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", після набрання даною постановою законної сили.
Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження виконується негайно.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку,- є остаточною.
Головуючий суддя Хрущ В. Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В. Л.