83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.04.2014 Справа № 905/1511/14
Господарський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Осадчої А.М.
за участю секретаря
судового засідання Смелянцевої К.О.
(помічника судді)
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Донецьк
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Макіївка Донецької області
про стягнення 102977,50грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_5 за довіреністю б/н від 04.03.2014р.,
від відповідача: не з'явився.
у судовому засіданні 08.04.2014року оголошено перерву на 14.04.2013р. об 09год. 30хвил., про факт оголошення перерви сторони повідомлені у судовому засіданні, про що свідчить відповідне повідомлення
06.03.2014року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 м.Донецьк (далі - ФОП ОСОБА_6) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Макіївка Донецької області (далі - ФОП ОСОБА_4) з вимогами про стягнення 102977,50грн., у тому числі основної заборгованості в сумі 70750,00грн., пені в сумі 32 227,50грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №7/А від 06.11.2013року позивачем надані послуги з розміщення реклами на брендмобілях, між сторонами договору підписано акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000103 на загальну суму 110 000,00грн., однак у порушення вимог договору відповідач оплату частково не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою від 07.03.2014року господарським судом Донецької області позовна заява ФОП ОСОБА_6 прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/1511/14.
На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору№7/А від 06.11.2013року з додатками, акту здачі - приймання робіт (надання послуг) №ОУ - 0000103, листа №04/02/2014 від 04.02.2014року, акту звірки взаємних розрахунків сторін станом на 18.12.2013року, прибуткових касових ордерів №23 від 25.12.2013року, №24 від 23.01.2014року, №25 від 04.02.2014року, №26 від 15.01.2014року, претензії від 13.02.2014року, опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку ДП «Укрпошта» №2983 від 13.02.2014року, свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_6, свідоцтво платника єдиного податку, паспорту ОСОБА_6, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, виписки з ЄДРПОУ щодо відповідача, свідоцтва платника єдиного податку відповідача, паспорту, посвідки про постійне проживання, картки платника податків. Крім того, надав суду незасвідчену фотокопію довідки №D07-48/154 від 11.07.2013року.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 193,222 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 42 , 43, 12, 21, 22, 28, 54-57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За клопотанням позивача 08.04.2014року до матеріалів справи залучені роздруковані фотознімки брендмобілів, з розташованими на них рекламними матеріалами.
08.04.4014року відповідач надав для залучення до матеріалів справи відзив, в якому визнав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 70750,00грн., вимоги про стягнення пені визнав частково в сумі 2295,64грн., оскільки до правовідносин сторін застосовуються приписи ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
У судовому засіданні 14.04.2014року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання 14.04.2014року не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про оголошення перерви, яке містить підпис уповноваженого представника відповідача.
Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.
Вислухавши пояснення представника позивача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
06.11.2013року між ФОП ОСОБА_4 (Замовник) та ФОП ОСОБА_6. (Виконавець) укладено договір №7/А про надання послуг з розміщення реклами на брендмобілях, за умовами п.1.1 якого Виконавець на умовах погоджених із Замовником у цьому договорі та додатках до нього приймає на себе обов'язок за плату в порядку та на умовах, визначених цим договором, самостійно чи з залученням третіх осіб, надати Замовнику послуги з розміщення реклами на брендмобілі (-ях), по маршруту руху, узгодженому сторонами у відповідному додатку до цього договору та здійснювати обслуговування фактично розміщених рекламних матеріалів протягом визначеного часу відповідно до умов цього договору, а Замовник зобов'язується в порядку і на умовах цього договору прийняти та оплатити зазначені послуги Виконавця. Також Виконавець за заявкою Замовника може надати супутні послуги: а)виготовлення рекламних матеріалів, строк та вартість такої послуги буде окремо погоджена сторонами у відповідних додатках до цього договору; б) здійснити розміщення рекламних матеріалів, що включає монтаж та демонтаж, строк та вартість таких послуг буде окремо погоджено сторонами у відповідних додатках до цього договору.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств без складання протоколу розбіжностей.
Відповідно до п.13.1 договору останній набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2013р.
Протягом 2-х діб з дня підписання договору, сторони узгоджують Маршрут руху, для чого уповноважені представники сторін підписують додаток до цього договору, що містить в собі територіальне та годинне описання Маршруту руху. Узгодження Маршруту з органами ДАЇ не потребується у разі безперервного переміщення брендмобілів не в колоні по маршруту руху в період експонування без стоянок (крім стоянок, викликаних технічними причинами) і без звукового супроводу. (п.2.1 договору).
Кількість брендмобілів, за допомогою яких Виконавець надає послуги, зазначені в пункті 1.1 договору, період експонування, загальна вартість послуги з розміщення реклами ( з урахуванням вартості наданих додаткових послуги) на брендмобілі(-ях) визначається відповідно кількістю Маршрутів руху і закріплюються сторонами в протоколі погодження істотних умов до договору, що є додатками до цього договору та його невід'ємною частиною.(п.1.3 договору).
У відповідності до п. 3.1 договору одноденна вартість послуг Виконавця з розміщення реклами (експонування) на площинах одного брендмобіля за маршрутом руху, узгодженого сторонами, узгоджується сторонами у відповідних додатках до цього договору. Вартість послуг Виконавця з розміщення реклами на брендмобілі(-ях) визначається в гривнях як множення вартості одноденної послуги з розміщення реклами на кількість днів такого розміщення та на кількість брендмобілів, що використовуються для надання послуг.
Вартість супутніх послуг Виконавця, передбачених п.1.1 договору, узгоджується сторонами у відповідних додатках до цього договору.
Сторонами договору без заперечень підписано протокол узгодження істотних умов договору №7/А від 06.11.2013року (додаток №1), яким визначено місце експонування, тип транспортного засобу, кількість днів, період експонування, ціни за один день експонування, кількість брендмобілів, суму, вартість супутніх послуг, та строк оплати.
Крім того, сторонами узгоджено макет рекламного зображення (додаток №1.1 до договору) та маршрут руху брендмобілів(додаток №1.2 до договору).
Порядок приймання - передачі наданих послуг визначається пунктом 2.12 договору, зокрема, в підтвердження надання послуг за цим договором сторони щомісячно до п'ятого числа місяця, що слідує за звітним, підписують акт приймання - передання наданих послуг, який засвідчує належне виконання за попередній місяць Виконавцем своїх обов'язків щодо експонування рекламного матеріалу Замовника. Виконавець направляє Замовнику 2 (два) примірника підписаного зі свого боку та скріпленого печаткою акту приймання - передання наданих послуг, який Замовник повинен підписати, скріпити печаткою та повернути один екземпляр Виконавцеві впродовж 5 (п'ять) календарних днів з дати направлення Виконавцем такого акту або у той же строк надати мотивовану письмову відмову у підписанні акту.
30.11.2013року сторонами у справі підписано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №ОУ - 0000103, згідно якого Виконавцем було проведено розміщення реклами на брендмобілях (за період 15.11.2013року - 3011.2013року, 10 авто) на суму 104800,00грн., виготовлення та нанесення рекламного матеріалу на суму 5200,00грн. Загальна вартість склала 110000,00грн.
Зазначений вище акт містить посилання на договір №7/А від 06.11.2013року, що беззаперечно свідчить про надання послуг, зазначених в акті на підставі вказаного договору.
Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу наданих послуг або їх якості, скріплено печаткою позивача, оскільки відповідач діє без печатки. Безпосередньо у тексті акту визначено, що сторони претензій один до одного не мають.
Таким чином, сторонами дотримано умови п.2.12 договору.
Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 0000103 є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №7/А від 06.11.2013року.
Згідно зі ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 4.1 договору оплата за цим договором проводиться у формі безготівкового розрахунку, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений у розділі 15 цього договору, на підставі виставленого рахунку. Оплата за експонування здійснюється у наступному порядку: передоплата за експонування здійснюється за 5 календарних днів до дати початку експонування в розмірі 100% від загальної вартості експонування, визначеної Виконавцем в гривнях, якщо інший порядок оплати не узгоджено Сторонами у відповідних Додатках до цього договору; за супутні послуги та додаткові витрати, Замовник зобов'язаний попередньо розрахуватись, тобто здійснити 100% передплату в сумі, яка визначається Виконавцем в рахунках або сторонами у інших угодах.(п.4.2 договору).
Як вбачається з протоколу узгодження істотних умов договору (Додаток№1) загальна вартість робіт, що передбачені Додатком№1, складає 110000,00грн.(експонування 104800,00грн., супутні послуги взагалом 5200,00грн.) та сплачується Замовником у повному обсязі до 16.12.2013року включно.
Таким чином, при підписанні Додатку №1 до договору, сторони фактично змінили порядок оплати послуг, що був передбачений п. 4.2 договору та встановили кінцевий строк виконання зобов'язання з оплати виконаних послуг - 16.12.2013року включно.
Актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.12.2013року заборгованість відповідача перед позивачем складала 110000,00грн.
Згідно прибуткових касових ордерів №23 від 25.12.2013року, №24 від 23.01.2014року, №25 від 04.02.2014року, №26 від 15.01.2014року за послуги з розміщення реклами на брендмобілях відповідач оплатив позивачу 39250,00грн.
Даний факт не заперечується представникам сторін.
Листом №04/02/2014 від 04.02.2014року, у подальшому претензією від 13.02.2014року, факт направлення якої підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком ДП «Укрпошта» №2983 від 13.02.2014року, позивач просив сплатити заборгованість в сумі 70750,00грн. та пеню.
Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати вартості наданих послуг на суму 70750,00грн., факт наявності заборгованості за договором №7/А від 06.11.2013року в сумі 70750,00грн. відповідачем визнається, про що зазначено ним у відзиві на позовну заяву.
Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №7/А від 06.11.2013року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості наданих послуг на суму 70750,00грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 70750,00грн. Відповідно ФОП ОСОБА_4 в односторонньому порядку порушив взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості наданих послуг у встановленому Додатком №1 до договору порядку.
ФОП ОСОБА_4 позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнає, про що письмово зазначено у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов в цій частині повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 70750,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.
Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 32 227,50грн. за період з 17.12.2013року по 05.03.2014року суд зазначає наступне.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 9.3 договору встановлено, що у разі порушення термінів оплати за цим договором, Замовник сплачує Виконавцю неустойку - пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Одночасно, згідно з ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Суд враховує, що наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах, пов'язаних зі стягненням пені та застосуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (постанова ВСУ від 07.11.2011 у справі №5002-2/5109-2010).
Таким чином, пункт 9.3 договору не відповідає приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в частині обмеження пені розміром, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, як наслідок, застосуванню підлягає норма Закону.
Відповідно суд, вбачаючи, що період стягнення пені встановлений позивачем вірно, сума заборгованості, на яку нараховується пеня, зменшується по мірі здійснення оплати, розраховує суму пені з застосуванням розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний позивачем період.
Здійснивши даний перерахунок, суд вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 2295,64грн., у решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1460,91грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 538, 549, 610 - 612, 625, 629, 631, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 216 - 217, 230, 231, 343Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м.Донецьк до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Макіївка Донецької області про стягнення 102977,50грн., у тому числі основної заборгованості в сумі 70750,00грн., пені в сумі 32 227,50грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) заборгованість в сумі 70750,00грн., пеню в сумі 2295,64грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1460,91грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 14.04.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 22.04.2014року.
Суддя А.М. Осадча