Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2014 р. Справа №805/3014/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13:40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кошкош О.О.
при секретарі Олійник А.І.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Карташева О.О..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000102204 від 31.01.2014 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000092204 від 31.01.2014 року,
13 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000102204, №0000082204, №0000092204 від 31.01.2014 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0000072204 від 31.01.2014 року.
5 березня 2014 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду про роз'єднання позовних вимог в окремі провадження, зокрема, виділено у самостійне провадження позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000102204 від 31.01.2014 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000092204 від 31.01.2014 року.
В обґрунтування зазначених позовних вимог зазначив, що фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 контролюючими органами не здійснювалось, про проведення перевірки позивачу не відомо, облік товарів ведеться у встановленому законом порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що фактично перевірка проведена на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, усі встановлені порушення зафіксовані в акті перевірки, на підставі якого винесені обґрунтовані та законні податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, АДРЕСА_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 12 лютого 2007 року, перебуває на обліку в Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.
8 січня 2014 року Головним управлінням Мнідоходів у Донецькій області на підставі наказу та направлень складено акт №05/15/21/НОМЕР_2 про результати фактичної перевірки, проведеної 27.12.2013 року у відділі магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_2, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та-або тютюновими виробами, від підписання та отримання якого ОСОБА_3 відмовився, про що 8 січня 2014 року складено акти №05/16/21/НОМЕР_2 та №05/17/21/НОМЕР_2 відповідно.
Також, ФОП ОСОБА_3 27 грудня 2013 року відмовився від підпису у направленні на перевірку № 00212 від 24.12.2013 року та №00213 від 24.12.2013 року, про що складено акти №05/180/21/НОМЕР_2 та №05/181/21/НОМЕР_2 відповідно.
З висновків акту перевірки вбачається, що при перевірці у відділі магазину за адресою АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_3 встановлені порушення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в частині реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразку; п.1, п.2, п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині не ведення обліку товару у встановленому законодавством порядку на загальну суму 9 911,85 грн., не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій та невидачі розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції на руки особі, яка отримує товар.
З актом №05/15/21/НОМЕР_2 від 08.01.2014 року позивач ознайомлений 24.01.2014 року.
31 січня 2014 року на підставі акту перевірки №05/15/21/НОМЕР_2 від 08.01.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000102204, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 19 824,70 грн., яке отримано позивачем 31.01.2014 року, про що свідчить особистий підпис на корінці вказаного податкового повідомлення-рішення.
31 січня 2014 року Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області, на підставі зазначеного акту перевірки, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0000092204 у розмірі 8 500,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Підпунктами 14.1.107 та 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, визначено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Відповідно до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Пунктом 228.9 ст. 228 вказаного Кодексу встановлено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону та зазначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.
Актом перевірки встановлений факт порушення позивачем вимог законодавства, а саме факт реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Суд не приймає твердження позивача щодо не проведення контролюючими органами перевірки ФОП ОСОБА_3 (відділ магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_2) з огляду на докази, надані представником відповідача.
Зокрема, протоколом №3 від 31.01.2013 року про адміністративне порушення, який підписаний особисто ОСОБА_3, підтверджується проведення перевірки 27.12.2013 року магазину по АДРЕСА_2 (п.3), крім того у пункті 8 зазначено, що порушення не будуть повторюватися.
Також, слід зазначити, що відповідачем надані відомості про результати перевірки щодо оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 27.12.2013 року при перевірці господарської одиниці (відділ магазину), розташованої за адресою АДРЕСА_2, суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3, в яких міститься перелік тютюнових виробів, що підписані особисто ОСОБА_3 27 грудня 2013 року.
Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, судом встановлено, що 9 серпня 2013 року позивачем отримана ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами з терміном дії з 15.08.2013 року по 15.08.2014 року з вказаним місцем торгівлі - Донецька область, АДРЕСА_2, відділ в магазині.
Закупка тютюнових виробів, підтверджена видатковими накладними, отриманими від ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна».
Отже, з огляду на наведене, Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області правомірно прийнято рішення №0000092204 від 31.01.2014 року про застосування фінансових санкцій.
Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0000102204, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 19 824,70 грн., суд зазначає наступне.
Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлені порушення в частині не ведення обліку товару у встановленому законодавством порядку на загальну суму 9 911,85 грн.
Згідно п. 1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 грн.
Пунктом 12 статті 3 вказаного Закону передбачені вимоги щодо ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
При цьому, ст. 20. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність за порушення вказаних норм, зокрема, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що під час проведення перевірки доказів на підтвердження ведення обліку товарів, у встановленому законодавством порядку, контролюючим органам не надано, що також зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення №3 від 31.01.2014 року, із власноруч написаними ОСОБА_3 поясненнями - порушення не повториться (п.8).
При цьому, з відомостей про результати перевірки щодо оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 27.12.2013 року при перевірці господарської одиниці (відділ магазину), розташованої за адресою АДРЕСА_2, суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3, в яких міститься перелік тютюнових виробів, та довідки про тютюнові вироби які знаходились в реалізації відділу вказаного магазину вбачається, що віртість не облікованих товарів складає 9 911,85 грн.
Отже, податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 2 ст.94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Судовим рішенням є постанова або ухвала суду, якою завершується розгляд справи (про залишення позовної заяви без розгляду, про закриття провадження у справі, крім закриття провадження у зв'язку з відмовою від позову чи примиренням).
Судове рішення вважається таким, яке ухвалене на користь сторони, якщо:
- сторона є позивачем і позов задоволено;
- сторона є відповідачем і у задоволенні позову відмовлено або позовну заяву залишено без розгляду, або провадження у справі закрито.
Таким чином, на підставі ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати при відмові у задоволенні позовної заяви покладаються на позивача.
При цьому, 13 лютого 2014 року позивачем до суду надана позовна заява з вимогами щодо:
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000082204, №0000092204 від 31.01.2014 року прийнятих на підставі акту перевірки №05/11/21/НОМЕР_2 від 08.01.2014 року;
визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000102204 від 31.01.2014 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0000072204 від 31.01.2014 року прийнятих на підставі акту перевірки №05/15/21/НОМЕР_2 від 08.01.2014 року.
Ухвалою від 5 березня 2014 року по справі №805/2139/14 позовні вимоги роз'єднані в окремі провадження.
При цьому, судовий збір, сплаченій у розмірі 182,70 грн., врахований при винесенні постанови по справі №805/2139/14, в матеріалах якої міститься оригінал квитанції №10004/0467 від 07.02.2014 року.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розміри ставок судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно зі ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" у 2014 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 грн., тобто, судовий збір, якій підлягає сплаті становить 1 827,00 грн.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір по справі №805/3014/14 у розмірі 1 827,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000102204 від 31.01.2014 року та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000092204 від 31.01.2014 року відмовити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., який перерахувати за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - Держбюджет Калінінського району міста Донецька; р/р отримувача - 31217206784005; банк отримувача - ГУДКCУ у Донецькій області; МФО банку - 834016; ЄДРПОУ отримувача 38034015; призначення платежу: судовий збір, код 35099148.
Повний текст постанови виготовлений 5 квітня 2014 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кошкош О.О.