22 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Качана В.Я.
Суддів: Барановської Л.В., Рейнарт І.М.
при секретарі: Грабовій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
встановила:
У травні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить суд скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 лютого 2014 року.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 868, зареєстровано шлюб.
Від шлюбу сторони маються дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як зазначав ОСОБА_3, спільне життя між сторонами не склалося, сім'я фактично розпалася, сторони на даний час не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків, у позивача згода на перебування у шлюбі з відповідачем.
Справа 752/9258/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5167/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Плахотнюк К.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.
Колегією суддів встановлено, що сторони подружніх стосунків не підтримують та не ведуть спільне господарство на протязі тривалого часу.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Збереження шлюбу за відсутності згоди одного з подружжя вже є таким, що буде суперечити його інтересам виходячи з положень ст. 24 СК України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зверталася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та поділ майна подружжя, проте ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2014 року зустрічний позов залишено без розгляду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Таким чином, справа про розірвання шлюбу може бути розглянута незалежно від наявності між подружжям майнового спору, що відповідає зазначеним нормам матеріального права.
Крім того, за правилами норм Сімейного кодексу України стягнення аліментів може ініціюватися заінтересованою стороною як при перебуванні у шлюбі, так і після розірвання шлюбу, а також і при відсутності шлюбно-сімейних відносин. Отже, вирішення спору про розірвання шлюбу, не позбавляє права звернутись із позовом про стягнення аліментів.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розірвання шлюбу між сторонами, оскільки в ході судового розгляду справи встановленим є факт неможливості збереження шлюбу та наявні правовіпідстави для його розірвання.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає обставинам справи та доказам у справі, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: