Справа № 817/4544/13-а
14 квітня 2014 року 11год. 40хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Почапська М.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Шапошніков О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ФО-СПД ОСОБА_3
до Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання рішення, дій та бездіяльності незаконними та протиправними, визнання акту незаконним, визнання нечинним і скасування наказу
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 з адміністративним позовом, яким, з урахуванням уточнень та доповнень (а.с.60-65), просила визнати рішення, дії та бездіяльність Головного управління Міндоходів у Рівненській області (посадові особи: Кордяк С.В., Кушнір М.П., Скоріков І.В.) незаконними та протиправними; визнати акт про результати фактичної перевірки за № 30/21/НОМЕР_1 від 21.06.2013 (25.06.2013) незаконним (нечинним); визнати наказ Головного управління Міндоходів у Рівненській області № 86 від 21.06.2013 незаконним (нечинним) та його скасувати.
Позов обгрунтовано наступним. ОСОБА_3 є приватним підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в с. Нова Українка Рівненської області. 21.06.2013 за № 86 Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області видано наказ про проведення фактичної перевірки з питань дотримання вимог законодавства ФО-СПД ОСОБА_3 21.06.2013 посадовими особами відповідача головним державним податковим ревізором-інспектором Кордяком С.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором Кушніром М.П. на підставі даного наказу проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт від 21.06.2013 № 30/21/НОМЕР_1, зареєстрований 25.06.2013, протокол серії РВ № 016044 від 21.06.2013 про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП. На підставі даного акту до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800 грн.
Позивач вказує, що підстави для проведення фактичної перевірки, визначені Податковим кодексом України, були відсутніми; зазначає, що станом на 21.06.2013 Головне управління Міндоходів у Рівненській області не мало повноважень на здійснення контролю за продажем тютюну та алкогольних напоїв, оскільки таке право надано законом іншій юридичній особі - Департаменту контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який діяв до 29.08.2013; заперечує факт продажу позивачем в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" слабоалкогольного напою неповнолітній особі; вказує, що перевірка проводилась та акт був складений за відсутності позивача, без її відома, підписаний неуповноваженою особою; також покликається на порушення порядку реєстрації акта перевірки та надіслання його позивачу та зазначає, що про оспорюваний акт довідалась лише 22.11.2013 під час ознайомлення з матеріалами іншої судової справи, у зв'язку з чим була позбавлена можливості звернутись до суду у визначений законом строк. З урахуванням наведеного, вважає, що посадові особи відповідача діяли не на підставі, не у спосіб та не в межах повноважень, визначених законом, відповідно їхні рішення, дії та бездіяльність не можуть вважатися правомірними, а наказ № 86 від 21.06.2013 та акт № 30/21/НОМЕР_1 не можуть вважатися законними.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з наведених у ньому підстав та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач Головне управління Міндоходів у Рівненській області адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.20-21). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що 21.06.2013 відповідно до наказу начальника Головного управління Міндоходів у Рівненській області № 86 від 21.06.2013 та направлень №№ 56, 57 від 21.06.2013 працівниками відділу ліцензування та контролю Кушнір М.П. та Кордяк С.В. проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства в сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в магазині по АДРЕСА_1. Перевірка проводилась в присутності продавця ОСОБА_8, про що в журналі реєстрації перевірок контролюючих органів вчинено запис за № 7. Копії направлень на проведення перевірки та копію наказу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 надані працівниками ГУ Міндоходів під розписку. Проведеною перевіркою встановлено факт реалізації слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, що є порушенням ст.15-1 Закону України № 481/95-ВР. За результатами перевірки складено акт від 25.06.2013 за №30/21/НОМЕР_1, який продавець ОСОБА_8 після ознайомлення підписала без зауважень та отримала один примірник акта під підпис 26.06.2013. Факт реалізації слабоалкогольного напою підтверджується наданими письмовими поясненнями продавця ОСОБА_8 та неповнолітнього ОСОБА_9 Рішення про застосування фінансових санкцій № 1703000012/21 від 04.07.2013 надіслане позивачу та вручене 09.07.2013. Зазначає, що порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв є підставою для притягнення суб'єкта підприємницької діяльності до встановленої законом відповідальності незалежно від того, якою конкретно особою здійснювалась роздрібна торгівля.
Також представник відповідача зазначив, що на підставі Указів Президента України від 24.12.2012 № 726/2012 "Про деякі заходи оптимізації системи центральних органів виконавчої влади", від 18.03.2013 № 141/2013 "Про Міністерство доходів і зборів України", постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів", наказу ДПС України від 07.05.2013 № 14 "Про реорганізацію ДПС в АР Крим, окремих областях", наказу ДПС у Рівненській області від 08.05.2013 № 1 "Про реорганізацію ДПС у Рівненській області", Державну податкову службу у Рівненській області та Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС у Рівненській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Міндоходів у Рівненській області. Регіональне управління Департаменту САТ припинило свою діяльність як окрема юридична особа 29.08.2013. За таких обставин ГУ Міндоходів у Рівненській області є правонаступником всіх прав і обов'язків Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Рівненській області.
Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що в спірних правовідносинах посадові особи ГУ Міндоходів у Рівненській області діяли на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що визначені законом, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.12.2006 №26020000000008995 (а.с.35), здійснює господарську діяльність в кафе за адресою АДРЕСА_1, на підставі ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 317121000356 від 07.02.2013 терміном дії з 14.02.2013 по 14.02.2014 та ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 317121100357 від 07.02.2013 терміном дії з 14.02.2013 по 13.02.2014, про що зазначено в акті перевірки (а.с.25) та сторонами не заперечується.
21.06.2013 начальником Головного управління Міндоходів у Рівненській області Скоріковим І.В. видано наказ № 86 про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_1, в період з 21.06.2013 терміном на 10 діб (а.с.37).
На підставі наказу № 86 від 21.06.2013 Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області видано направлення на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 № 56 від 21.06.2013 головному державному податковому ревізору-інспектору Кордяку С.В. та № 57 від 21.06.2013 старшому державному податковому ревізору-інспектору Кушніру М.П. (а.с.23,24).
Уповноваженими особами Головного управління Міндоходів у Рівненській області 21.06.2013 з 18:15 до 19:10 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 в кафе по АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, реєстраційний № 30/21/НОМЕР_1 від 25.06.2013.
Перевірку здійснено в присутності представника суб'єкта господарювання - продавця ОСОБА_8, якій під розписку було вручено копію наказу № 86 від 21.06.2013 та направлень № 56, № 57 від 21.06.2013.
В акті перевірки вказано, що перевіркою встановлено факт реалізації напою слабоалкогольного "Коктейль зі смаком кави та з коньяком" міст. 0,5л, міцн. 7,0% об., виробник ТОВ "Артисон", дата виготовлення 06.03.2013 по ціні 15,00 грн., особі, якій не виповнилося 18 років. Зазначений факт було виявлено працівниками СКМСД Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області. Продавець фіскальний чек не видав, так як касовий апарат не працює.
Акт перевірки підписано продавцем ОСОБА_8 без зауважень 21.06.2013. Крім цього, зазначено, що один примірник акта продавець ОСОБА_8 отримала 26.06.2013.
До акта перевірки долучено пояснення продавця, пояснення неповнолітнього, копію протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.25-26).
04.07.2013 Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення № 170300/0012/21 про застосування до ФОП ОСОБА_3 за реалізацію слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, фінансових санкцій в розмірі 6800,00 грн. (а.с.34).
Вирішуючи адміністративний позов в частині позовної вимоги про визнати рішення, дій та бездіяльність Головного управління Міндоходів у Рівненській області (посадові особи: Кордяк С.В., Кушнір М.П., Скоріков І.В.) при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів незаконними та протиправними, суд враховує наступне.
Статтею 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" N 481/95-ВР від 19.12.1995, зі змінами та доповненнями, встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Указом Президента України "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" N 726/2012 від 24.12.2012, утворено Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України, а також поклавши на Міністерство, що утворюється, функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України "Про Міністерство доходів і зборів України" N 141/2013 від 18.03.2013 Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.
