Справа № 750/549/14 Провадження № 22-ц/795/738/2014 Головуючий у I інстанції -Литвиненко І. В. Доповідач - Позігун М. І.
Категорія -цивільна
16 квітня 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіПозігуна М.І.
суддів:Губар В.С., Мамонової О.Є.
при секретарі:Остапенко Г.С.
за участю:прокурора Кравченко А.А., представника позивача ОСОБА_5, представників відповідача Голевої Н.І., Синявської Г.М., Дубатовк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального лікувально-профілактичного закладу „Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_9 до комунального лікувально-профілактичного закладу „Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" про скасування рішення,
В апеляційній скарзі комунального лікувально-профілактичного закладу „Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" ставиться питання про скасування рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 лютого 2014 року, яким скасовано рішення Чернігівської обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії для дорослих по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС комунального лікувально-профілактичного закладу (далі - КЛПЗ) „Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" Управління охорони здоров'я Чернігівської облдержадміністрації від 29 лютого 2012 року (протокол №8) про скасування експертного висновку від 22.03.2006 року №71, яким встановлено причинний зв'язок захворювання ОСОБА_9, 1987 року народження, з наслідками Чорнобильської катастрофи, та ухвалення нового рішення.
Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує невідповідністю висновків суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог фактичним обставинам справи, оскільки судом не враховано право Комісії повторного розгляду медичних справ при виявленні фактів зловживань чи помилок, котрих припустилися при встановленні причинного зв'язку хвороб з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС. ОСОБА_9 причинний зв'язок було помилково встановлено за відсутності в неї посвідчення особи, постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, відсутність якого унеможливлювало встановлення причинного зв'язку захворювання з чорнобильською катастрофою. При прийнятті рішення про скасування експертного висновку ОСОБА_9 від 31.03.2006 року облспец. ЛКК було враховано роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, надані Міністерству охорони здоров'я України щодо порядку віднесення (невіднесення) до категорії потерпілих осіб громадян, які в дитячому віці отримали дозу опромінювання щитоподібної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, в дитинстві отримала дозу опромінення щитовидної залози радіаційним йодом, яка перевищувала рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я України, та мала статус дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зазначені обставини сторонами визнаються і не оспорюються, а тому в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України вони не підлягають доказуванню.
Експертним висновком Чернігівської обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС від 22.03.2006 року №71 встановлено, що захворювання щитовидної залози ОСОБА_9 пов'язане з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Із протоколу Чернігівської обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії для дорослих по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС № 8 від 29 лютого 2012 року вбачається, що на засіданні комісії прийнято рішення про скасування попереднього рішення комісії від 22.03.2006 року №71 про причинний зв'язок захворювання на рак щитоподібної залози ОСОБА_9, яка на момент розгляду її медичної справи не мала статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки на час проведення засідання комісії в неї не було посвідчення постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до п. 6 ст. 11 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать повнолітні особи, з числа зазначених у ст. 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умовами проходження переогляду у спеціалізованій МСЕК, відповідно до частини 5 статті 17 цього Закону.
Пунктом 4 Положення „Про систему експертизи по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 166/129 від 30 травня 1997 року, встановлено, що експертизі по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС підлягають особи, які за чинним законодавством мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 27 зазначеного Положення було встановлено, що розгляд медичних справ в експертних комісіях проводиться за особистим зверненням та направленням спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу при наявності посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської АЕС.
Згідно із ст. 65 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" документом, який підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є посвідчення „Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Проте, згідно ст. 12 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, хворі на рак щитовидної залози, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої ст. 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Статтею 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. Так, інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, відносяться до категорії 1.
Виходячи з системного аналізу статей 11 та 12, 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи особам, хворим на захворювання щитовидної залози, не виключається і за відсутності посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Виходячи з ієрархії норм права, оскільки вимоги пункту 27 Положення „Про систему експертизи по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" щодо наявності посвідчення „Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" суперечило ст.12 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то комісія повинна була керуватися безпосередньо вимогами ст. 12 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, безпідставними є і доводи апелянта про наявність у Комісії права на повторний розгляд медичної справи, оскільки згідно п.39 Положення такий перегляд можливий лише у випадку зміни стану здоров'я і працездатності постраждалого або при виявленні фактів зловживань чи помилок, котрих припустилися при встановленні причинного зв'язку, а за наявності конфліктної ситуації, що мало місце і з медичною справою ОСОБА_10, справа на той час підлягала передачі для розгляду до Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії.
При цьому, апеляційний суд враховує, що наявність причинного зв'язку хвороби позивачки з дією іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС підтверджено експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЄС від 14.10.2013 року № 775-6753, на яку згідно п. 4 спільного Наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства надзвичайних ситуацій України від 10.10.2012 року № 789/1248 покладено виконання завдань ліквідованих регіональних міжвідомчих комісій, зокрема і Чернігівської обласної спеціалізованої лікарсько-консультативної комісії.
За таких обставин, оскільки відповідач, порушуючи процедуру повторного перегляду медичних справ, безпідставно скасував експертний висновок лікарсько-консультативної комісії від 22.03.2006 року №71, чим порушив права позивача, то суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення і скасування рішення суду, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу комунального лікувально-профілактичного закладу „Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення" відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: