1[1]
22.04.2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію захисника ОСОБА_5 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2014 року,
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.190, 70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві приватної власності.
13.12.2013 року на вказаний вирок захисником ОСОБА_5 подана апеляція, яка постановою судді від 05.02.2014 року була залишена без руху у зв'язку з невідповідністю апеляції вимогам ст.350 КПК України, з наданням захиснику строку на усунення недоліків - тривалістю 7 діб з моменту отримання копії постанови.
Постановою суду від 18.02.2014 року апеляцію захисника ОСОБА_5 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2013 року визнано такою, що не підлягає розгляду, у зв'язку з тим, що у визначений законом строк недоліки апеляційної скарги захисником усунуті не були.
07.03.2014 року на вищевказану постанову судді захисником ОСОБА_5 подана апеляція, в якій апелянт, посилаючись на незаконність постанови, просить її скасувати, визнати апеляцію захисника ОСОБА_5 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2013 року щодо ОСОБА_6 такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК України в редакції 1960 року, а також винести окрему ухвалу на ім'я Генерального прокурора України по факту порушення суддею вимог кримінально-процесуального закону під час винесення нею постанови від 18.02.2014 року.
В обґрунтування апеляції апелянт посилається на те, що суд безпідставно виніс постанову від 18.02.2014 року, оскільки строк на подачу апеляції неюпропущений не був, так як копію постанови суду від 05.02.2014 року вонаотримала 11.02.2014 року, а апеляцію подала 17.02.2014 року, тобто у встановлений законом строк.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 , яка підтримала подану нею апеляцію, прокурора ОСОБА_4 , який погодився з апеляцією захисника частково та не заперечував проти задоволення апеляції в частині скасування постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст. 190 КК України вироком Печерського районного суду м.Києва від 25.11.2013 року ( т.5 а.с.109-114).
На вказаний вирок суду захисником ОСОБА_5 подана апеляція, яка постановою судді від 05.02.2014 року залишена без руху, з наданням апелянту 7-ми денного строку для усунення недоліків з моменту отримання постанови (т.5 а.с.235).
Згідно наявних в матеріалах справи даних, зазначену постанову захисник ОСОБА_5 отримала 11.02.2014 року ( т.5 а.с.237).
На виконання постанови суду від 05.02.2014 року про залишення апеляції захисника без руху, захисником ОСОБА_5 до суду 17.02.2014 року, тобто у визначений законом 7-ми денний строк, подана апеляція, що підтверджується копією квитанції про відправлення рекомендованого листа на адресу Печерського районного суду м. Києва ( т.6 а.с. 1-23), та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим захисником ОСОБА_5 до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, посилання судді в постанові від 18.02.2014 року про те, що у визначений законом строк недоліки апеляційної скарги від 09.12.2013 року захисником усунуті не були є безпідставними.
Що стосується прохання апелянта про винесення окремої ухвали, то воно не підлягає задоволенню, оскільки колегія суддів підстав щодо необхідності винесення окремої ухвали не вбачає.
З урахуванням вищенаведеного, постанова Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2014 року підлягає скасуванню, а апеляція захисника на вищезазначену постанову - задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, розділом XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів,-
Апеляцію захисника ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2014 року про визнання апеляції захисника ОСОБА_5 на вирок Печерського районного суду м.Києва від 25.11.2013 року такою, що не підлягає розгляду - скасувати.
Визнати апеляцію захисника ОСОБА_5 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2013 року по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, такою, що підлягає розгляду та повернути справу до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 351 КПК України.
Судді:
[1] Справа № 11/796/321/2014 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_7
Категорія - ст.367 ч.2 КК України Доповідач ОСОБА_1