Згідно з п.2 ст.3 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 № 141/2013, одним з основних завдань Міндоходів України є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" N 229 від 20.03.2013 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1, у тому числі: Головне управління Міндоходів у Рівненській області; реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2, у тому числі: ДПС у Рівненській області та Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у Рівненській області - шляхом приєднання до Головного управління Міндоходів у Рівненській області; визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у Рівненській області з 17.05.2013 перебувало в стані припинення (а.с.97-98).
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію Головного управління Міндоходів у Рівненській області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013 внесено 29.04.2013.
З огляду на наведене, доводи позивача про неправомірність рішень, дій (бездіяльності) відповідача через відсутність компетенції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на проведення 21.06.2013 фактичної перевірки щодо позивача з тих підстав, що контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів повинен був здійснюватися Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС у Рівненській області, державну реєстрацію припинення якого проведено 29.08.2013, - суд вважає необгрунтованими.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано в статті 80 Податкового кодексу України.
Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1).
За змістом п.80.2 цієї статті фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп.80.2.1);
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2);
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3);
неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп.80.2.4);
отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (80.2.5);
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (пп.80.2.6);
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп.80.2.7).
Відповідно до п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 80.7 ст.80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені в статті 81 Податкового кодексу України.
Так, згідно з п.81.1 цієї статті посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Зібраними у справі доказами стверджується, що наказ № 86 від 21.06.2013, направлення №№ 56, 57 від 21.06.2013 були вручені уповноваженими особами відповідача під розписку продавцю ОСОБА_8, якою акт перевірки від 21.06.2013 підписаний без заперечень. Крім цього, ОСОБА_8 власноруч написала пояснення від 21.06.2013 з зазначенням місця проживання, номера телефону, посади (продавець кафе в с. Н.Українка ФОП ОСОБА_3), яким підтвердила, що вона продала одну банку слабоалкогольного напою особі, яка не показувала, що є неповнолітньою, фіскальний чек не видала, бо касовий апарат знаходився в неробочому стані (а.с.27).
Допитана судом свідок ОСОБА_8 пояснила, що 21.06.2013 вона перебувала в приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" с. Нова Українка Рівненського району, в якому здійснює підприємницьку діяльність її дочка ОСОБА_3. Вказала, що кафе не працювало, оскільки здійснювались ремонтні роботи. Зазначила, що вона не перебуває в трудових відносинах з підприємцем ОСОБА_3, не є продавцем в кафе, а на кухні готувала їжу для сім'ї. Факт продажу слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, заперечила. Зазначила, що незнайомий їй молодий хлопець на вигляд 18-20 років зайшов в приміщення кафе, в руках тримав гроші, сказав, що дуже хоче пити, сам дістав з холодильника пляшку якогось напою, відкрив та почав пити. Гроші в нього свідок не брала, він сам їх залишив на столі. Одразу за цим незнайомим в приміщення кафе зайшла незнайома жінка, яка сказала, що було продано слабоалкогольний напій неповнолітньому, та склала протокол про адміністративне правопорушення. Потім в кафе зайшли два перевіряючих, показали направлення на перевірку. Свідок підписала всі документи, які їй було надано, не читаючи, бо була в стресовому стані, говорила, що буде оскаржувати. Підтвердила, що в подальшому її до адміністративної відповідальності притягнуто не було, з приводу неправомірних дій осіб, які проводили перевірку, вона зі скаргами не зверталася, чи передавала будь-які документи підприємцю ОСОБА_3 - не пам'ятає.
Допитані судом свідки Кушнір Микола Петрович та Кордяк Сергій Васильович підтвердили, що 21.06.2013 на підставі наказу та направлень разом з працівником міліції проводили фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо дотримання законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. В приміщенні кафе перебувала ОСОБА_8, яка вказала, що є продавцем, а тому їй було пред'явлено та вручено під підпис наказ та направлення на перевірку. Працівник міліції виявив факт продажу слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років. Зазначений факт продавець ОСОБА_8 підтвердила, написавши власноручно пояснення, яке було в неї відібране Кушніром М.П. Ознаки здійснення ремонтних робіт в кафе були відсутні, вхідні двері були відчинені, в кафе були відвідувачі.
