20 березня 2014 рокусправа № 2а/61/11 (6а/201/59/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2013 року у справі № 2а/61/11 (6а/201/59/2013) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської області державної адміністрації про стягнення заборгованості по щорічній разовій допомозі, -
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської області державної адміністрації (далі - відповідач) про заміну чи встановлення способу виконання судового рішення та заміну сторони виконавчого провадження.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подав до суду апеляційну скаргу, відповідно до якої просив ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2013 року у даній справі скасувати.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Зобов'язано відповідача здійснити та виплатити ОСОБА_1 одноразову щорічну допомогу за 2010 рік згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням фактично виплачених у цей період коштів.
У вказані справі було видано виконавчий лист.
Державним виконавцем на підставі п. 9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» 24 квітня 2013 року винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві, зазначаючи що рішення суду в частині нарахування виконано, сума перерахунку складає 3150,00грн.. Оскільки Управління не є розпорядником коштів, а фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, виконати рішення не представилося можливим у зв'язку з відсутністю фінансових коштів.
Отже, кошти за судовим рішенням були боржником нараховані, проте не виплачуються з підстав відсутності видатків Державного бюджету України.
Вказане послугувало звернення заявником із заявою до суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення та заміну сторони виконавчого провадження.
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Аналіз резолютивної частини постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2011 року та наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами, як обраним видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин, позивач просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови.
Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Щодо вимоги заявника про заміну сторони виконавчого провадження, колегія суду зазначає, що в цій частині заява не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Як вбачається, виконавчий лист повернуто стягувачеві, а тому правові підстави для вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження відсутні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку що ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства України, і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 199, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2013 року у справі № 2а/61/11 (6а/201/59/2013) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак