18 квітня 2014 року 810/2347/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,
за участю секретаря судового засідання Глазун Т.О.
представника позивача - Бухова Ю.В.,
представника відповідача - Бондаренко О.С.,
представника третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»
до третя особа провідділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області товариство з додатковою відповідальністю «Алекс-Транс-Груп» скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» з позовом до відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області, третя особа: товариство з додатковою відповідальністю «Алекс-Транс-Груп», про скасування постанови відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання відповідача від 03.03.2014 ВП № 42279390, зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження № 42279390 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 03.12.2013 № 5145.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса про повернення об'єкта фінансового лізингу з підстав, що у вказаному написі не передбачено заходів примусового характеру, які мають бути вчинені державним виконавцем, та не зазначено загальної суми стягнення. Наголошував, що виконавчий напис від 03.12.2013 № 5145 вчинено у відповідності до вимог законодавства, його зміст відповідає нормам Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про Нотаріат» і містить всі необхідні відомості для вчинення виконавчих дій. За таких обставин, вважав оскаржувану постанову незаконною.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, зазначив що державний виконавець не мав правових підстав для відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса про повернення об'єкта фінансового лізингу, оскільки у даному написі не передбачено заходів примусового характеру, які мають бути вчинені державним виконавцем.
Представник третьої особи, належним чином повідомлений час, дату та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із заявами про відкладення судового розгляду до суду не звертався, заперечень чи відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Відповідно до частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
14 лютого 2014 року позивачем було подано відповідачу заяву з проханням відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 03.12.2013 № 5145, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про повернення лізингоодержувачем ТОВ «Алекс-Транс-Груп» на користь лізингодавця ТОВ «УніКредит Лізинг» об'єкту фінансового лізингу, що був переданий у користування на підставі договору фінансового лізингу від 02.12.2008 № 944-LD, а саме: шиномонтажний стенд, серійний номер VK006F342, та балансувальний стенд, серійний номер VK006F342 , загальною вартістю 342176,09 грн.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції було прийнято постанову від 03.03.2014 ВП № 42279390, якою відмовлено у відкритті виконавчого провадження.
Як убачається з оскаржуваної постанови, підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження став той факт, що резолютивна частина виконавчого документа не передбачає заходів примусового характеру, які мають бути вчинені державним виконавцем для належного виконання рішення, а саме: вилучити та повернути об'єкт фінансового лізингу в рахунок погашення заборгованості на загальну суму.
Крім того, у виконавчому написі відсутня загальна сума стягнення за виконавчим документом, а відтак, вказані обставини виключають можливість виконання виконавчого напису від 03.12.2013 № 5145.
Під час судового розгляду представник відповідача наголошував, що окрім зазначених вище відомостей у виконавчому написі також відсутнє найменування боржника та стягувача.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини першої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно із частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Згідно із частиною другою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження прийнято відповідачем з огляду на наявність передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (пункт 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Позивач, у свою чергу, вважає такий висновок відповідача безпідставним, та наголошує, що виконавчий напис нотаріуса від 03.12.2013 № 5145 повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Відтак, дослідженню у даній справі підлягає питання відповідності пред'явленого позивачем до виконання виконавчого напису про повернення об'єкта фінансового лізингу вимогам чинного законодавства.
Судом встановлено, що у зв'язку із несплатою ТОВ «Алекс-Транс-Груп» лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 02.12.2008 № 944-LD, укладеного із «УніКредит Лізинг», останній звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу для отримання виконавчого напису про повернення об'єкта фінансового лізингу.
Вимоги до змісту виконавчого напису нотаріуса встановлені статтею 89 Закону України «Про нотаріат».
Так, у виконавчому написі повинно зазначатися: строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі написи нотаріусів відносяться до виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, а отже зміст виконавчих написів нотаріуса має відповідати також вимогам, встановленим цим Законом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як убачається з наявного в матеріалах справи виконавчого напису про повернення об'єкта фінансового лізингу від 03.12.2013 № 5145 він містить усі встановлені чинним законодавством відомості, зокрема, найменування юридичних осіб (стягувача і боржника), у даному випадку: лізингоодержувач - ТОВ «Алекс-Транс-Груп» та лізингодавець - ТОВ «УніКредит Лізинг»; їх місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності, місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника.
Резолютивна частина рішення містить відомості про об'єкт фінансового лізингу, що був переданий у користування на підставі договору фінансового лізингу від 02.12.2008 № 944-LD, а саме: шиномонтажний стенд, серійний номер VK006F342, та балансувальний стенд, серійний номер VK006F342, вартістю 342176,09 грн. та підлягає вилученню та поверненню за невиплачені лізингові платежі з 30.08.2013 по 31.10.2013 за користуванням об'єкту лізингу в сумі: невиплачені лізингові платежі - 4485,19 грн.
Наведене свідчить, що пред'явлений до виконання позивачем виконавчий напис містить інформацію щодо заходів примусового характеру, які мають бути вчинені державним виконавцем, а саме: вилучити та повернути на користь лізингодавця об'єкт фінансового лізингу. Крім того, у виконавчому написі зазначено вартість об'єкта лізингу та суму заборгованості.
При вирішенні справи судом також взято до уваги лист Міністерства юстиції України листом від 29.06.2010 № 31-32/132, яким надано роз'яснення Державним виконавцям щодо вирішення питань, які виникають у ході пред'явлення виконавчих написів нотаріусів до виконання, а також запропоновано для застосування у практичній діяльності зразок виконавчого напису про повернення об'єкта фінансового лізингу.
Наявний у матеріалах справи виконавчий напис за формою і змістом відповідає зразку, який надано Міністерством юстиції України для використання в роботі органами юстиції.
За таких обставин, враховуючи той факт, що відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку, що постанова відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.03.2014 ВП № 42279390 є протиправною та підлягає скасуванню.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 03.12.2013 № 5145 не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Суд звертає увагу позивача, що констатація судом протиправності постанови відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.03.2014 ВП № 42279390 сама по собі свідчить про незаконність дій відповідача в частині виконання покладених на нього обов'язків щодо відкриття виконавчого провадження (за умови відповідності виконавчого документа вимогам законодавства), а відтак, на думку суду, зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відкриття вказаного виконавчого провадження не потребує окремого вирішення.
Згідно із частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, проте, вимог щодо його відшкодування не заявлено, таким чином, судові витрати не підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання відповідача від 03.03.2014 ВП № 42279390.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 квітня 2014 р.