В матеріалах справи наявні також пояснення ОСОБА_8 від 21.06.2013, у вступній частині якого зазначено, що пояснення відібране оперуповноваженим СКМСД Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_10, а під текстом пояснення виконано напис "Опитав: ОСОБА_11" (а.с.28).
Також в справі наявне пояснення від 21.06.2013 ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вступній частині якого зазначено, що пояснення відібране оперуповноваженим СКМСД Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_10, а також підписане зазначеною особою.
Допитаний судом свідок ОСОБА_10 пояснив, що особисто участі в проведенні перевірки ФОП ОСОБА_3 21.06.2013 він не приймав, в приміщенні кафе в с. Нова Українка Рівненського району не перебував, пояснень не відбирав. Про факт перевірки йому відомо від колег по роботі в Рівненському РВ УМВС України в Рівненській області. Також пояснив, що роздруковані за допомогою комп'ютерного друку шаблони пояснень від його імені могли знаходитись в папці з паперами, з якою працівник райвідділу міліції ОСОБА_11 поїхала на перевірку.
Допитана судом свідок ОСОБА_11 пояснила, що 21.06.2013 вона разом з двома працівниками державної податкової служби проводила перевірку в кафе с. Нова Українка Рівненського району, оскільки за наявною інформацією в зазначеному закладі здійснюється реалізація алкогольних напоїв для неповнолітніх. Ствердила, що вона зайшла в приміщення кафе, в залі за столиком виявила молодого хлопця, який вживав слабоалкогольний напій. В спілкуванні з ним свідок з'ясувала його прізвище, ім'я, по-батькові, дату та місце народження, місце проживання, які було підтверджено в телефонному режимі працівниками адресно-довідкового бюро УМВС. Свідок пояснила, що в кафе знаходилась продавець, яка факт продажу слабоалкогольного напою вказаному хлопцеві підтвердила, назвала анкетні дані про себе, які було підтверджено в телефонному режимі за даними адресно-довідкового бюро. Свідок підтвердила, що вона відбирала пояснення від продавця та неповнолітнього, які вміщені у справі на арк. 28,29, писала їх власноручно, а опитувані особи їх прочитали та підписали. Тексти пояснень написані на роздрукованих комп'ютерним друком шаблонах від імені оперуповноваженого ОСОБА_10, оскільки відповідні шаблони очевидно знаходились в папці з паперами, з якими вона прибула на перевірку, на що не звернула уваги. Ким виконаний підпис від імені ОСОБА_10 на поясненні неповнолітнього ОСОБА_9, вона не знає. Вказала, що під час перевірки вона склала протокол про притягнення до адміністративної відповідальності продавця ОСОБА_8, який був підписаний без зауважень. Працівники державної податкової служби під час перевірки склали відповідний акт.
З наявних у справі доказів встановлено, що адміністративне стягнення до ОСОБА_8 застосоване не було.
Оцінюючи вищевказані фактичні обставини, суд виходить з того, що предметом спору в даній адміністративній справі є правомірність дій та рішень під час проведення фактичної перевірки саме працівниками Головного управління Міндоходів у Рівненській області. Відтак, суд вважає, що порушення при документуванні пояснень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 28,29), допущені працівниками міліції, не стосуються предмета спору та не впливають на оцінку доказів у даній справі.
Покликання позивача на порушення процедури фактичної перевірки, яка була проведена без участі підприємця ОСОБА_3, суд відхиляє як необгрунтовані, оскільки відповідно до приписів ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться в присутності платника податків, його представникам або особи, яка фактично проводить розрахункові операції. В спірній ситуації особою, яка проводила розрахункові операції, була ОСОБА_8, яка під час перевірки письмовим поясненням, складеним власноручно, підтвердила, що є продавцем, під підпис отримала наказ та направлення на перевірку, допустила уповноважених осіб контролюючого органу до перевірки та підписала акт про результати перевірки. За таких обставин проведення фактичної перевірки в присутності продавця суд вважає правомірним. Доводи позивача не свідчать про порушення відповідачем процедури проведення перевірки та не дають суду підстав для визнання дій посадових осіб відповідача неправомірними.
