Справа: № 705/1424/2013-а Головуючий у 1-й інстанції: Коваль А.Б. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
17 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.
за участю:
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, директора підприємства "Чорнобилець" на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом директора підприємства "Чорнобилець» ОСОБА_2 до Уманської міської ради про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Уманської міської ради, в якому просив відмінити рішення сесії депутатів міськради від 29 грудня 2011 року по визначенню ділянок під паркування автотранспорту, в тому числі виключити з переліку ділянок для паркування території за адресою: АДРЕСА_1, біля продовольчих магазинів «Центральний гастроном», «АТБ», готель «Умань», міськвиконкому, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 25600 грн.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 грудня 2012 року провадження у справі закрито, у зв'язку з тим, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року вказану ухвалу скасовано із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
18.06.2013 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог.
Так, позивач просив визнати дії Уманської міської ради неправомірними, стягнути з Уманської міської ради на користь підприємства «Чорнобилець» м. Умань Черкаської області, незаконно сплачені кошти до місцевого бюджету в сумі 46126 гривень 60 копійок та звільнити підприємством «Чорнобилець» м. Умань Черкаської області від сплати боргу за 2012 рік до місцевого бюджету за паркування автотранспорту по АДРЕСА_1 в сумі 46126 гривень 60 копійок.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
В судове засідання з'явився позивач, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підприємство «Чорнобилець» Уманської міської організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» за результатами засідання конкурсної комісії щодо проведення конкурсу з визначення операторів паркування транспортних засобів від 01 лютого 2012 року, було визнано переможцем конкурсу із визначення операторів паркування транспортних засобів, що підтверджується копією протоколу засідання комісії № 3 від 01 лютого 2012 року.
Рішенням міської ради VІ скликання 18 сесії від 29 грудня 2011 року № 3.1-18/6 з 01 січня 2012 року затверджено перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів (додаток 6).
03 лютого 2012 року між позивачем, як переможцем конкурсу (виконавець) та Уманською міською радою (замовник) укладено договір про надання права на організацію паркування та справляння плати за паркування автотранспорту. Згідно умов даного договору, замовник доручає, а виконавець здійснює організацію паркування за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7; справляти плати за паркування на території вищезазначеної зони паркування в розмірі 1,5 грн./годину; перерахування збору за припаркування автотранспорту до місцевого бюджету, відповідно до рішення Уманської міської ради «Про місцеві податки і збори» від 29.12.2011 року № 3.1-18/6.
При цьому, згідно пункту 1.3 Договору сторони домовилися, що при виконанні його умов виконавець та замовник керуються чинним законодавством та нормативними актами Уманської міської ради.
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що замовник зобов'язується надати виконавцю право організації паркування і справляння плати за паркування на парковках за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7.
В той же час, в силу п. 2.3.3 Договору, виконавець зобов'язується проводити справляння збору за паркування автотранспорту на території паркування та перераховувати цей збір в повному обсязі та в належні терміни відповідно нормативно-правовим актам до місцевого бюджету відповідно до рішень Уманської міської ради «Про місцеві податки і збори» та «Про затвердження правил паркування транспортних засобів у місті Умань».
В подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача із зверненнями, в яких просив виключити з переліку ділянок для паркування території за адресою: АДРЕСА_1, що біля Центрального гастроному № 1, магазину мережі «АТБ», готелю «Умань», а також зменшення площі земельної ділянки, спеціально відведеної для організації паркування за адресою: АДРЕСА_2, з тих мотивів, що люди відмовляються сплачувати кошти за паркування, в той же час підприємством сплачувався збір за місця для паркування транспортних засобів. Крім того, позивач посилався на порушення ДБН 2.2-23:2009.
На вказані звернення відповідачем надавалися відповіді, згідно яких, відповідач посилався на неможливість та недоцільність виключення переліку ділянок для паркування вказані вище території. Крім того, вказував на те, що позивач добровільно погодився на конкурсні пропозиції та взяв на себе передбачені договором зобов'язання.
У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Разом з тим, в ході розгляду справи судом першої інстанції, Уманською міською радою VІ скликання 33 сесії прийнято рішення № 3.1-33/6 від 27 грудня 2012 року, яким внесено зміни в перелік земельних ділянок, які відведено для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів, та виключено територію за адресою: АДРЕСА_1.
Вказане стало підставою для зменшення позивачем позовних вимог, в остаточній редакції яких він просив визнати неправомірними дії Уманської міської ради, стягнути з відповідача на користь підприємства «Чорнобилець» м. Умань Черкаської області, незаконно сплачені кошти до місцевого бюджету в сумі 46126 гривень 60 копійок та звільнити підприємством «Чорнобилець» м. Умань Черкаської області від сплати боргу за 2012 рік до місцевого бюджету за паркування автотранспорту по АДРЕСА_1 в сумі 46126 гривень 60 копійок.
Вказані вимоги мотивовані тим, що до прийняття відповідачем зазначеного рішення від 27.12.2012 року № 3.1-33/6, позивач продовжував сплачувати збір, виходячи з переліку земельних ділянок, які відведені для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів, визначених рішенням міської ради від 29.12.2011 року № 3.1-18/6, тобто, з урахуванням земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, при цьому виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком і вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 226 ПК України (в редакції на час прийняття радою спірного рішення), визначено платників, об'єкт, базу, ставку оподаткування та особливості справляння збору за місця для паркування транспортних засобів.
Згідно пп.. 266.1.1 - 266.2.2 ст. 266 ПК України платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу державної податкової служби в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Згідно пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою.
Відповідно до п. 24 ч.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 59 даного Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 вказаного Закону, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Так, рішенням Уманської міської ради VІ скликання 33 сесії прийнято № 3.1-33/6 від 27 грудня 2012 року внесено зміни в перелік земельних ділянок, які відведено для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів, та виключено територію по АДРЕСА_1.
Разом з тим, з дня укладення із Уманською міською радою договору про надання права на організацію паркування та справляння плати за паркування автотранспорту (03.02.2012 року) до 27.12.2012 року позивач продовжував сплачувати збір, виходячи з переліку земельних ділянок, які відведені для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів, визначених рішенням міської ради від 29.12.2011 року № 3.1-18/6, тобто, з урахуванням земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Враховуючи ту обставину, що вказане вище рішення № 3.1-18/6 в судовому порядку скасовано не було, незаконним або нечинним не визнавалося, відтак, затверджений ним перелік земельних ділянок, які відведені для організації та провадження діяльності з паркування транспортних засобів діяв до моменту втрати ним чинності на підставі рішення № 3.1-33/6 від 27.12.2012 року та затвердження переліку у новій редакції.
З наведеного слідує, що вимоги позивача про стягнення з відповідача незаконно сплачених коштів до місцевого бюджету в сумі 46126 гривень 60 копійок та звільнити підприємством «Чорнобилець» м. Умань Черкаської області від сплати боргу за 2012 рік до місцевого бюджету за паркування автотранспорту по АДРЕСА_1 в сумі 46126 гривень 60 копійок, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу "ОСОБА_2 директора підприємства "Чорнобилець" на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом директора підприємства "Чорнобилець" ОСОБА_2 до Уманської міської ради про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
Суддя О.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 22 квітня 2014 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.