Фактична перевірка ФОП ОСОБА_3, з приводу проведення якої заявлено адміністративний позов, мала місце 21.06.2013. Адміністративний позов подано 23.12.2013 за сплином строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 КАС України. Оцінюючи зазначені обставини, суд враховує, що ФОП ОСОБА_3 під час перевірки 21.06.2013 присутня не була та особисто не отримувала наказу, направлень на перевірку та акта перевірки, при цьому причини пропуску строку звернення до суду можуть бути зумовлені як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами. З метою забезпечення конституційного права позивача на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд вважає, що причини пропуску строку звернення до суду слід визнати поважними.
За встановлених в ході судового розгляду адміністративної справи обставин суд дійшов висновку, що при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 21.06.2013 уповноважені особи Головного управління Міндоходів у Рівненській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. Будь-які фактичні дані щодо допущення відповідачем у спірних правовідносинах протиправної бездіяльності позивачем не наведені, а судом не встановлені. Доводи позивача не спростовують правомірності дій суб'єкта владних повноважень, а відтак позовні вимоги в обумовленій частині до задоволення не підлягають.
Вирішуючи адміністративний спір в частині позовної вимоги про визнання незаконним (нечинним) акта про результати фактичної перевірки за № 30/21/НОМЕР_1 від 21.06.2013 (25.06.2013) незаконним (нечинним), суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за N 34/18772, встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.
Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками.
Таким чином, акт (довідка) перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні закону, оскільки не створює, не змінює та не припиняє прав та обов'язків позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак не порушує прав та законних інтересів платника податків.
З огляду на наведене, підстави для застосування судового захисту порушених прав та інтересів позивача відсутні, а тому позов в обумовленій частині до задоволення не підлягає.
Вирішуючи позов в частині позовної вимоги про визнання незаконним (нечинним) наказу Головного управління Міндоходів у Рівненській області № 86 від 21.06.2013, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що спірний наказ видано відповідачем на підставі ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
Як зазначалося вище по тексту судового рішення, відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що підставою для видачі оспорюваного наказу слугувало звернення Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області від 21.06.2013 № 65/7-7462 до Головного управління Міндоходів у Рівненській області про проведення 21.06.2013 спільної перевірки в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в АДРЕСА_1, де по наявній інформації здійснюється реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 16-ти років (а.с.22).
Разом з тим, судом встановлено, що звернення Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області від 21.06.2013 № 65/7-7462 надійшло до відповідача 09.07.2013 та зареєстроване за вхідним № 448/9, про що свідчить відповідний реєстраційний штамп ГУ Міндоходів у Рівненській області. Окрім цього, відповідно до виконаної на документі резолюції посадової особи відповідача, приписано забезпечити проведення спільних заходів 09.07.2013.
Будь-які фактичні обставини, які підтверджували б отримання відповідного звернення відповідачем 21.06.2013 року, відповідачем не надані, а судом не встановлені.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що інформація про можливі порушення при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в с. Нова Українка, яка наведена в листі Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області від 21.06.2013 №65/7-7462, об'єктивно не могла бути врахована відповідачем при видачі наказу № 86 від 21.06.2013 про проведення фактичної перевірки позивача.
На наявність інших обставин, які у відповідності до приписів п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України слугували підставою для видачі наказу на проведення фактичної перевірки, відповідач не вказує, а судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив правомірності оспорюваного наказу № 86 від 21.06.2013, а відтак позов в зазначеній частині підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Наказ Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 21.06.2013 № 86 "Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3" визнати протиправним та скасувати.
В решті позову відмовити.
Присудити на користь позивача ФО-СПД ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 68,82 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.